118 (ID:1043900)
Зміст
ЗМІСТ
Теоретичні аспекти кластерного аналізу 3
Постановка завдання 4
Проведення кластерного аналізу 7
Аналіз кластеризації 14
Перспективи розвитку можливість моніторингу за пересуванням вантажу в Україні 16
Список використаної літератури 22
Зразок роботи
Мета контрольної роботи: отримати відомості про методику кластерного аналізу, визначення оптимальної кількості кластерів. Отримати навики проведення кластерного аналізу. Навчитися інтерпретувати результати дослідження субіндексів LPI для розуміння та прогнозування сфери логістики в Україні.
Завдання: провести кластерний аналіз окремо за показниками: якість і наявність інфраструктури (infrastructure) / можливість моніторингу за пересуванням вантажу (tracking and tracing) за 2014, 2016 та 2018 років.
Вихідні дані:
Рис.1. Вихідні дані до завдання
Сформовано автором на основі джерела [2].
У рамках Індексу Логістичної Ефективності (LPI), два важливих компоненти включають оцінку якості та наявності інфраструктури (infrastructure) та можливості моніторингу за пересуванням вантажу (tracking and tracing).
• Якість і наявність інфраструктури (Infrastructure): Цей компонент оцінює стан і доступність основних транспортних засобів, включно з дорогами, залізничними мережами, портами та аеропортами. Якість інфраструктури впливає на ефективність і вартість логістичних операцій. Він також включає оцінку транспортних та логістичних центрів, доступність складських приміщень, а також ефективність і надійність транспортних мереж.
• Можливість моніторингу за пересуванням вантажу (Tracking and Tracing): Цей компонент відображає здатність країни надавати інформацію про поточне місцезнаходження вантажу та його статус на всіх етапах логістичного ланцюжка. Це включає в себе системи слідкування та ідентифікації вантажу, а також здатність логістичних операторів забезпечувати вчасне і точне відстеження вантажів. Якість слідкування та відстеження вантажів є критично важливою для ефективного управління ланцюжками поставок, зменшення ризиків та забезпечення надійності доставки.
Обидва ці компоненти мають значний вплив на загальну ефективність логістичних операцій у країні та її спроможність конкурувати на глобальному ринку.
Цілі кластеризації:
• оцінка та порівняння логістичних можливостей країн;
• ідентифікація регіональних і глобальних тенденцій;
• планування політики та інвестицій;
• сприяння глобальній торгівлі та економічному зростанню.
Визначення критерію кластеризації:
Тип кластерного аналізу: ієрархічний.
Обраний метод кластеризації: для прогнозування розвитку в сфері логістики на основі інфраструктурних показників, найбільш підходящим методом серед названих може бути метод Варда (Ward's method). Цей метод мінімізує суму квадратів відстаней всередині всіх кластерів, тобто він прагне до того, щоб внутрішня варіативність у кластерах була мінімальною. Метод Варда ефективний для ідентифікації компактних і відносно однорідних кластерів, що дозволяє більш чітко виділити групи країн з схожим рівнем розвитку інфраструктури.
Міра: Евклідова відстань, оскільки вона дозволить виміряти абсолютну різницю у розвитку інфраструктури між країнами.
Стандартизація: всі показники виражені в однакових одиницях (якість і наявність інфраструктури оцінено по шкалі), і вони мають приблизно однакові діапазони значень (за шкалою від 1 до 5), тож стандартизації не потребують. Для впевненості порівняємо стандартні відхилення
Проведення кластерного аналізу
За запропонованими кроками в методочних матеріалах, проведемо кластерний аналіз SPSS→Загружаємо дані→Analyze→Classify→Hierarhikal Cluster, заповнюємо усі визначені параметри раніше та бачимо таблицю кроків агломерації (табл.1).
Є ФАЙЛ З STATISTICA
Інші роботи з даної категорії: