Зразок роботи
ВСТУП
Протягом століть, з моменту виникнення людства, постало питання взаємодії людини і природи та пошук оптимальних шляхів їхнього співіснування. Нинішній етап розвитку екологічної науки як в усьому світі, так і в Україні, потребує сутнісних змін у напрямі напрацювання нових концептуальних положень, визначенні світоглядних засад гармонійного співіснування систем «людина – суспільство – природа».
Сучасна література все більше уваги приділяє темі природи і природного начала в людині, взаємозв'язку природного і соціального, закликає до повернення в гармонію природних начал, які непереможні, як розум і єдність світу, як джерело духовності і морального здоров'я людства.
У ХХ столітті розпочалось масштабне втручання наукових технологій у складну систему природи. Катастрофа на Чорнобильській АЕС у 1985 році – наочно підтвердила жахливі наслідки ”господарювання царів природи”, яке залишає після себе пустелі, зони відчуження – Чорнобильські зони.
Творчість Ліни Костенко аналізували: Б. Антоненко-Давидович, В. Базилевський, І. Бокий, С. Єрмоленко, В. Панченко, В. Брюховецький, Г. Клочек, Д. Дроздовський, Г. Кошарська, С. Барабаш, М. Жулинський, Т. Салига, В. Мартинов, О. Башкирова, О. Ковалевський, Г. Жуковська, О. Таран, Н. Кириленко, І. Дзюба, Л. Тарнашинська, О. Галич, Ю. Кучеренко, Ю. Бідзіля та ін. Екологічні проблеми пошурували у своїх творах такі українські та зарубіжні письменники, як Іван Драч у поемі “Чорнобильська мадонна“, Олесь Гончар «Собор», Ліна Костенко «Ще назва є, а річки вже немає», «Чорнобиль-2», «Ластівки тікають із Європи», «Над Везувієм сніг», «Одкам’янійте, статуї античні», Іван Давидков у романах: “Далекі броди”, “Прощай Акрополю!”, ”Лодка Харона”, “Кусень хліба для подорожнього”, ”Квиток до Британі”, “Балада про самотніх мореплавців”, “Зимові сни левів”, Йордан Радичков“Ніжна спіраль”, Івайло Петров у романі “Облога на вовків”, Дико Фучеджієв “Сни вовків”, “Весняний сік”, “Небо Велеки”, “Життя – це коротка ілюзія”, “Ріка”, “Цей крихкий та прекрасний світ».
Актуальність теми дослідження полягає у потребі більш детальнішого вивчення екологічної проблематики поезії Ліни Костенко в контексті глобальних та локальних екологічних проблем сучасності.
Мета дослідження: дослідити екологічну проблематику у поезіях письменниці-шістдесятниці Ліни Костенко, охарактеризувати засоби художнього увиразнення екологічної проблематики.
Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність розв’язання таких завдання:
визначити місце екологічної проблематики в творчості Ліни Костенко;
дослідити особливості пейзажної лірики поетеси;
проаналізувати художні засоби пейзажної лірики та віршів екологічного спрямування Ліни Костенко;
показати відображення Чорнобильської катастрофи у поезії Ліни Костенко.
Об’єкт дослідження: поезії Ліни Костенко на екологічну проблематику, зокрема «Ще назва є, а річки вже немає», «Чорнобиль-2», «Кричали біс, пишалися зробленим..», «Атомний Вій опустив бетонні повіки», «Цей дощ – як душ. Цей день такий ласкавий», «Я лісу не впізнала. Він горів», «Сніги в снігах. Ріку скувала крига».
Предмет дослідження: засоби художнього увиразнення екологічної проблематики в поезії Ліни Костенко.
Теоретичне значення курсової роботи полягає в можливості подальших дослідженнях екологіної проблемати у творчості письменників, у тому числі й Ліни Костенко.
Практичне значення курсової роботи полягає в можливості використання студентами та учнями при підготовці до занять, для написання рефератів, курсових та дипломних робіт, вчителями української літератури при підготовці, а також у
Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, яких налічується 24 пункти. Робота загалом складається із 32 сторінки.