0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

"Колоніальні домінанти травестійної поеми "Полтава" Є. Гребінки" (ID:811115)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Література
Сторінок: 26
Рік виконання: 2023
Вартість: 170
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ 1. Постколоніальна критика і теорія 1.1. Перші дослідження цього питання 1.2. Наслідки нового теоретичного озброєння 1.3. Антиколоніальне та постколоніальне протистояння ВИСНОВОК ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ РОЗДІЛ 2. Постать Євгенія Гребінки 2.1. Біографічні відомості про Євгенія Гребінку 2.2. Творчість Євгенія Гребінки 2.3. Пам’ять ВИСНОВОК ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ РОЗДІЛ 3. Аналіз твору «Полтава» Євгенія Гребінка 3.1. Короткий зміст 3.2. Колоніальні домінанти в творі «Полтава» Євгенія Гребінки ВИСНОВОК ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Поема "Полтава" Євгена Гребінки є одним з найвідоміших творів української літератури. Вона була написана в 1911 році і присвячена подіям Полтавської битви 1709 року, яка стала рішучою перемогою російської імперії над Шведською імперією. У поемі "Полтава" можна виділити декілька колоніальних домінант. По-перше, це тема визвольної боротьби українського народу проти іноземних загарбників, яка є важливою частиною національно-визвольного руху. Гребінка відображає у своїй поемі події, які відбулися в Україні в XVIII столітті, коли країна перебувала під владою іноземних держав - Польщі та Росії. По-друге, у поемі "Полтава" можна відзначити колоніальну тему відносин між Україною та Росією. Гребінка відображає у своїй поемі роль Росії у визвольній боротьбі України та її відносини з українським народом. Автор звертає увагу на протистояння між українською та російською культурами, на відмінності в національних традиціях та поглядах. По-третє, у поемі "Полтава" можна помітити колоніальний аспект відображення війни. Автор відображає жорстокість та страждання війни, яка призводить до знищення та грабіжництва, і показує, що ці наслідки війни найбільше відчувають колонізовані народи. Актуальність теми дослідження: Тема "Колоніальні домінанти травестійної поеми «Полтава» Є. Гребінки є досить актуальною, оскільки досліджує вплив колоніальної імперської політики на культурне життя та літературну творчість в Україні. Україна протягом багатьох століть перебувала під владою різних іноземних держав, що вплинуло на її культурну спадщину та ідентичність. Травестійна поема "Полтава" Є. Гребінки відображає важливі історичні події, пов'язані з визвольною боротьбою українського народу, а також відображає проблеми відносин між Україною та Росією. Ця тема є важливою не тільки з історичного погляду, але й з культурологічного. Вона допомагає краще зрозуміти формування української культури та національної ідентичності, а також висвітлює проблеми взаємодії між різними національними культурами. Крім того, тема "Колоніальні домінанти травестійної поеми 'Полтава' Є. Гребінки" може мати значення для дослідження інших літературних творів, що відображають проблематику колоніальної політики. Таким чином, дослідження даної теми може бути корисним для подальшого розвитку української літератури та культури в цілому. Метою дослідження "Колоніальні домінанти травестійної поеми 'Полтава' Є. Гребінки" є проаналізувати вплив колоніальної політики на творчість Євгена Гребінки та виявити основні колоніальні домінанти, які відображені у його творі. Конкретні задачі дослідження включають в собі: • Аналіз історичних фактів та контексту, який вплинув на написання травестійної поеми "Полтава" Є. Гребінки. • Визначення ключових колоніальних домінант, які відображені у поемі. • Дослідження, як ці колоніальні домінанти вплинули на формування образів та сюжетну лінію поеми. • Аналіз використання травестії як засобу вираження відношення автора до колоніальної політики та інших проблем, що відображені у поемі. • Висвітлення впливу поеми "Полтава" на формування української національної ідентичності та культури. Отже, мета дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати творчість Євгена Гребінки у контексті колоніальної політики, виявити основні колоніальні домінанти, що відображені у поемі "Полтава", та висвітлити вплив цього твору на формування української культури та національної ідентичності. Об'єктом аналізу дослідження є травестійна поема "Полтава" Євгена Гребінки, яка була написана у 1839 році. Це літературний твір, який змальовує події війни Північної Імперії з Швецією в 1709 році, зокрема битву при Полтаві. Предметом аналізу є колоніальні домінанти, які відображені у поемі "Полтава" Є. Гребінки. Колоніальні домінанти - це ідеологічні та культурні принципи, які встановлюють нерівні відносини між країнами-колоніями та їхніми метрополіями. У контексті дослідження це означає аналіз того, як вплив колоніальної політики Російської імперії на Україну відображений у творчості Є. Гребінки, зокрема у поемі "Полтава". • Конкретні аспекти, які можуть бути включені до предмету аналізу, включають: • Політичні та економічні умови, які вплинули на написання поеми. • Виявлення колоніальних стереотипів та уявлень, які відображені у поемі. • Дослідження ролі травестії як засобу вираження відношення автора до колоніальної політики. • Аналіз використання образів та метафор для вираження колоніальних домінант у поемі. • Вивчення впливу поеми "Полтава" на українську культуру та національну ідентичність. РОЗДІЛ 1. Постколоніальна критика і теорія 1.1. Перші дослідження цього питання Від закінчення другої світової війни до приблизно 1970-го року більшість заокеанських колоній країн Західної Європи стали незалежними. У зв’язку з цим процесом в англійській мові поширився прикметник «постколоніальний» у значенні: «такий, що стосується періоду після здобуття незалежности». В англомовному літературознавстві 1960-х рр. і, особливо в колишніх колоніях з переважно білим населенням: Канаді, Австралії, Новій Зеландії — розпочалися намагання науково осмислити літературу (головно англомовну) неметрополітального простору колишньої Британської імперії. Первісні терміни для об’єктів таких досліджень, «література (британської) співдружности», «світова англомовна література» тощо, дали назву науковим товариствам, журналам, літературознавчим збірникам (Воліл, 1973; Ферес і Такер, 1977), але вже у 1980-х рр. їх почали усвідомлювати як частину спадщини колоніалізму. Подібний процес відбувся всередині французького і франкомовного літературознавства. Перші дослідження у цій галузі при загально схвальному ставленні дослідників до процесів націєтворення та політично-економічно-культурної деколонізації були переважно описовими, як і тогочасне порівняльне літературознавство взагалі. Дослідники присвячували увагу констатації спільних рис (тем, жанрів, настроїв), чим, як пізніше протестували окремі критики, стверджували існування штучної та, по суті, імперської культурної спільности і відвертали увагу від своєрідности кожної з колоніалізованих культур. Термін «постколоніальний» на цьому етапі мав скромно хронологічне значення. У перетворенні вищеописаної галузі літературознавства у «постколоніальні студії» сьогоднішнього типу головну роль відіграла книга американського літературознавця, уродженця Палестини Едварда Саїда «Орієнталізм» (1978). Важливим для Саїда є дослідження М. Фуко про історичну відносність знання і переплетеність форм знання зі структурами влади. Орієнталізм як наукова дисципліна, доводить Саїд, виникла на Заході і визначила для Заходу параметри знання про «Схід» (автора цікавлять, зокрема, арабський світ та іслам), уявлення і судження про нього. Сходознавство народилося у контексті панування Заходу над Сходом і продовжує його легітимізувати та уможливлювати. Саїд відкрив шлях хвилі досліджень, які розмасковують — деконструюють тексти (не тільки літературні) метрополітальних центрів, вказуючи на їхню заангажованість в імперських чи неоімперських інтересах. Більшість із них послуговується досягненнями постструктуралізму Дерріди, хоч існує і протилежна тенденція вимагати від критика виразної політичної активности замість тонкощів та зарозумілостей „високої теорії” (Парі, 1987). Дослідження явищ колоніалізованих культур з метою виявляти в них структури протистояння колоніалізмові (а то й існування поза його межами) розвиваються паралельно, хоч, як зауважують окремі вчені, не так інтенсивно. У центрі уваги, залишається текст центру.