Зміст
Вступ
1. Проблеми управління охороною здоровя та шляхи їх вирішення
2. Інформаційне забезпечення управління охороною здоров'я
3. Аналіз роботи медичних установ, що надають стоматологічні послуги
3.1. Аналіз надання стоматологічної допомоги населенню
м. Черкаси за 1998 рік
3.2. Аналіз надання стоматологічної допомоги населенню
м. Черкаси за 1999 рік
3.3. Інформація на медичну раду при обласній стоматологічній
поліклініці за 2000 рік
4. Підсумки роботи охорони здоров'я в 2000 році та напрямки
розвитку в 2001 році по місту Черкаси
Висновки
Список літератури
Таким чином, враховуючи все викладене, можна зробити висновки, що стає очевидною необхідність докорінного реформування системи охорони здоров'я України і апарату управління, діяльність яких слід здійснювати системно, комплексно і ціленаправлено з урахуванням науково - обґрунтованої і законодавчої бази. Слід звернути увагу на кадрове і фінансове забезпечення, де також необхідні реструктивні зміни. А саме, на мій погляд, розділити існуючу систему на державну службу охорони здоров'я, заклади і організації якої перебуватимуть у державній власності, і фінансуватимуться з відповідних бюджетів, та приватну медичну діяльність, яка буде здійснюватись поза межами державної, в основі якої будуть ринкові засади. Такий спосіб організації надання медичної допомоги зможе хоча б частково вирішити питання і зі фінансуванням, і з організацією нових робочих місць у приватному секторі та проблеми безробіття серед медиків.
Але створення в Україні приватного сектору триває дуже повільно, тому що цьому заважає економічна криза та інші причини, серед яких і неефективне податкове законодавство.
Після прийняття законів “Про власність” (1991р.), “Про господарські товариства” (1991р.), та Основ законодавства України про охорону здоров'я (1992р.) почали виникати заклади охорони здоров'я недержавної (комунальної) власності – приватні і колективні. Практично, їх було створено кілька сотень, проте зуміли “вижити” з них лише стоматологічні кабінети, лікарні й аптеки. Однак, майже всі вони сконцентровані у столиці та в обласних центрах, і їх діяльність не впливає суттєво на стан охорони здоров'я всього населення. Але, якщо таких закладів буде створюватися більше, звичайно при умові, що державні заходи не будуть цьому заважати і податки будуть щадними, то це зможе суттєво вплинути на стан охорони здоров'я і вирішити багато питань щодо фінансування і кадрового забезпечення.
Але всі ці зміни можливі при умові, що буде адекватна законодавча і нормативна база, а головне – єдина, сплочена команда однодумців та експертів в медичній галузі і політиці.
Адже Україні, яка має сучасні наукові напрацювання, опит організації і управління системами охорони здоров'я і медичної допомоги населенню є з чим виходити на міжнародний ринок!