Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Ініціація є особливим обрядом, що допомагає ініційованому перейти на вищий рівень соціального, духовного чи культурного розвитку. Обряд ініціації часто застосовується у весільних традиціях. За допомогою певних ритуалів, молодята переходять на новий соціальний рівень, отримуючи статус одружених, господарів свого дому. У ведичній традиції даний статус ще називають стадією «гріхастха». У порівнянні з обрядами українського весілля, ведичні ритуали дещо відрізняються. В Індії головним джерелом проведення ритуалів вважаються ведичні релігійні писання, натомість обрядовим джерелом українських весіль є народні вірування, первісні уявлення людини про природу та Всесвіт. Саме тому, в порівняльному аспекті, тема обряду ініціації в українському та ведичному весіллях є актуальною, яку раніше не досліджували.
Стан наукового дослідження. Обряд ініціації, як особливий ритуал переходу, досліджували у своїх працях М.В.Тендрякова, А. ван Геннеп, К.В.Чистов, А. Анісімов, В. Балушок, Б. Беттельгейм, Н. Бутінов, Є. Мелетинський, А. Платов, Дж. Уайтінг, М.Еліаде та інші. Кожен з дослідників пропонував власну класифікацію ініціаційних обрядів, у соціальному або релігійному контексті, проте дуже мало уваги приділялось соціально-побутовим обрядам та весільним ініціаціям. Саме тому, на нашу думку, обряд весільної ініціації українського та ведичного весілля вимагає додаткового дослідження.
Метою дослідження є аналіз теоретичних основ ініціації, як особливого обряду переходу на новий соціальний та духовний рівень, а також характеристика ініціаційних ритуалів в українському та ведичному весіллях.
Поставлена перед нами мета передбачає виконання таких завдань:
- аналіз структури ініціаційного обряду, його класифікація;
- розгляд соціально-психологічних та культурно-релігійних аспектів ініціації, зокрема наукових теорій А. ван Генеппа, М.Еліаде, Е.Дюркгайма, Б.Спенсера та інших;
- характеристика ініціаційних обрядів в українському весіллі;
- аналіз ритуального переходу у ведичному весіллі, опис стадії «гріхастха».
Об’єкт дослідження – ініціація як особливий обряд соціального та релігійного переходу.
Предмет дослідження – обряд весільної ініціації в українській та ведичній традиції.
Методи дослідження. У дослідженні застосовуються порівняльний, описовий та метод системного аналізу.
Джерельну базу роботи становлять такі наукові дослідження: «Весільні звичаї та обряди на Україні» В.Борисенка, «Українська міфологічна легенда» В.Давидюка, «Нариси народної весільної обрядовості на Україні» Н.Здоровеги тощо. Для теоретичного аналізу структури ініціаційних обрядів використовуються праці А. ван Геннепа, Е.Дюркгейма, М.Еліаде, М.Тендрякової та інших. Для опису ведичних весільних ініціаційних ритуалів, аналізуються такі праці – «Давньоіндійська цивілізація» Г.Бонгарда-Левіна, «Чудо, яким була Індія» А. Бушема та ін., а також ведичні духовні джерела: «Бхагават-Гіта», «Шрімат-Бхагаватам» та «Шрі Упанішади».
Сруктура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.