Зміст
Завдання № 1
Теоретичні питання:
6. Класифікація логістичних витрат за місцем їх виникнення (перелік статей логістичних витрат відповідно до окремих стадій товароруху та категорій)
7. Організація складського господарства на окремому підприємстві та напрями її вдосконалення
Завдання № 2
Визначте та опишіть на конкретному прикладі найменування обєктів-потоків (матеріальних та інформаційних) та основний тип операцій у наведених нижче системах.
Визначте та класифікуйте основні види логістичних витрат за стадіями їх виникнення у процесі трансформації об’єктів-потоків для обраного варіанту логістичної системи.
Найменування систем:
Підприємство з надання транспортних послуг населенню
Завдання № 3
За наведеними нижче вихідними цифровими даними запропонуйте та подайте у вигляді "транспортних матриць" дві можливі схеми розподілу товаропотоків між постачальниками та покупцями, одна з яких має бути побудована за методом "північно-західного кута".
Розрахуйте та порівняйте за двома схемами сумарні обсяги товаропотоків та визначте середню відстань, на яку транспортується одна тонна вантажу за кожною із запропонованих схем.
Визначте, які з невикористаних у запропонованій схемі "клітинок" транспортної матриці доцільно використати для подальшого удосконалення схеми розподілу товаропотоків.
Вихідні дані для розв'язання ситуаційної задачі:
Загальна наявність товару у постачальників для продажу та поставки покупцям:
постачальник "А" – 320 т.;
постачальник "Б" – 450 т.;
постачальник "В" – 620 т.;
Загальна потреба в товарах у покупців:
покупець "а" – 220 т;
покупець "б" – 370 т;
покупець "в" – 420 т;
покупець "г" – 380 т;
1. Відстань між кожним постачальником та кожним покупцем встановлюється студентом самостійно у діапазоні 40 – 100 км.
2.Загальні обсяги пропозиції та потреби товарів для розподілу між постачальниками та продавцями, а також відстані між ними залишаються однаковими для обох запропонованих схем, змінюються маршрути перевезення та розміри окремих партій поставки.
При побудові варіантів розподілу товаропотоків між: постачальниками та покупцями у вигляді транспортної матриці необхідно дотримуватись таких вимог:
– у кожному рядку та кожному стовпчику "транспортної матриці" повинна бути хоча б одна "завантажена " (задіяна) клітинка;
– число "завантажених" клітинок "транспортної матриці" повинно дорівнювати (m + n – 1), де "m " – кількість постачальників, а "n " – кількість покупців.
Література