Художній світ поем Ліни Костенко: особливості, характер творів (ID:1226045)

Актуальність теми дослідження. Дослідження художнього світу поем Ліни Костенко відіграє значущу роль у контексті сучасних досліджень у галузі літературознавства. У центрі уваги знаходиться аналіз літературного твору з точки зору репрезентації у ньому індивідуально створеного художнього мікрокосму автора. Такий підхід до аналізу дає змогу глибше зрозуміти поетичну архітектоніку твору, розкриває унікальну авторську модель відображення предметного світу, соціальних та психологічних реалій. Вивчення художнього світу творів Ліни Костенко дозволяє не тільки осмислити ключові характеристики її світоглядної концепції, але й виявити ідейно-художні основи, на яких ґрунтується її творчість у цілому. У зв'язку з цим, розгляд категорії «художній світ» набуває важливого методологічного та методичного значення для глибшого розуміння та інтерпретації літературних творів. Мета даного дослідження полягає у всебічному аналізі та інтерпретації художнього світу поем Ліни Костенко, з акцентом на його особливості та характеристики. Робота спрямована на виявлення і вивчення ключових елементів, які формують унікальність і глибину художнього світу поетеси, а також на розкриття способів, якими ці елементи впливають на формування ідейно-естетичної концепції її творів. Мета дослідження зумовила необхідність виконання таких завдань:  проаналізувати художній світ літературного твору Ліни Костенко;  обґрунтувати взаємодію і рецепція творчості Ліни Костенко в контексті українського літературознавства;  провести дослідження жанрових особливостей драматичних поем Ліни Костенко;  визначити проблематику та характер творів Ліни Костенко «Дума про трьох братів неазовських», «Сніг у Флоренції» та «Скіфська одіссея». Об’єктом дослідження є драматичні поеми Ліни Костенко «Дума про трьох братів неазовських», «Сніг у Флоренції» та «Скіфська одіссея» Предмет дослідження – художній світ поем Ліни Костенко: особливості, характер творів. Для дослідження в рамках цього дослідження обрано два методологічних підходи: філологічний метод та принципи психологічної школи. Філологічний метод передбачає ретельний аналіз тексту, охоплюючи його глибокий опис, коментування та систематизацію зібраного матеріалу з метою його подальшої концептуалізації. Цей підхід акцентує увагу на детальному розгляді лінгвістичних та стилістичних особливостей тексту, його структурних та тематичних елементах. Теоретичне та практичне значення отриманих в результаті дослідження положень полягає у їх можливому застосуванні в освітньому процесі. Вони можуть бути використані при підготовці навчальних проектів з української літератури, служити допоміжним матеріалом при написанні курсових та кваліфікаційних робіт студентами-філологами. Зокрема, ці положення сприятимуть формуванню критичного та аналітичного мислення студентів, розвитку їхніх навичок у галузі літературної критики та аналізу. Структурa роботи. Роботa склaдaється зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використaної літерaтури (38 позицій).