БІБЛІЙНІ ОБРАЗИ ТА СИМВОЛИ У ТВОРЧОСТІ БОГДАНА ІГОРЯ АНТОНИЧА (ID:294431)

ВИСНОВКИ Поетична творчості Богдан-Ігоря Антонича є втіленням оригінальної авторської концепції світу. Він наповнює свої тексти біблійними образами та символами, натяками на «зелене» язичницьке світовідчуття, лемківськими народними віруваннями. І все це, створюючи оригінальний та неповторний малюнок Антоничевого поетичного письма, підпорядковується меті уславлення «буйності життя», існування, що для автора є «найдивнішим з усіх явищ». Біблійні образи та символи під впливом модерністської естетики у Антонича зазнають трансформацій. Автор наповнює канонічні біблійні постаті (Бога, Марію, Ісуса Христа, Святого Духа, Диявола) новими трактуваннями, які ґрунтуються на певній фольклорності, містичності та релігійному дуалізмі автора. У ході дослідження було досягнуто зазначеної мети, а саме: простежено функціонування головних образів та символів біблійного походження у поетичному доробку Богдана Ігоря Антонича. Нам вдалось здійснити аналіз впливу Біблії на розвиток художньої української літератури від часів Київської Русі до ХХ століття включно. Така хронологічна послідовність дала можливість простежити головні тенденції у підходах до трактування Біблії на матеріалі української літератури. Особливий інтерес становить функціонування біблійних мотивів у творчості поетів-модерністів. Це дозволило окреслити головні естетичні засади доби, у якій творив Б.І. Антонич. У ході дослідження було проаналізовано центральні біблійні образи у поезії автора на матеріалі збірок «Привітання життя», «Велика гармонія», «Книга Лева», «Три перстені», «Ротації» – Бога, Марії, Ісуса Христа, Святого Духа, Янгола, Диявола, Раю, Пекла, потойбіччя, Апокаліпсису. Слід зазначити, що образ Бога, який є одним із центральних у поезії автора, втілюється у таких концептах:1) всеосяжна істота, що надихає життям всесвіт; 2) величний митець, за законами творчості якого існує всесвіт, диригент; 3) той, хто наділив ліричного героя-поета талантом писати; 4) той, хто дає і забирає життя; 5) той, хто лікує душі. Ми простежили також особливості накладання народних вірувань, національної міфології, індивідуально-авторських трактувань на біблійні образи у поезії, що особливо помітно на прикладі образу потойбіччя, де з одного боку, поет використовує народні повір’я про Вирій – місце, де знаходяться душі померлих, а з іншого створює власну містичну концепцію зазначеного поняття – «Полярія», місце холоду та вічного спокою. Було зроблено спробу дослідити образну та символічну систему збірки «Зелена Євангелія», що є вершиною творчості поета та яскравим прикладом дуалізму естетики Б.І. Антонича. Збірка не містить єдиної сюжетної лінії, але мотиви народження, життя, смерті і воскресіння Ісуса Христа, як і в Єванглії, є наскрізними. Образ ліричного героя має три обличчя – це образ Ісуса, образ ліричного героя і образ самого автора. Така форма зумовлена особливістю творчого світобачення поета. Перспективним, на нашу думку, є дослідження образів та символів небесних світил (Сонця, Місяця, Зорі), що тісно пов’язані із фольклорною та християнською традицією. Як висновок, варто зазначити, що функціонування біблійних образів та символів у поетичній спадщині Антонича відображає особливості творчої манери письма, здатність до індивідуально-чуттєвого відображення національної культури, що тісно пов’язана із релігійністю та біблійністю. Усе це творить неповторний, національно-колоритний, містичний та багатоплановий стиль письма «поета весняного похмілля» Богдана Ігоря Антонича.