0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Екзистенційна панорамність фікційного світу в збірці оповідань Сашка Ушкалова "Жесть" (ID:178499)

Тип роботи: дипломна
Дисципліна:Література
Сторінок: 44
Рік виконання: 2017
Вартість: 1500
Купити цю роботу
Зміст
Вступ 3 Розділ 1. Поняття «художній світ» у літературознавсті 6 1.1.З історії вивчення поняття «художній світ» 6 1.2. Компоненти художнього світу літературного твору 11 Розділ 2. Панорамність зображення художнього світу в збірці С. Ушкалова «Жесть» 17 2.1. Образ обивателя як джерело мотивів твору та багатовекторності зображення 17 2.2. Специфіка характеротворення персонажів у збірці С. Ушкалова «Жесть» 22 2.3. Принципи репрезентації часу й простору як маркерів художнього світу твору, їх вплив на специфіку розгортання сюжету 26 2.4. Роль наратора як обсерваційного фокусу в збірці оповідань «Жесть» 32 Висновки 37 Список використаних джерел 41
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Розділ 2 ПАНОРАМНІСТЬ ЗОБРАЖЕННЯ ХУДОЖНЬОГО СВІТУ В ЗБІРЦІ С.УШКАЛОВА «ЖЕСТЬ» 2.1. Образ обивателя як джерело мотивів твору та багатовекторності зображення Поняття «обиватель» стало досить часто використовуватися письменниками для створення персонажів творів. Герої оповідань збірки «Жесть» не є винятком. Перш ніж охарактеризувати образ обивателя в творах Сашка Ушкалова, спочатку з’ясуємо значення терміна. Словник української мови подає таке тлумачення: «Обиватель – людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин; постійний мешканець якої-небудь місцевості, населеного пункту тощо» [30, Т. 5, с. 499]. На сьогодні поняття розширило своє значення. Тепер обивателями називають людей, які живуть для себе й не бажають вглиблюватися у проблеми навколишнього світу. Такі люди просто проживають своє життя в певному середовищі й зазвичай не залишають після себе якогось «сліду». Варто зазначити, що особливістю створення світу обивателів є його панорамність. Незважаючи на те, що це поняття характерне для повістей та романів, письменник зумів розкрити його у своїх оповіданнях завдяки фрагментарності їх сюжетів. Показовим вважаємо твір «Бутси». В оповіданні головним персонажем постає хлопчик Стас, який потрапляє в різноманітні ситуації. Ефект панорамності виникає через уведення історій інших персонажів (мати Стаса, студента, Пітера із Уганди), через їх взаємодію із хлопцем. Таким чином, образи розкриваються поступово, що дає змогу осягнути життя окремого героя. Панорамність зображення допомагає показати не тільки проблеми одинадцятирічного Стаса, – а це проблеми самотності, батьківської любові, – а й інших героїв. У такий спосіб письменник порушує проблеми батьків та дітей, бідності, освіти. Отже, панорамність зображення художнього світу оповідання полягає у відтворенні життя одного головного героя, до якого дотичними є низка другорядних. І за допомогою описів ситуацій, діалогів, проблем формується широкий світ із низкою персонажів, подій, які відтворюють зображувану реальність достовірно, детально. Створюючи художній світ збірки «Жесть» у цілому та кожного окремого оповідання, Сашко Ушкалов показує героїв твору як обивателів сучасного суспільства. У зображуваному художньому світі оминаються образи непересічних особистостей, наділених талантами та здатністю до осмислення свого існування. Автор показує звичайних людей, які живуть, не надто цікавлячись суспільними подіями. Загалом художній світ збірки «Жесть» досить неоднорідний. На сторінках історій з’являються студенти, школярі, батьки, вчителі, міліціонери та декласовані елементи. Молодша вікова категорія суспільства в збірці представлена школярами, студентами й просто молоддю, і описана досить різнобічно. Образи учнів середніх навчальних закладів створюють художній світ, наближений до повсякденних буднів дітей. Це проявляється в ситуаціях, подіях, до яких потрапляють герої та через їхнє власне ставлення до пережитого. Показовими вважаємо оповідання «Фізика», «Бутси», у яких досить широко представлено образи школярів та вчителів. В оповіданні «Фізика» автор зосередив увагу на випускниках школи, показавши дітей із різними характерами та прагненнями. Прикладом є образ одинадцятикласника Дімича, який не побоявся взяти на себе провину іншої людини, хоча й робив це жартома: « – Я! Це я!.. – сам не тямлячи для чого, загорлав і дико зареготав. Від природи Дімич був простий чувак –спершу він щось робив, а вж потім думав… Хоч думав він досить рідко» [35, с. 126]. Образ хлопця є звичайним, бо майже в кожному класі знайдуються такі особистості. Поряд з образом одинадцятикласника змальовано образ класного керівника Клавдії Митрофанівни. Письменник, використовуючи описи дій вчителя, показує персонажа реалістично: «Дімич і собі навіщось заулюлюкав, проте класуха з усього маху довбонула по столу «Кобзарем». Усі примовкли. Останнім примовк, ясна річ, Дімич» [35, с. 126]. Із цього зрозуміло, що класний керівник увагу дітей могла отримати через суворе ставлення до них. Варто зазначити, що образи персонажів оповідань, а саме школярів, вчителя, подані пунктирно. Письменник не використовує великої кількості деталей для характеристики героїв. Це і зближує ситуації світу оповідань із реальністю. Таким чином, автор поєднує образ хлопця із поняттям обивателя, який живе в суспільстві й не завжди намагається проаналізувати ситуацію, до якої потрапляє. Персонажів, подібних до вище названих, письменник уводить і до оповідання «Бутси». Проте в цьому творі наявні образи не тільки учнів школи. Так, оповідання «Бутси» презентує образи студента, школяра та його однолітків. Кожен із них органічно вписується й доповнює художній світ цього твору, показуючи схожість із реальним життям. Герой оповідання школяр Стас – типовий представник сучасної молоді, позбавлений батьківської уваги. Його матері постійно не має вдома, бо працює двірником: «Мами ніде нема, схоже, звалила на роботу… Стасова мама – двірничка» [35, с. 65]. Через малозабезпеченість хлопець не може купити бутси, які йому так потрібні: «Пункт номер два –купити нормальне взуття, в якому можна відходити до наступного літа, взуття за 137 гривен» [35, с.76-77]. Випадкова зустріч із Пітером та загублений гаманець жінки дали змогу придбати бажане. Описаний персонаж оповідання може асоціюватися в читачів із будь-яким юнаком із реального життя, який виховується в малозабезпеченій та неповній родині. Адже Стас отримує зауваження в школі, побував у міліції: «У дитячій кімнаті міліції Стас уже раз бував» [35, с. 79]. Якщо звернути увагу на однокласників героя, то виділяється дівчинка Мальвіна. Це образ такої «всезнайки», яка знає відповідь на будь-яке питання. Вона майже словниковим визначенням розповідає вчительці, що ж таке бутси: « – Бутси, – випалює Мальвіна, дев’ятиразова переможниця шкільного брейн-рингу, – це спеціальне шкіряне шиповане взуття, призначене для гри у футбол. Мають від восьми до сорока шипів» [35, с.82]. У такий спосіб письменник зображує шкільний клас як певний світ, у якому співіснують діти із заможних і малозабезпечених сімей, хулігани та відмінники тощо. Цікавим є образ студента в цьому оповіданні. Автор не наділяє його позитивними рисами, які мають бути притаманні особистості, яка втілює майбутнє країни. В оповіданні показано студента, який тільки й вміє, що спати: «Студент спав собі на стільці, поклавши голову на стіл» [35, с. 65]. Таким чином, автор наголошує, що більшість людей марнує своє життя, не бажаючи щось змінити в ньому. Протилежним образу студента можна назвати оповідача та головного героя з оповідання «Панда». Юнак не боїться роботи й не вважає роботу в костюмі панди принизливою: « – Розумію… Але цього не досить. Переконайте мене, що з вас вийде гарна панда… така, що буде старанно виконувати покладені на неї обв’язки. – Мені це цікаво… А все, що мені цікаво, я роблю з охотою» [35, с.224]. Таким чином, у художньому світі оповідання на прикладі одного героя створюється образ сучасної української молоді, яка прагне до змін, до саморозвитку. Поряд зі світом молоді в оповіданнях «Жесть» та «Фізика» можна окреслити світ старшого покоління – батьків Сяви та Анни-Марії. Мати головного героя з першого оповідання живе за старими канонами. Це спостерігаємо під час вибору Сявою його майбутньої професії. Для матері було важливо, щоб син отримав диплом, її не цікавили його інтереси: « – Ти, головне, довчись, – сказала йому мама. – Отримаєш диплом, я тебе прилаштую в одну контору по знайомству, будеш помічником директора» [35, с.13]. Вона ще живе за певними стандартами її молодості. Матір Анни-Марії з оповіданні «Фізика» сповідувала пуританську мораль і прагнула нав’язати її своїй доньці. Це проявлялося в постійному тиску, заборонах з боку матері. Але її переконання були поверхові: «від справжніх пуритан маму Анни-Марії відрізняло тільке одне: ті більшу частину свого життя присвячували молитвам, а вона –маленькому чорно-білому телевізорові «Електрон» [35, с. 118]. Зі всього сказаного видно, що вона є жінкою закоріненою, в минулі звичаї, традиції, яка не має на меті розвиватися. Деталлю, яка вказує на застарілість поглядів, є старенький телевізор, за яким жінка проводить весь свій час. Образи декласованих елементів Сашко Ушкалов представив у першому оповіданні збірки «Жесть». Із цими персонажами Сява зустрівся, коли розпочав свій не зовсім легальний бізнес. Засоби впливу на хлопця в них були свої – побиття юнака, а згодом події на Ай-Петрі: «…На Ай-Петрі… Та про це краще не згадувати… Перші два тижні вона мене провідувала в лікарні. Вона й татарин» [35, с. 35]. Уведення таких образів у сюжет твору дає автору можливість показати художній світ багатопланово. Таким чином, автор зображує окремий світ декласованих елементів зі своїми законами, своєю лексикою. Як приклад наведемо цитату діалога Корчагіна із начальником спецслужби, у якому показано, у який спосіб він хотів покарати Сяву:« – Знайди і скинь цього гівнюка з Ай-Петрі…– просичав Корчагін у слухавку, говорячи з начальником своєї спецслужби» [35, с.22]. У такий спосіб проводиться паралель із суспільством кінця минулого століття, але й наголошується на існуванні таких законів і в теперішньому часі. Важливими в розкритті поняття обивателів є працівники міліції, які яскраво зображені в оповіданні «Мала». Показовими з цього погляду вважаємо образи майора міліції та чергової у відділку. Перший з них не є високоосвіченою людиною, що простежується в його мовленні, зокрема, в діалозі з маленькою дівчинкою: « – Я, – скрипить зубами майор, і табло в нього вже кисле, – страж порядку. Я порядних людей защіщаю від усякой…» [35, с.44]. Письменник створив персонажа, який характеризується байдужістю до оточуючих. На це вказує епізод із відмовою шукати батьків загубленої дівчинки. Образ чергової у відділку, якій зателефонував головний герой, щоб повідомити про загублену дівчину, зображена не деталізовано. Розкриття характеру показано в діалозі із головним персонажем. Працівниця відповідає героєві оповідання з усією байдужістю та певною невихованістю, що батьків дівчинки будуть шукати тільки вранці: «…– Вияснім обстоятєльства єйо пропажі, родітєлєй іскать будєм утром, єслі слєдоватеєль прідьот. Адрєс називайтє» [58, с. 53]. Цілком очевидно, що письменник зосереджує свою увагу на показі байдужості та нелюбові до своєї праці працівниками міліції. Таким чином, вимальовуються образи обивателів, які не намагаються вникнути в проблеми суспільства, а виконують роботу тільки заради заробітної плати. Розглянувши образ обивателя, який широко представлений у збірці, можна зробити певний висновок і про мотивну структуру. Збірка не має однієї спільної теми, яка б об’єднала всі твори, що і вказує на різноаспектність мотивів. Підсумувавши, можна стверджувати, що в збірці оповідань «Жесть» наявні мотиви свободи життєвого вибору, самотності, любові, рідного міста, сенсу життя. Отже, образ обивателя є важливим складником у створенні художньої реальності в збірці «Жесть». На сторінках оповідань читач може побачити звичайних людей у звичайних ситуаціях. Така особливість зближує створений письменником світ із реальним світом, де кожного дня ми зустрічаємо школярів, вчителів, студентів, продавців та інших.