0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Голлізм у зовнішньополітичному моделюванні політики Франції (Акцент на Шарля де Голля) (ID:470811)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Література
Сторінок: 32
Рік виконання: 2020
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЛУМАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ГОЛІЗМ» НА ФРАНЦУЗЬКІЙ ПОЛІТИЧНІЙ АРЕНІ 7 1.1. Епоха «голлізму» у Франції 7 РОЗДІЛ 2. КУЛЬТ ОСОБИСТОСТІ ФРАНЦУЗЬКОГО ГЕНЕРАЛА ШАРЛЬ ДЕ ГОЛЛЯ 13 2.1. Зовнішньополітичний курс де Голля, як засновник голлістського напряму 13 2.2. Потужність Франції під час правління де Голля 17 РОЗДІЛ 3. ПРИНЦИПИ І ЗАСАДИ ДОКТРИНИ «ГОЛЛІЗМУ» ДЕ ГОЛЛЯ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦІЇ 23 ВИСНОВКИ 28 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Мета даної курсової роботи - виявити особливості голлізму у зовнішньополітичному моделюванні політики Франції, акцентуючи увагу на політичній діяльності Шарля де Голля. У відповідності з поставленою метою були визначені наступні найважливіші завдання: - розглянути тлумачення сутності поняття «голлізм» на французькій політичні й арені; - дослідити культ особистості французького генерала Шарля де Голля; - проаналізувати принципи і засади доктрини «голлізму» де Голля у сучасній Франції; - зробити висновки. Предметом дослідження є «голлізм». Об’єктом роботи є політичне правління Шарля де Голля. Інформаційною базою для написання курсової роботи послужили праці вітчизняних вчених, статті, статистичні матеріали з питань розвитку Франції.  Дослідження фактору голлізму неможливо без розуміння загального контексту міжнародних відносин відповідного періоду. Цей загальний контекст системно представлений в роботах таких дослідників як, наприклад, Пітер Кальвокоресі, Ж.-Б. Дюрозель, а також більш спеціальній літературі, яка присвячена Британо - Французьким відносинам у зазначений період. Це роботи таких авторів, як: Глаян Стоун, Шон Грінвуд, Єдмунд Дель, Філіп Мітчелл та інші. Стоун та Мітчелл у своїх працях розцінюють особистісний фактор у якості другорядного, такого, який не мав вирішальної ролі під час прийняття рішень стосовно принципових питань. Грінвуд та Дель також притримувалися цієї точки зору, але вони намагалися показати те, що провокаційні дії британського уряду не давали змогу лідеру Франції вести чітко координовану зовнішню політику стосовно Островів. Але не дивлячись на це, авторів об’єднує спільна думка про те, що фактор голлізму не виділяється як основний. Його, в основному, розглядають через призму невизначеності зовнішньополітичного курсу Об’єднаного Королівства, а точніше наголос робиться на тому, що Британія не мала чіткого плану дій і вагалася між «особливим відносинами» із США та політикою яка проводилася на континенті. Французька дослідницька література з питань зовнішньої політики велика за обсягом і дуже різноманітна за науковими течіями. Переважна більшість робіт присвячена дослідженню ролі Франції в системі міжнародних відносин, проблемам прийняття зовнішньополітичних та стратегічних рішень, французсько-американським взаємовідносинам, участі Франції в багатосторонніх міжнародних організаціях, ядерній політиці та ролі у створенні єдиної Європи. Проте стратегічні взаємовідносини США та Франції як великих світових держав загалом недостатньо відображені в науковій літературі. Серед авторів, які досліджували франко-американські взаємовідносини другої половини ХХ ст., варто окремо відзначити професора Ж.-Б. Дюрозеля. Він найбільш комплексно підходив до висвітлення проблем та контексту двосторонніх взаємин. Його аналіз відзначався системним і структуралістським підходом, поширеним у компаративістській політології. На відміну від західної, радянська суспільно-політична думка прагнула до поглибленого вивчення франко-американських взаємовідносин, вбачаючи в їх загостренні кризу - єдності імперіалізму. В цьому контексті найбільш докладними були праці: Г. М. Севостьянова та А. I. Уткіна - США и Франция в годы войны 1939 - 1945, Л. А. Саличевої - США и Франция. Проблемы империалистического союза 1945 - 1958 гг. та В. П. Славенова – Внешняя политика Франции 1974 -1981 гг. В цих працях дослідницькі цілі значною мірою нівелювалися заідеологізованим підходом до проблем міжнародного життя. Вищеназвані дослідники в своїх роботах переважну увагу приділяли насамперед аспектам французької політики. У вітчизняній історичній та політичній літературі досі існує лише одне грунтовне дослідження, присвячене військово-політичній стратегії Франції. В ній на високому науковому та аналітичному рівні автор розглядає формування та розвиток ядерної політики Франції - наймогутнішої у військовому відношенні держави Західної Європи. Головною рисою радянських та російських досліджень з питань французької зовнішньої політики була переважна зосередженість на проблемах радянсько-французьких та російсько-французьких взаємин, або питаннях загальноєвропейського характеру (ЄС, ОБСЄ, НАТО) і ролі в них Парижу. Варто відзначити відносно вузький спектр проблем, які порушує сучасна російська політична наука стосовно стратегічних відносин Франції та США. В курсовій роботі подекуди використано результати новітніх досліджень російських вчених, які переважно присвячені проблематиці російсько-французьких, американо-французьких взаємин, функціонування трансатлантичної осі початку ХХ ст., подіям другої світової війни та Ери Ширака 1995 - 2001 рр. Проте, переважна більшість цих досліджень виходить за хронологічні рамки даної дисертаційної роботи. Відтак, голлізм у зовнішньополітичному моделюванні політики Франції був об’єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Зокрема він знайшов своє відображення у численних працях Антюхіної-Москвиченко В.І., Броніна Я.Г., Віднянського С.В., Іваницької О.П., Дутчак Г.О., Молганова Л.Л., Обичкина Е.О., Сюньдюкова І.С. та ін. В процесі написання даної курсової використано сукупність загальнонаукових методів: метод аналізу наукових праць – при аналізуванні наведених інформаційних джерел, їх змісту, методики викладу матеріалу та суті представленого; метод порівняння – для відображення спільних та відмінних рис голлізму і передуючої йому політичної обстановки, а також сучасної ситуації у Франції, а також – поєднання історичного та логічного методів у розгляді використання та відлуння голлізму у сачасні Франції, і міждисциплінарного підходу з використанням даних історії, політології, країнознавства та інших дисциплін.