Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Жанр української казки у сучасному етнографічно-літературному аспекті можна вважати своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних, сатиричному викриттю негативних образів, часто гротескному зображенню їх взаємодії. Водночас казки є першим етапом пошуку відповідей на складні запитання, допомагаючи вірити в силу добра, любові, справедливості, краси. Саме тому актуальність теми визначається, передусім, низьким рівнем дослідження українських народних казок, їх жанрових, ідейних та образних систем. Зокрема аналіз окремих соціально-побутових казок: «Крадений віл», «Синівський заробіток», «Про язикату Хвеську», «Про попа, наймита і пса Муцика», «Про правду і кривду» тощо; казок про тварин: «Яйце-райце», «Хитрий їжак», «Старий вовчище», «Хитрий заєць», «Вірний пес», «Кривий вовк», «Чоловік, вовк, дикий кабан і ведмідь» та інші; чарівних та героїчних казок: «Дванадцять місяців», «Про дідову та бабину дочку», «Казка про гоніння мачухи» тощо, є важливим літературним концептом, який вимагає ґрунтовного літературного аналізу.
Водночас українська народна казка має багато спільного із деякими видами гумористичних жанрів (анекдотами, сатирою, іронією, каламбуром, бурлеском), притчами, легендами та народними оповіданнями, які поєднує міфологічний підхід до сприйняття дійсності. Даний аспект і визначає актуальність курсової роботи.
Стан наукового дослідження. Різноманітні аспекти жанрової системи казок, їх педагогічна та ідейна спрямованість знайшли глибоке осмислення у дослідженнях багатьох українських та європейських науковців. Над проблемою міфологічних витоків сюжетів, образів і мотивів епічних жанрів займалися К.Мюллер, М.Мюллер, Х.Любек, Ф.Крейцар, А.Кун, Е.Тейлор, Я.Грімм, О.Афанасьєв. Натомість дослідники О.Потебня, М.Сумцов, Г.Булашев, В.Клінгер вивчали походження жанрів малої епіки. Жанр казки аналізували Л.Колмачевський, І.Франко, В.Гнатюк, М.Грушевський тощо. Історико-типологічний аспект казок досліджували В.Пропп, Є.Костюхін, Є.Мелетинський, Л.Дунаєвська, В.Давидюк та ін. Проте жанрова різноманітність казки і співвіднесеність казки із іншими епічними жанрами залишається малодосліджуваним фактором і вимагає додаткової характеристики.
Мета дослідження – аналіз жанрової специфіки та особливостей літературної модифікації української народної казки.
Поставлена перед нами мета вимагає розв’язання таких завдань:
1. Визначення жанрових особливостей казки;
2. Розгляд класифікації українських народних казок на сучасному етапі;
4. Характеристика образів українських народних казок;
5. Висвітлення художніх прийомів у казках гумористичного спрямування та літературних казках;
6. Визначення зв'язку української казки із притчами та легендами.
Об’єктом дослідження є українська народна казка у своїх жанрових та ідейних особливостях.
Предмет дослідження – співвіднесеність української народної казки із іншими літературними жанрами, зокрема – анекдотами, літературними казками, оповіданнями, притчами та легендами.
Методи дослідження – у дослідженні застосовуються описовий, структурний, системний, функціональний та літературно-аналітичний методи.
Джерельна база дослідження. У дослідженні використовуються такі наукові праці: «Історія української літератури» М.Грушевського, статті Івана Франка «Національний колорит у казках Боденського», «Що таке казковий мотив»; «Первісна міфологія українського фольклору» В Давидюка, «Українська народна соціально-побутова казка» О. Бріциної та інші науково-літературні джерела.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел