Зразок роботи
ВСТУП
Творчий доробок, як і сама постать Миколи Хвильового, попри значну культурно-історичну дистанцію продовжує зберігати свою актуальність. Проза автора, зокрема новели, відрізнялися стильовою різноманітністю, поєднуючи в собі імпресіонізм, експресіонізм, неоромантизм та символізм..
Актуальність дослідження. Літературна спадщина письменника вже давно стала інтерпретаційним простором для літературознавців не одного покоління. Оскільки щодо політичних вподобань письменника існують суперечливі думки, варто зазначити, що він був лідером та активним учасником як громадянського, так і літературного процесу 20-30-х років ХХ століття, відображажаючи обличчя цілої генерації української інтелігенції. Вивчення його творчості може допомогти краще зрозуміти історичний контекст його часу, а також вплив політики на літературу та культуру. Микола Хвильовий зробив значний внесок у розвиток української літератури та літературної критики, формуючи своєрідну модель українського модернізму. Його дослідження допомагає вивчити особливості та основні напрямки модерністського руху в Україні.
Філософські та естетичні ідеї у творчості письменника пов'язані з питаннями національної самосвідомості, культурної ідентичності та соціальної ролі літератури. Його творчість продовжує впливати й на сучасних українських авторів, а ідеї та методи досі є актуальними для аналізу сучасної літератури та культури.
Переосмислення місця та ролі Миколи Хвильового в контексті розуміння формування української національної ідентичності потребує переоцінки і його творчої спадщини. Ідейно-політичні погляди автора значною мірою інтегровані у його малу прозу та втілені різноманітними художніми засобами. Ідеологічне навантаження новел письменника жодним чином не применшує їх художньо-мистецької цінності. Навпаки, - таке новаторське використання системи поетичних засобів зумовило нові способи та прийоми зображення світу.
Втім творчість автора неможливо розглядати ізолоьовано від його світогляду. Попри те, що Микола Хвильовий був переконаним комуністом, його націоналістичні погляди ніколи не викликали сумнівів, а гасло «Геть від Москви» сьогодні особливо актуальне.
Проте непередбачуваність творчої діяльності письменника викликала непоодинокі незгоди та дискусії серед критиків. Така неоднозначність поглядів пов’язана насамперед із неймовірним випливом самої постаті письменника на його сучасників. Дане дослідження є однією зі спроб осягнути літературний доробок письменника в контексті української прози початку ХХ століття.
Основою роботи є праці літературознавців 20-30-х років ХХ століття та сучасних науковців, які досліджують творчість Миколи Хвильового. Це О. Білецький [4] С. Єфремов [15], О. Дорошкевич [13, 14], М. Зеров [19], М. Чирков, В.Коряк, М. Жулинський [16], В. Агеєва [1], Т. Гундорова [10], С. Павличко [34], М. Наєнко [32] та інші. Огляд різних точок зору, викладених у наукових дослідженнях, дозволяє відтворити більш повну картину літературного процесу 20-х років ХХ століття та феномену прози письменника.
У сучасному літературознавстві вже усталена думка про Миколу Хвильового як питомого модерніста. Наприклад, М. Жулинський вбачає в ньому автора «парадигматично модерністських творів» [15, с. 30], а Т.Гундорова розглядає його у контексті європейської модерної традиції [10, с. 24].
Мета роботи полягає у розкритті художніх засобів творення націоналістичних ідеологем у новелістиці письменника.
Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
- визначити основні наприямки літературознавчих досліджень новелістики Миколи Хвильового;
- охарактеризувати художні засоби втілення націоналістичних ідеологем в малій прозі Миколи Хвильового;
- проаналізувати репрезентацію націоналістичних ідеологем у новелах «Кіт у чоботях», «Синій листопад» та «Сентиментальна історія»;
-означити стильові складові новелістики письменника, зокрема імпресіонізм, експресіонізм, неоромантизм та символізм, як способи втілення національних ідеологем.
Об’єктом дослідження є новелістика Миколи Хвильового, а саме «Кіт у чоботях», «Синій листопад» та «Сентиментальна історія», а також праці найбільш відомих науковців, які вивчали творчий доробок автора.
Предметом дослідження є втілення націоналістичних ідеологем новелістики Миколи Хвильового.
Обрані для дослідження новели письменника об'єднує центральна роль жіночої постаті та її місце в контексті революційних потрясінь. В оповіді «Кіт у чоботях» автор використовує образ даного казкового персонажа, щоб показати складний і тривалий шлях головної героїні твору в радянських партійних структурах, що фактично лише декларативно визнавали гендерну рівність. У новелі «Синій листопад» Марія розчаровується в досягненнях революції, та водночас переживає недугу, і врешті, - втрату коханої людини. Особиста трагедія головної героїні тут накладається на іншу трагедію – розчарування в революційних ідеалах та втрати надії. У «Сентиментальній історії» Б'янка, що спочатку протистоїть абсурдності суспільства, врешті програє цю боротьбу. Жінка-оповідачка у повісті Миколи Хвильового відображає свідомість того часу, коли більшовицька революція заявляла про те, що саме вона покликана «звільнити жінку».
Методи дослідження. Вибір методів дослідження в дипломній роботі обумовлений специфікою її об'єкта, а також метою та завданнями дослідження. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що новелістика Миколи Хвильового проаналізована з погляду особливостей авторського індивідуального стилю. У роботі досліджуються проблеми втілення націоналістичних ідеологем письменником, аналізуються стильові особливості на трьох основних рівнях структури твору: емоційно-оціночному, просторово-часовому і мовному.
Теоретичне значення. Результати роботи дозволили поглибити та розуміння національного питання в контексті літературного процесу 20-30-х років ХХ століття.
Отримані результати дослідження можуть бути використані під час викладання курсу історії української літератури та спецкурсів у вищих навчальних закладах.
Структура дослідження: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступній частині визначено актуальність дослідження, обґрунтовано мету і завдання, вказано предмет, об’єкт вивчення, окреслено методи дослідження, сформульовано наукову новизну, описано структуру дипломної роботи. У першому розділі роботи проаналізовано стан літературознавчих досліджень вторчості Миколи Хвильового та особливості націоналістичної естетики письменника. У другому розділі зроблено спробу охарактеризувати особливотсі художнього втілення націоналістичних ідеологем у малій прозі автора, а саме у новелах «Кіт у чоботях», «Синій листопад» та «Сентиментальна історія», що об'єднані центральним місцем жінки у контексті революційних подій.
Магістр