ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ В СТАРШИХ КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ (ID:718958)

Вступ Художня література відіграє винятково важливу роль у формуванні світогляду та ідейно-політичних переконань молодого покоління, у становленні моральних принципів майбутніх громадян, у їх естетичному вихованні. Українська література вивчається в усіх школах нашої держави, хоч і в різному обсязі. Глибоке знання державної мови, культури, літератури українського народу є сьогодні засобом дальшого зміцнення суверенітету України, громадянського виховання підростаючого покоління, прилучення його до загальнонародних моральних цінностей. Школа на Україні покликана формувати таку особистість, яка б почувала себе частиною нації, виявляла свою причетність до її історії, традицій, культури, духовного життя. Художня література — це мистецтво слова. І чим краще оволодіє дитина скарбами рідної мови, тим повніше вона відчує красу і силу художнього слова. Тому всі уроки літератури, як цього й вимагає шкільна програма, повинні бути пройняті турботою вчителів про розвиток мовної культури наших учнів, що поступово формується на всіх етапах літературної освіти. Не випадково питання вивчення літератури в середній школі цікавить широку громадськість. Важливо навчити юнаків і дівчат розуміти думки, сприймати почуття, переживання, образами яких є відтворені в поезії конкретні предмети, явища, події. Саме своєрідна глухота до поетичних образів є причиною того, що деяка частина шкільної молоді байдужа до поезії. Читання вірша іноді становить таку ж трудність, як розв'язування математичної задачі. Одних труднощі приваблюють, інших — відштовхують. Це залежить від ступеня підготовки учнів до розуміння, сприймання твору. Ліричні твори мають дуже давню історію. Вперше вони з’явились ще у VI-VII ст. до н .е. Але ще й досі не існує єдиного методу, за допомогою якого вивчення ліричних творів буде не таким складним. Вивчення лірики викликає багато труднощів тому, що не великі за змістом твори несуть у собі багатий духовний світ поета. І ця ситуація пояснюється естетичною не підготовленістю до сприйняття ліричного твору, невмінням отримувати естетичну насолоду від його звучання, мови, не розуміння специфіки лірики як літературного роду. Лірика є вираженням думок, почуттів, переживань автора. Щоб зрозуміти ліричний твір, треба увійти в непростий світ авторських емоцій та фантазій. Труднощі сприйняття ліричного твору обумовлені ще й тим, що мова поезії в більшій мірі умовна, ніж мова прози, адже в житті ніхто не говорить віршами. Ліриці шкільна програма відводить багато місця і в середніх і в старших класах, і це не випадково. У ліричних творах розкриваються найтонші почуття людини, найпотаємніші думи, викликані обставинами життя. Ліричні твори допомагають проникнути у її внутрішній світ. М. Добролюбов зазначав, що поет, відтворюючи враження і почуття, «робить велику послугу людям: без нього, багато прекрасних почуттів і благородних прагнень було б забуто нами; вони з'явилися б у нас на хвилину і зразу ж зникли в під впливом різних житейських турбот і дрібниць» [1, 213]. Звичайно ж, немає поетів, які б не писали про любов – вже надто значне місце вона посідає у спектрі людських почуттів. Тема кохання - одна з вічних тем поезії. Деякі поети (художники, музиканти, та й просто не пов'язані з творчістю люди) присвячували все своє життя, щоб оспівати це прекрасне почуття, інші зверталися до цієї теми лише в моменти згасання або підйому пристрасті до своєї коханої. Так чи інакше, любовна тема зачіпала (і буде зачіпати протягом часу, поки жива людина) всіх. Почуття любові, можливо, як ніяке інше, прагне висловлень. Ось чому кохання дуже часто дає поштовх до творчості, до самовираження. Здається, що всі можливі нюанси любовних почуттів уже зафіксовано в поетичному слові. І якщо це втілення емоційних станів у слово відбулося на справжньому мистецькому рівні – то це означає, що здійсненна "матеріалізація" почуття, що воно вже передасться іншим людям, "зарядить" їх тим духовним станом, який пережив поет. Тому спілкування з такою поезією – це збагачення власного духовного світу, його урізноманітнення і – обов’язково – ошляхетнення. Врешті – решт, це розвиток людини в людині. Вивчаючи ліричний твір вчитель має пам’ятати, що при прагненні осягнути якомога глибше автора, все-таки повинен залишитися досить широкий простір для учнівської уяви. Це і складає одну з труднощів освоєння ліричного твору. По-друге, з плином часом змінюється погляд на художній твір взагалі і на конкретний твір конкретного автора. Лірика з її асоціативністю та здатністю впливати на емоційний стан особистості є найбільш складним матеріалом для засвоєння. Ці труднощі повинні бути враховані під час викладання ліричних творів на уроках літератури. Опанування методів викладання ліричних творів, їх правильне використання і складає основу проблеми організації уроків української літератури з вивчення ліричних творів. Саме через ці проблеми тема вивчення ліричних творів на уроках української літератури актуального завжди. Але не слід думати, що варто учневі прочитати кілька книжок ліричних віршів і зразу ж досконалішою стане культура його почуттів, збагатиться його емоційна сфера. Образи ліричного твору здатні викликати емоційну реакцію у читача лише за певних умов. Уже багато років науковці намагаються знайти методи, за допомогою яких сприймання учнями ліричних творів матиме найкращі результати. Складність полягає у тому, що емоційно забарвлений твір кожний учень сприймає по своєму, у кожного виникають свої почуття, емоції, думки. І тому дуже важко передбачити за допомогою яких з багатьох методів вдасться захопити дітей вивченням лірики. Над вирішенням цієї проблеми працюють багато науковців, з яких можна виділити Мірошніченко Л.Ф. [2;c291], Черниш Т.М. [3;c.23], Нестерчук Н.Ф. [4;c19], Зеленський О.Ф. [5;c.33]. Центральною проблемою викладання літератури в школі була й залишається якість аналізу художнього твору. Від того, наскільки майстерно проаналізовано твір в єдності форми й змісту, переконливо розкрито його ідейно-художній зміст, повно і свідомо, з правильних ідейних позицій учні сприймають та оцінюють зображені у ньому життєві явища, залежить ефективність усієї роботи вчителя. Цій важливій проблемі присвячені праці "Виховання навичок аналізу прозового твору" Н.М. Сафонової; "Спроби літературного аналізу" Є.О. Майміна; "Аналіз художнього твору" К.П. Фролової; "Проблеми літературної освіти в середній школі" В.Р. Щербини; ряд посібників монографічного характеру про вивчення творчості письменників. Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему дипломного дослідження: «Вивчення інтимної лірики учнями старших класів загальноосвітньої школи». Об’єкт дослідження – процес вивчення творів інтимної лірики. Предмет дослідження – методична модель, яка забезпечує організацію процесу вивчення інтимної лірики . Мета дослідження – дослідити особливості вивчення інтимної лірики у школі на уроках літератури. Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання: 1) дослідити методологічні основи вивчення ліричного твору; 2) розглянути поняття про інтимну лірику; 3) розглянути принципи, методи та прийоми аналізу ліричного твору; 4) дослідити особливості вивчення ліричних творів; 5) запропонувати методичну модель вивчення творів інтимної лірики. Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація. Структура дослідження. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.