0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Засоби психологізму художнього мислення В.С.Моема на матеріалі роману «Театр» (ID:292435)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Література
Сторінок: 100
Рік виконання: 2019
Вартість: 1000
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЗМ В ЛІТЕРАТУРІ: ОСНОВНІ ФОРМИ, ПРИЙОМИ, ЗАСОБИ ВТІЛЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ……………….…….………8 РОЗДІЛ 2. ВЕКТОРИ ХУДОЖНЬОГО ПСИХОЛОГІЗМУ В.С. МОЕМА..................................................................................................................25 2.1 Еволюція психологізму В.С.Моема……………………………………...…25 2.2 Акцентуації характеру художніх персонажів в творі…..………….…...….35 2.3 Герой в межових ситуаціях в романі Моема…………..……………...…….43 РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ В РОМАНІ «ТЕАТР»……………………………………………………………………….…48 3.1. Психологічний портрет персонажів твору як засіб психологічного аналізу………………………………………………………………………….…55 3.2. Функція психологічного пейзажу в романі «Театр»…………………..….68 3.3. Психологічна деталь як вираження внутрішнього стану персонажа в аналізованому творі………………………………………………………...……55 3.4. Монологи та діалоги героїв як важливий засіб психологічного аналізу..65 3.5.Майстерність зображення творчої особистості та естетики театру в романі …………………………………………………………………………………….76 ВИСНОВКИ………………………………………………………………...……85 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...…90
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЗМ В ЛІТЕРАТУРІ:ОСНОВНІ ФОРМИ, ПРИЙОМИ, ЗАСОБИ ВТІЛЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ Проблема психологізму в художній літературі цікава та естетично значуща за будь-яких історичних умов. Саме за допомогою цієї органічної якості мистецтва слова вдається гостро, драматично та цілком виразно розкрити та продемонструвати внутрішні протиріччя особистості, а відтак і конфлікти епохи та суспільства. Показово, що за останні десятиліття термін "психологізм" дуже поширився в літературознавстві. Нерідко ним позначають велике коло проблем на стику літератури і психології, психології і літературознавства: Г. Блум, Ю. Еткінд, Н. Зборовська, Л. Колобаєва, С. Михида, В. Фащенко [89, с.36]. В літературознавстві прийнято розрізняти поняття "психологізм" і психологічний аналіз ». Психологізм - це родова ознака мистецтва слова, головним предметом якого є людина. На певній стадії розвитку літератури психологізм стає визначальним естетичним принципом. Психологічний аналіз - це форма занурення в психологію особистості, одна з істотних найкращих якостей справжнього художнього таланту. Обидва теоретичних поняття нерозривно пов'язані з проблемою характеру [53, c.245]. Сучасний російський дослідник А. Єсін, спираючись на досвід російської класичної літератури, інтерпретує поняття художній психологізм як «зображення внутрішнього світу людини, спосіб відтворення, осмислення і оцінки того чи іншого життєвого характеру» . Він виокремив широке та вузьке розуміння психологізму в літературі. В ширшому смислі під психологізмом розуміється «загальна властивість мистецтва відтворювати людське життя та зображати характери людей» . У цьому сенсі все мистецтво та вся література є психологічними. Друге, вужче розуміння психологізму − властивість не всього мистецтва та не всієї літератури, а тільки певної їх частини. При цьому дослідник підкреслив, що «письменники-психологи відтворюють внутрішній світ людини особливо яскраво, жваво та детально, досягаючи особливої глибини в його освоєнні» . А. Єсін зауважує, що «про психологізм можна говорити лише в тому випадку, коли психологічне зображення стає основним засобом, за допомогою якого пізнається зображуваний характер; коли воно несе значне змістове навантаження, значною мірою розкриває особливості тематики, проблематики та пафосу» [27, с.185] .