Зміст
Зміст :
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика державного регулювання зайнятості
1.1. Сутність, види активної політики держави на ринку праці
1.2. Фактори впливу та значення активних заходів.
1.3. Зарубіжний досвід застосування активних заходів на ринку праці
Розділ 2. Сучасний стан активної політики України на ринку праці
2.1. Аналіз умов створення державою нових робочих місць
2.2. Проблеми перекваліфікації та підвищення кваліфікації працівників
2.3. Працевлаштування молоді в Україні: реалії та проблеми
Розділ 3. Перспективи впровадження активних заходів на ринку праці України.
3.1. Нормативно-правові акти регулювання державної політики на ринку праці України
3.2. Інноваційне підприємництво як умова сприяння самозайнятості населення
Висновки
Список використаних джерел
Висновки
На підставі проведеного дослідження активної політики зайнятості в Україні зроблені наступні висновки.
Активна політика зайнятості — це сукупність правових, організаційних і економічних заходів, які проводить держава з ціллю зниження рівня безробіття.
Загалом активнi методи та заходи являють собою сукупнiсть методiв і заходiв:
щодо створення додаткових сфер зайнятостi;
з пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв;
щодо посилення територiальної та професiйної мобiльностi робочої сили;
щодо субсидування частини витрат пiдприємств на заробiтну плату, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, застосування гнучких форм зайнятостi;
щодо подання допомоги у працевлаштуваннi.
Дослідження сучасного стану активної політики зайнятості в Україні показало, що одним з найбільш активних заходів соціального захисту населення в Україні є працевлаштування незайнятих громадян. За сприяння державної служби зайнятості у 2010 р. було працевлаштовано 744,5 тис. осіб, або 40,3% незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у 2009 р. – 702,7 тис. та 32,8% відповідно).
Одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. На таких роботах у 2010 р. працювали 318,2 тис., що на 32,1% більше, ніж у 2009 р.
З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). Чисельність осіб, які пройшли професійне навчання в 2010 році зросла порівняно з 2009 роком на 46,2 тис.грн., або на 29,4%.
В Україні покращення ситуації у сфері зайнятості пов'язане передусім з формуванням динамічного та гнучкого ринку праці. Пріоритетними у цьому відношенні повинні бути заходи, спрямовані на підвищення рівня його інституціоналізації та організованості. Відповідно до визначених пріоритетів необхідно створити розгалужену мережу інститутів ринку праці, покращити їх фінансування, кадрове та інформаційне забезпечення. У розпорядженні центрів зайнятості повинна бути оперативна інформація про всі групи населення, представлені на ринку праці. При цьому інформаційний масив повинен містити дані про основні аспекти функціонування ринку праці: масштаби пропозиції праці, її вартість та якість, структуру зайнятості (галузеву, за видами власності, соціально-демографічну), реальні обсяги безробіття тощо.
Заходи, спрямовані на підвищення ефективності програм перекваліфікації на ринку праці повинні передбачати:
створення режиму найбільшого сприяння для перекваліфікації працівників безпосередньо на підприємствах (зокрема, через звільнення коштів, що витрачаються на ці цілі від оподаткування, надання пільгових цільових кредитів тощо);
законодавче та організаційне сприяння розвитку мережі центрів перекваліфікації при закладах вищої освіти,як державної, так і недержавної форми власності;
відновлення роботи регіональних центрів перепідготовки, навчання та професійної орієнтації;
залучення до програм перекваліфікації не лише офіційно зареєстрованих безробітних, але й осіб, що працюють в умовах вимушеної неповної зайнятості.
Покращити ситуацію щодо забезпечення зайнятості молоді можна за рахунок:
удосконалення системи професійної орієнтації серед молоді, у першу чергу учнівської та студентської;
розвиток мережі молодіжних бірж праці, профконсультаційних служб, агентств з працевлаштування молоді;
підвищення конкурентоздатності молоді на ринку праці через збільшення строку її професійного навчання, законодавче та фінансове стимулювання освоєння молоддю другої та третьої професії.
Наступним важливим напрямом забезпечення зайнятості молоді в умовах економічної кризи є також залучення її до сфери підприємницької діяльності. Завданням держави у цьому відношенні є фінансова підтримка молодіжного підприємництва за допомогою субсидіювання, надання пільгових кредитів, консультаційних послуг тощо. Вона може здійснюватися за рахунок коштів загальнодержавного та місцевого бюджетів, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФЗДСС), Державного інноваційного фонду, Українського фонду підтримки підприємництва, Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств.
Таким чином, формування національного ринку праці неможливе без ефективної державної політики зайнятості. В умовах перехідного періоду вона повинна бути спрямована на забезпечення гнучкості ринку праці, зміну професійно-кваліфікаційної структури робочої сили, підвищення мобільності працівників, регулювання сегмента прихованого безробіття, легалізацію неформальної і нелегальної зайнятості, а також стимулювання трудової активності населення та попиту на працю.
Магістр