Артеріальна гіпертензія – шляхи вирішення проблеми в Україні і світі (ID:27049)

Вступ I. Артеріальна гіпертензія – шляхи вирішення проблеми в Україні та світі 1.1. Артеріальна гіпертензія: медично-соціальні результати 1.2. Шляхи виконання Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії 1.3. Пріоритетні напрямки подальшої реалізації Національної програми профілактики і лікування АГ в Україні 1.4. Різні фактори, які впливають на розвиток артеріальної гіпертензії 1.5. Артеріальна гіпертензія – світова проблема Іі 2.1. Загальна характеристика діяльності Поліської ЦРЛ 2.2. Організація роботи клініко-діагностичної лабораторії 2.3. Аналіз діяльності Поліської ЦРЛ ІІІ. Проектно - рекомендаційна частина 3.1. Характеристика приладу 3.2. Обґрунтування доцільності впровадження приладу HUMALYZER в практику діяльності лабораторії при Поліській ЦРЛ Висновок Список використаної літератури На базі даних отриманих в Поліській ЦРЛ, було проаналізовано та зроблено висновок, що значно збільшилась захворюваність системи кровообігу та і інші хвороби. Тому, навантаження на лікарів і середній медичний персонал зростає з кожним роком. Однак, не зважаючи на збільшення кількості відвідувань Поліської ЦРЛ, за рахунок гарної організації роботи відмічається: зростання проценту профілактичних оглядів; збільшення виїздів лікарів за викликом на 91,8% порівняно з 2005 роком; збільшення кількості прооперованих, з тих що мали потребу в оперативному втручанні на 1,59%; збільшення кількості усіх аналізів на 7% порівняно з 2005 роком. Однак виникає проблема — при зменшенні з кожним роком кількості населення і зростаючій захворюваності, для подальшого покращення роботи Поліської ЦРЛ необхідно використовувати більш нове оснащення, що надавало б більше необхідної інформації для виявлення захворювань на початкових стадіях, постановки діагнозу і лікування. Актуальним питанням вважаю застаріле оснащення лабораторної служби і недостатню кількість співробітників КДЛ, що не можуть задовільнити потреби Поліської ЦРЛ. Автоматизація лабораторної служби надасть можливість вирішити ці питання. При впровадженні нового приладу, що якість аналізів проведених при використанні приладу буде вища, але його впровадження в роботу лабораторії дозволить: замінити старе обладнання, що не підлягає атестації; вирішити проблеми несвоєчасної і помилкової діагностики; розширити спектр інформації отримуваної в лабораторії, що надасть більш широкі можливості для постановки діагнозу (особливо на ранній стадії захворювання); удосконалити організацію швидкої і екстремальної медицини; підвисити якість лабораторних досліджень за рахунок точного виконання кожного елемента лабораторної технології ( так як на противагу людині машина значно краще робить одну і ту ж послідовність маніпуляцій з незмінною точністю ); прискорити процес видачі аналізів (в той же самий день, а ручним методом в деяких випадках результатів необхідно чекати цілий тиждень), що є дуже важливим при терміновій госпіталізації; значно полегшити роботу працівників лабораторії, кількість яких значно менша ніж необхідно для виконання такої кількості аналізів згідно наказу № 386 від 18.05.1973 р, що ставить під сумнів достовірність результатів; зменшити ризик профзахворювань Отже, незважаючи на негативний економічний ефект впровадження в роботу приладу, відзначається набагато важливіший соціальний ефект.