Зразок роботи
1.1 Сутність та значення асортиментної політики підприємств у ринкових умовах
Розглядаючи питання сутності асортиментної політики підприємств у ринкових умовах, необхідно розглянути різноманітні трактування його основних понять. Поняття «асортимент» у різних наукових джерелах має відмінні інтерпретації, але значення при цьому не змінюється. Поруч з поняттям «асортимент» використовуються терміни «товарна лінія», «продуктова лінія», «виробнича програма», «товарний мікс», які мають майже однакові значення. Ряд вчених поняття «асортимент» визначають або дуже широко, - «це сукупність товарів, які випускаються фірмою, поділяється на асортиментні групи і асортиментні позиції і характеризується широтою, глибиною і співставленням» [1, с.205], або більш вузько, - «це сукупність товарів, що може бути сформована різними способами» [2, с.30]. Чим вужче поняття, тим менше можливості знайти різницю в його трактуванні. Деякі автори не розглядають окремо поняття «товарного асортименту», а дають лише визначення «товарної номенклатури», ототожнюючи ці два поняття. Провідний фахівець у сфері маркетингу Ф.Котлер зазначає, що кожний товарний асортимент потребує власної стратегії маркетингу [4, с.356], а номенклатура характеризує лише перелік асортиментних груп і товарних одиниць [5, с.43].
Деякі вчені вважають, що асортимент визначає, по-перше, підприємство, яке пропонує даний набір товарів, по-друге, схожість товарів за певними ознаками. Наприклад, Ф.Котлер пропонує таке визначення товарного асортименту: «сукупність всіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонуються конкретним продавцем» [4, с.343]. А, наприклад, Мороз Л.А. вважає, що: «асортимент – це сукупність асортиментних груп товарів, що їх пропонує підприємство» [7, с.201].
В асортиментній політиці використовують ряд характерних понять таких як:
Товарна номенклатура – це сукупність усіх послуг та товарів, які виробляються та пропонуються підприємством для продажу;
Асортимент товару – це сукупність усіх асортиментних груп;
Асортиментна група – ряд схожих товарів номенклатури.
Товарний асортимент – група товарів, тісно пов'язаних між собою або на підставі подібності їх функціонування, або з огляду на те, що їх продають одним і тим самим групам клієнтів, через одні і ті ж типи торговельних установ або в рамках одного і того ж діапазону цін [11, с. 92-95].
Більш того, не можна розглядати поняття асортиментної політиці без визначення поняття «якості товару». За Л.І. Швабом під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, які відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, екологічність продукції тощо, які надають їй здатність задовольняти споживача відповідно до призначення.
Якість як економічна категорія – це суспільна оцінка, що характеризує ступінь задоволення потреб у конкретних умовах споживання тієї сукупності та властивостей, що явно виражена або потенційно закладена в товарі.
Для забезпечення належної якості у процесі проектування, виготовлення і використання нових виробів у виробничо-господарській діяльності підприємства важливо застосовувати певну систему показників, що дасть можливість визначити і контролювати рівень якості усіх видів продукції.
Оцінка якості продукції характеризується рівнем її конкурентоспроможності. Тобто властивістю об’єкта задовольняти певну конкретну потребу в порівнянні з аналогічними об’єктами даного ринку [36, с. 373].
До основних характеристик асортименту товару відносять:
- ширину – кількість асортиментних груп, які виробляються;
- глибину – кількість асортиментних позицій в асортиментній групі;
- насиченість – кількість асортиментних позицій у всіх асортиментних групах;
- гармонійність - рівень близькості товарів різних асортиментних груп з точки зору їх використання.
До основних факторів, що впливають на формування та управління товарним асортиментом, відносяться такі:
- зміна попиту на окремі товари;
- поява нових чи модернізація вже існуючих товарів у результаті зміни технологій;
- зміна асортименту конкурента;
- необхідність повного використання виробничих потужностей.
- бажання посередників закуповувати товари широкого асортименту;
Формуванню асортименту передує розробка асортиментної концепції підприємства, яка представляє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури товарної пропозиції. При цьому за основу приймаються, з одного боку, споживач, вимоги певних груп покупців (сегментів ринку), а з іншого - спроба забезпечити найбільш ефективне використання підприємством всіх видів ресурсів - сировинних, технологічних, фінансових, трудових і т.д. [1, с.208]
Мета асортиментної концепції - зорієнтувати фірму на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців. [8, с.36].
Поняття оптимального товарного асортименту можна розглядати як з боку споживача, так і з боку виробника (рисунок 1.1).
Для споживача оптимальний асортимент – це сукупність товарів, що максимально задовольняють його потреби, а для виробника – це набір товарів, реалізація якого, дозволяє підприємству досягнути максимально ефективного функціонування.
При незбалансованій структурі асортименту продукції відбувається зниження рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних ринках і, як наслідок цього, спостерігається зниження економічної стійкості підприємства [7, с.42].
Рисунок 1.1 - Оптимальний асортимент продукції підприємства
Система формування асортименту включає наступні складові:
• визначення поточних і перспективних потреб покупців, аналіз способів використання даної продукції й особливостей купівельної поведінки споживачів на відповідних ринках;
• оцінка існуючих товарів-аналогів за тими ж напрямками;
• критична оцінка виробів, що випускаються, тільки з позицій покупця;
• вирішення питань про додавання виробів в асортимент чи виключення з асортименту;
• розгляд пропозицій щодо створення нових продуктів, удосконалення існуючих;
• розробка специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;
• вивчення можливостей виробництва нових чи удосконалених товарів, включаючи питання цін, рентабельності, собівартості;
• проведення випробувань нових продуктів;
• розробка рекомендацій для виробничих підрозділів підприємства щодо якості, фасону, ціни, найменування, упаковки, сервісу;
• оцінка та перегляд усіх асортиментних груп і позицій.
Формування товарного асортименту здійснюється за певною послідовністю. Можна запропонувати певний алгоритм (рисунок 1.2).
Рисунок 1.2 - Алгоритм формування оптимального товарного асортименту