Зразок роботи
Розуміючи під словом пейзаж будь-яке зображення природи у матеріалі мистецтва слова, визначимо дві основні позиції щодо його вербального втілення – пейзаж або займає визначене, виокремлене місце у творі, або присутній у ньому імпліцитно. Передусім це обумовлено авторською концепцією, яка відтворює двоїстий характер пейзажу, що, зрештою, є основою діалектики всього сущого, а саме – відображає об’єктивний і суб’єктивний моменти наявності теми природи у творі. Перший, тобто об’єктивний момент, пов’язуємо з такими формальними чинниками, як сюжет, композиція, зовнішня сторона дійсності, тло подій тощо. Другий – суб’єктивний – з вираженням внутрішнього стану автора чи ліричного героя, який часто у літературному творі стає екстрактом життя, з’єднувальним субстратом між світом людини і трансценденцією, відображає момент причетності до вічності, полегшує подолання меж людського пізнання, нівелює почуття часу, допомагає читачеві не тільки зрозуміти настрої й емоції автора чи ліричного героя, а й наблизитися до світу власної душі.
Художній світ завжди є своєрідною «другою реальністю». Реципієнт входив і входить не у світ, створений автором, а лише у світ, який відкривається йому, читачеві, завдяки певним історичним, культурним, психологічним, віковим, освітнім та іншим чинникам. Тому митець, який у своїй творчості звертається до матеріалу природи, перекладає свої думки на її «божественну мову», «користуючись» цим первісним матеріалом для втілення власних почуттів, може бути впевнений, що його зрозуміють, адже мова природи не тільки наочна, багатозначна, емоційна, вона ще й демократична. Досвід спілкування з природою є у кожного. Саме тому вона здатна бути досконалим посередником між автором і читачем, вона допомагає розповісти про нього мовою доступних образів, підкреслити індивідуальне, зберегти авторське таїнство, зробивши його особистою власністю читача.
Також важливим питанням, яке розглядатиметься в курсовій роботі, є визначення ролі пейзажу у романах Кнута Гамсуна «Пан» і «Вікторія».
Магістр