Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ
1.3. Суть поняття «логістична система» та її класифікація
У сучасних умовах реформування національної економіки України та розвитку ринкових відносин перед керівниками сільськогосподарських підприємств постають все більш складні завдання. Перш за все, виникає потреба досягнення стабільності на продовольчому ринку в умовах посилення жорсткої конкурентної боротьби. В свою чергу, значно зростають вимоги споживачів до якості товарів. Це формує об’єктивні передумови розвитку ефективної системи збуту, яка забезпечить швидкий рух продукції від виробника до споживача. З метою забезпечення основних завдань підприємств сільського господарства (безперервне виробництво та поставка якісних та безпечних товарів) все більше виникає необхідність у використанні переваг логістики та впровадженні логістичних систем [1, с. 56].
Найчастіше логістика розглядається як теорія і практика управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними, фінансовими і сервісними потоками. На думку Минаєва Е.С. «логістика – це наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача» [3, c. 66]. Анікін Б.А. стверджувала, що логістика – це наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з урахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки відповідної інформації [22, c. 220].
Валькова Н. В. стверджує, що логістична система – це спеціально організована інтеграція логістичних елементів (ланок) у межах певної економічної системи для оптимізації процесів трансформації матеріального потоку [4, c.146].
Рівень організації і впровадження логістики на підприємстві – це один із визначальних чинників його конкурентоспроможності, оскільки логістика дає змогу задовольнити потреби ринку з мінімальними загальними витратами. Доставка продукту у потрібний час та потрібне місце, у необхідній кількості та якості є основною концепцією логістики. А її головною метою – досягнення максимального прибутку з мінімальними витратами для підвищення конкурентоспроможності підприємства [7].
Поняття «логістична система» походить від загального «система» і є одним із базових у логістиці, що реалізує системний підхід. Систе́ма – це множина взаємопов’язаних елементів, що утворюють єдине ціле, взаємодіють із середовищем та між собою, і мають мету. Однак, на сьогодні немає прийнятого визначення поняття «логістична система». Розглянемо визначення логістичної системи, які найчастіше зустрічаються у науковій літературі (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Визначення поняття «логістична система» у фаховій літературі
Автор Визначення
1 2
Алькема В.Г. Організаційно-управлінський механізм координації, який дає змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості у діях спеціалістів різноманітних служб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком.
Банько В.Г. [6]
Спеціально організована інтеграція логістичних елементів (ланок) у межах певної економічної системи для птимізації процесів трансформації матеріального потоку.
Кальченко А.Г.
Адаптивна система із зворотними зв’язками, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв’язки та зв’язки із зовнішнім середовищем.
Колодізєва Т.О. Складна система, що складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв’язки.
Продовження табл.1.1
1 2
Перебійніс В.І. Адаптована (самоналагоджувана та самоорганізована) система з оберненим зв’язком, що виконує логістичні функції та логістичні операції і складається,
зазвичай, із декількох систем та має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.
Смирнов І.Г.
Логістична система – це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, що складається з взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними і супутніми їм потоками елементів – ланок,
сукупність яких, межі і задачі функціонування об’єднані внутрішніми цілями організації бізнесу і (або) зовнішніми цілями.
Джерело: [1;4;5;7;12]
Проаналізувавши різні трактування поняття «логістична система» та її типи доходимо висновку, що логістична система може розглядатись як на макрорівні так і на макрорівні, характерним для неї, як і для будь-якої іншої системи, є: сумісність усіх елементів, наявність зв’язків між ними, а також адаптивність та гнучкість (рис. 1.1).
Логістична система
Макрологістична підсистема
Мікрологістича підсистема
Виробнича Транспортна Посередницька Заготівельна
Внутрішньо-виробнича Розподільча
Рис. 1.1. Види логістичних систем підприємства
Джерело: [10]
Макрологістична підсистема являє собою велику логістичну систему, елементами якої є окремі суб’єкти господарювання та міжгалузеві процеси, (логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками зі складування та зберігання). Може охоплювати процеси, пов’язані з виробництвом, транспортуванням, наданням різних видів послуг. Мікрологістична підсистема охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства.
Мікрологістика, в свою чергу, поділяється на три види [2]:
1) логістика, пов’язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика);
2) логістика, пов’язана із виготовленням продукції (виробнича логістика);
3) логістика, що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика).
Усі ці види логістики обов’язково передбачають наявність логістичного інформаційного потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію з наступною видачею готової інформації. Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції постачання, виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, система має назву макрологістичної.
Таким чином, можна визначити сфери і функції мікрологістики. Вони полягають у наступному [6]:
- виробництво-планування виробничих завдань з детальним розкладом випуску виробів, розподіл плану випуску продукції за виробничими дільницями підприємства, контроль за якістю праці;
- переробка вантажів, що транспортуються;
- управління запасами, переміщення, зв’язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;
- маркетинг – вивчення ринку, організація служби постачання, фінансування та розрахунки, матеріальне заохочення;
- споживання – проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.
Мікрологістична підсистема вирішує питання в межах окремих функціональних елементів логістичної системи. Так, у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва продукції та її збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажно- розвантажувальних робіт, контролювання матеріального потоку, що надходить на підприємство, обробляється там і залишає це підприємство, а також інформаційного потоку, що супроводжує його. Такі мікрологістичні системи іноді називають внутрішньовиробничими. До них належать і великі автоматизовані транспортно-складські комплекси (ТСК). Виробнича логістика розглядає раціональну структуру виробничого підприємства, різноманітних технічних засобів, склад обслуговуючого персоналу та його функції, організацію служби матеріально-технічного забезпечення та збуту готової продукції. Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визначальним при її побудові.
Функціонування логістичних систем створено на основі таких принципів: системності, інтеграції, адаптивності, економічної ефективності, надійності, стійкості, екологічності, а також орієнтації на споживача. Системність розглядає логістичну систему як єдиний комплекс взаємопов'язаних елементів. Інтеграція забезпечує узгоджену роботу всіх підсистем для досягнення спільної мети. Адаптивність дозволяє логістичним системам ефективно реагувати на зміни зовнішніх і внутрішніх умов. Економічна ефективність спрямована на досягнення оптимального співвідношення між витратами та результатами. Надійність гарантує стабільність роботи системи навіть для несприятливих матеріалів. Стійкість забезпечує здатність системи витримувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів без значних пошкоджень. Екологічність вимагає мінімізації негативного впливу на довкілля в процесі функціонування логістичної системи. Орієнтація на споживача забезпечує максимальне задоволення потреб клієнтів у рамках логістичних процесів. Ці принципи формують основу для ефективної організації та управління логістичними системами, забезпечуючи їх конкурентоспроможність і сталий розвиток [12].
Варто зазначити, що формування логістичної підсистеми сприяє досягненню суб’єктом господарювання значних результатів, а саме:
– збільшенню обсягів виробництва і реалізації за рахунок скорочення обсягів запасів, підвищення ритмічності виробництва, впровадження концепцій логістики;
