Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши особливості поетики циклу Т. Драйзера «Трилогія бажання», ми дійшли таких висновків
1. Дослідження історії становлення жанру реалістичного роману дозволило нам прослідкувати шляхи його розвитку в різні епохи й у різних країнах. Доведено, що в перших реалістичних романах ще суттєво відчувається вплив романтизму, однак, незважаючи на це, у XIX ст. він упевнено посів провідні позиції в літературному процесі. Письменники-реалісти ХІХ ст. переважно зображують трагічний конфлікт індивіда із соціальним середовищем, яке через дію жорстких законів суспільства не дає змоги герою твору здійснити свої прагнення.
Визначені характерні ознаки реалістичного роману, з-поміж яких: увага до проблем сучасності, прагнення точно, достовірно, об’єктивно висвітлювати дійсність; деталізація побуту оточення, соціального середовища; намагання відображати життя, використовуючи типові характери, які виявляють себе в типових обставинах; розкриття «саморозвитку» героїв, вчинки яких диктують провідні риси їх характеру та обставини, в яких вони діють; історизм, принципи якого реалісти застосовували до сучасності.
Нами визначені національні відмінності реалістичного роману в різних країнах: Франції, Англії, Україні, США. Зокрема, головною особливістю американського реалістичного роману стало те, що в літературному процесі США реалістичні тенденції виявилися значно пізніше, ніж в Європі. Крім того, він не трансформувався з романтизму, а сформувався немов би незалежно від нього. Суттєвий внесок у розвій реалістичного роману США внесли Г. Бічер-Стоу, Марк Твен, Джек Лондон та ін. Втім, найбільшого визнання як письменник-реаліст досяг Теодор Драйзер.
2. Характеризуючи новаторство Т. Драйзера-романіста, ми з’ясували філософсько-естетичні погляди письменника в контексті особливостей літературного процесу в США в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. На формування філософсько-естетичних поглядів майбутнього письменника, на його реалістичну техніку письма, насамперед, вплинули твори О. де Бальзака, Р. Л. Стівенсона, Л. Толстого, О. Дюма, Г. Сенкевича, Г. Флобера, Марка Твена, Г. Б. Фуллера, Е. Сінклера, Ф. Норріса та ін. Свої думки про становлення реалізму в літературі США Т. Драйзер виклав у статті «Великий американський роман». У різні часи його творчість перебувала під впливом філософії А. Шопенгауера, Ф. Ніцше,З. Фрейда, позитивістів.
Встановлено, що новаторство Драйзера виявилося у спрямованості його творів проти пуританських норм, усталених моральних догм і стереотипів; у створенні романів на основі фактичного матеріалу, численних власних спостережень і особистого життєвого досвіду; у тяжінні до панорамності з одночасним глибоким проникненням у внутрішній світ героїв; у започаткуванні так званого «роману кар’єри»; у поєднанні соціального та індивідуально-психологічного планів; у формуванні ним художньої моделіь особистості.
3. Висвітлено проблеми американського суспільства, що порушуються в «Трилогії бажання» Т. Драйзера. Зазначено, що усі події розгортаються у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття навколо життя та діяльності головного героя трилогії Френка Ковпервуда, який має свого життєвого прототипа. Усі перипетії життя головного героя відбуваються на тлі процесів, що характеризують американське суспільство того часу з його мінусами та плюсами.
З’ясовано, що процес піднесення американської держави на вершину світової могутності супроводжувався загостренням соціальних конфліктів у суспільстві. Письменник створив цілу галерею чоловічих і жіночих образів, докладно досліджуючи спонукальні мотиви їхніх етичних злочинів та їх наслідки. Він переконливо зобразив процес моральної деградації людей, які, підкоряючись голосу пристрасті, шукали всілякі шляхи для задоволення власних бажань. Натомість, «вершки» суспільства, які лише створюють ілюзію пристойностей і доброчинства, лицемірно критикують відверті прояви моральної розбещеності, потай сприяючи процвітанню цих пороків. Письменник не приховує духовну деградацію американського суспільства, а, навпаки, доводить, що саме воно створює сприятливі умови для морального падіння громадян. Усі вади сучасного йому суспільства, доводячи, що саме суспільство породжує фінансових і посадових злочинців. Детально автор описує махінації, які здійснює місцева і муніципальна влада, що опікувалася лише власними щоденними проблемами, розподiлячи посади мiж тими чи iншими особами осіб у винагороду за наданi послуги, та допомогу їм в цьому з боку судової влади і продажних журналістів. Розвінчує Т. Драйзер і горезвісну американську рівність можливостей, яка виявляється доступною лише тому, хто має гроші. Під вогонь критики потрапляє і вищий світ, що характеризується невiглаством, тупiстю, рабською покорою умовностям. Для характеристики американського суспільства він вдало використовує образи звірів, що уособлюють хижацький образ життя і злочинні методі збагачення американських капіталістів, а також інтелектуальну й духовну обмеженість буржуазного світу капіталістичної Америки.
4. В образі Френка Ковпервуда автор розкриває психологію американського ділка 50-70-х років XIX століття, котрий завдяки впливу комерційного середовища, що оточувало його з дитинства, і, безумовно, вродженому таланту фінансиста, починає працювати з цінними паперами на біржі. Вся його діяльність супроводжується підкупом чиновників та муніципалітету, злочинним використанням міської скарбниці, незаконним придбанням міських концесій. Розкриваючи психологію ділків, Т. Драйзер в цілому глибоко усвідомлював аморальність діяльності фінансистів і політиків в американському суспільстві, однак, разом із тим, вбачав за ними певну творчу силу. На його думку, магнати є прихильниками та провідниками прогресивних ідей, які сприяють розвитку тих галузей, в яких вони працюють. Хоча при цьому визнає, що подібні особистості, на жаль, вносять у життя не тільки новизну, а й конструюють негативні, руйнівні явища.
5. З’ясовано проблему влади грошей над людиною та суспільством в романі «Титан». Встановлено, що гроші для його головного героя мають цінність не стільки своїм цифровим значенням, як тими можливостями, які вони відкривають. Він переконаний, що гроші здатні подолати будь-яке лихо на світі, проголошуючи тим самим непохитну владу грошей в Америці кінця XIX століття. Його життєві плани формуються під впливом його успішної підприємницької діяльності, яка дасть йому змогу задовольнити всі бажання. Гроші проникають навіть у сферу почуттів. Т. Драйзер переконливо доводить, що американське суспільство наскрізь пронизане корупцією. Протиставляючи свого головного героя іншим фінансистам, підприємцям, ділкам, багатіям різного ґатунку, він акцентує на тому, що всі вони порушують норми моралі й закон, лише з тією різницею, що роблять вони це таємно, а Ковпервуд діє відкрито, цинічно, ігноруючи інші етичні імперативи, за винятком власних бажань.
6. Проаналізовано структуру заключного роману трилогії «Стоїк» як утілення життєвого краху героя. Підкреслено, що в заключному романі трилогії «Стоїк» події відбуваються в Лондоні у 1990-1900-их роках. В образі Ковпервуда письменник зображає організатора експансії американського капіталу в Англію. Досягши солідного віку, він починає усвідомлювати, що ні багатство, ні слава, ні задоволення будь-яких бажань вже не приносять радощів, він втрачає інтерес до життя. Звитяги у жорстоких сутичках із конкурентами, перемоги над жінками, придбані палаци й колекції картин, гроші виснажили його душу. Безумовно, на трансформацію його психології значно вплинули погляди його нової коханки, з якою він чи не вперше зазнав справжніх радощів життя. Тепер відчуття успіху асоціюється у героя не з фінансовими перемогами, а з невідомими раніше почуттями та емоціями.
Зазначено, що виявлене у Ковпервуда захворювання нирок перетворило його у філософа, котрий переосмислює життя у зв’язку з невідворотним наближенням смерті, по-новому сприймає ті цінності, які раніше вважав головними. Автор майстерно фіксує психологічні зрушення, що відбулися у свідомості головного героя, котрий поступово перетворився у стоїка, який розмірковує про марність метушні за багатство та владу. Письменник змушує свого героя зрозуміти, що у божевільній гонці за золотом він не приділяв належної уваги справжнім, відвертим почуттям, не цінував дарованого йому життя.
Підкреслено, що найбільшого фіаско Френк Ковпервуд зазнає після своєї фізичної смерті. Всі його благі наміри, на які він розраховував, були розбиті вщент. Раптове перевтілення його із закінченого циніка в альтруїста, яке, на думку деяких критиків, виглядає не дуже переконливим, нам вбачається дуже важливим. Мабуть, сам автор не дуже вірив у подібні метаморфози, але він цього, безумовно, бажав. Так само Т. Драйзер цілком усвідомлював марність спроб Береніс покращити життя знедолених людей. Але саме це рішення стало для героїні сенсом життя, а для самого автора – дороговказом.