Зразок роботи
ВСТУП
У наш час мало хто сумнівається у тому, що Оноре де Бальзак – один з тих письменників, чия творчість належить до найзначніших набутків світової літератури, до її найвеличніших вершин. А для цього, як відомо, замало одного лише таланту, навіть найяскравішого, – необхідно також, щоб творчість митця з особливою повнотою і переконливістю відбивала його епоху, її глибинний зміст, провідні закономірності й характерні суперечності. Неабияке значення має й те, щоб поставала вона як завершене втілення певної системи естетико-художнього мислення, притаманної даній епосі й зумовленої нею. Такими митцями були Гомер і Софокл, Данте і Шекспір, Сервантес і Гете. Таким митцем був і Бальзак. Він свідомо ставив своєю метою максимально широке й достовірне витлумачення сучасності, котра була добою розквіту буржуазного суспільства і водночас – відвертого прояву властивих йому кричущих суперечностей вад [16, c. 10].
Оноре де Бальзак разом із Стендалем стояв біля джерел соціального роману критичного реалізму у Франції ХІХ ст. і дав у своїй творчості блискучі її зразки. Він здійснив творчий подвиг, зобразив характери і традиції свого часу в грандіозному творінні, яке дає не тільки широку і глибоко правдиву панораму життя його епохи, але і несе маральні істини, які мають загально людське значення. Цим творінням є «Людська комедія» [26, с. 56].
У «Людській комедії» висвітлено багато проблем, які стосувалися тогочасного суспільства. Одно з головних проблем – моральний розлад і деградація суспільства під впливом «закону особистої вигоди». Бальзак зумів показати цю проблему надзвичайно влучно. Він послідовно, крок за кроком показує, яким руйнівним може бути вплив грошей на суспільні звичаї, сімейні відносини, мораль, політику, правосуддя, на різні сфери соціального й приватного життя. Врешті решт, як деградує особистість коли піддається матеріальним спокусам, пригнічуючи в собі всі моральні цінності. Здається, Бальзак не «оминув» жодної шпаринки, на яку б не вплинули гроші.
Гроші за Бальзаком, це не тільки економічна сила, а це і те, що повністю захоплює людину, керує нею, призводить до її моральної деградації. І ніби узагальнюючи все сказане, один з героїв Бальзака лікар Б’яшон, констатує: «Гроші – релігія нашого суспільства» [4, с. 284].
Звідси, актуальність даної теми полягає у тому, що і тепер сучасне суспільство переживає те падіння ідеалів і ту моральну деградацію, які є та були притаманні будь-якому народу на будь-якому етапові розвитку. Звичайно, зрозуміло і те, що спосіб життя, мислення людей та закони суттєво змінилися з часів Бальзака. Але тема грошей завжди переслідує людей. Не важливо, в якій епосі ми живемо, все одно є люди, які ставлять матеріальний достаток на перший план. Вони роблять з них ідола, і незважаючи нінащо прагнуть заволодіти якнайбільшими статками. Від чого часто страждають ті, хто їх оточує, які не мають вибору, окрім того як підкорятися їм.
Читаючи твори така гонитва за багатством виглядає смішно та безглуздо. Але, на жаль, «влада грошей» – це проблема не лише однієї країни, а і всього людства. Висвітлюючи новизну необхідно зупинитися на письменниках, які теж доторкнулися до цієї тематики у своїх творах. Одним із них був Іван Карпенко–Карий. Тому доцільно буде провести компаративний аналіз творів Бальзака та Карпенка–Карого.
Метою роботи є: дослідити тематику грошей у творчості Оноре де Бальзака.
Об’єктом дослідження є: влада золота та її філософія у творчості Оноре де Бальзака.
Предметом дослідження – деякі з творів, які розкривають згубну владу золота в буржуазному суспільстві: «Батько Горіо» та «Гобсек».
На підставі поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
1) вивчення циклу соціальних романів О.Бальзака «Людської комедії»: структури та теми грошей в цьому циклі;
2) розгляд впливу багатства на героїв твору в повісті «Гобсек»;
3) ознайомлення з темою морального падіння Ежена де Растіньяка у творі «Батько Горіо»;
4) провести компаративний аналіз творів Бальзака та Карпенка-Карого.
При написанні курсової роботи використано такі методи: вивчення літератури з даної тематики, аналіз, порівняння, спостереження.
Магістр