Розстріляне відродження в українській літературі 20-30-х років (ID:1138236)

Вступ «Розстріляне відродження» - це літературно-мистецьке покоління 20-х - початку 30-х рр., яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру, і яке було знищене більшовицьким тоталітаризмом. Українська творча інтелігенція 20-х рр. вперше за останні триста років зробила героїчну спробу підвестися з колін, випростатися і гідно представити перед світом свою культуру. Роздратована стійкістю опору, Москва пустила в хід найганебніші засоби. Результати відомі - з 259 українських письменників, які друкувалися у 1930 р., після 1938р. друкувалися тільки 36 (своєю смертю померли лише 7 письменників). За приблизними підрахунками Юрія Лавріненка, одного з небагатьох діячів українського відродження, якому вдалося виїхати на Захід (йому належить термін «розстріляне відродження»), у 30-х рр. було винищено 80 відсотків творчої інтелігенції [5]. Література «розстріляного відродження» позначена надзвичайним багатоманіттям стилів і жанрів. З великою енергією у літературі тоді працювали С. Єфремов, М. Зеров, М. Хвильовий, М. Куліш, Г. Косинка, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Д. Фальківський, М. Семенко, В. Свідзинський та ін.