Зразок роботи
Практика здобувачів вищої освіти є невід’ємною складовою частиною освітнього процесу підготовки здобувачів в Університеті, що забезпечує здобуття компетентностей, визначених законодавством, освітніми програмами, набуття студентами професійних навичок і вмінь у сфері їх майбутньої професії. Вона є завершенням підготовки випускника університету як необхідної передумови його професійного становлення.
Практика є завершенням підготовки випускника університету як необхідної передумови його професійного становлення.
Практика для здобувачів освітньої програми «Менеджмент персоналу» магістерського рівня вищої освіти реалізується на підприємствах (в установах) різних видів економічної діяльності, форм власності на робочих місцях фахівців з управління персоналом.
Метою виробничої практики є ознайомлення студентів зі специфікою майбутнього фаху, отримання ними первинних професійних умінь із загально-професійних та спеціальних навчальних дисциплін.
Метою практичної підготовки здобувачів є закріплення знань, одержаних у процесі навчання, оволодіння навичками, вміннями та засобами організації та здійснення майбутньої професійної діяльності у сфері управління персоналом, формування професійного вміння приймати самостійні рішення в управлінських ситуаціях щодо добору, розвитку та ефективного використання персоналу.
В організаціях здобувачі мають можливість збирати фактичні матеріали для підготовки аналітичної частини дипломної роботи, а також здійснювати апробацію запропонованих заходів і пропозицій. У процесі проходження практики здобувачі повинні ознайомитися зі структурою підприємства(організації) — базою практики, технологіями і методами роботи фахівців з управління персоналом, документацією, котра регламентує бізнес процеси у сфері управління персоналом, критично проаналізувати особливості системи управління персоналом на підприємстві.
Практика є першим кроком психологічної і професійної адаптації студента до виробництва. Виробнича практика дає можливість студентові вирішувати завдання, які покладені на виробничий персонал, нести відповідальність за роботу, що виконується, відчути себе учасником виробництва.
Метою практичної підготовки здобувачів є закріплення знань, одержаних у процесі навчання, оволодіння навичками, вміннями та засобами організації та здійснення майбутньої професійної діяльності у сфері управління персоналом, формування професійного вміння приймати самостійні рішення в управлінських ситуаціях щодо добору, розвитку та ефективного використання персоналу.
В організаціях здобувачі мають можливість збирати фактичні матеріали для підготовки аналітичної частини дипломної роботи, а також здійснювати апробацію запропонованих заходів і пропозицій.
У процесі проходження практики здобувачі повинні ознайомитися зі структурою підприємства (організації) — базою практики, технологіями і методами роботи фахівців з управління персоналом, документацією, котра регламентує бізнес-процеси у сфері управління персоналом, критично проаналізувати особливості системи управління персоналом на підприємстві.
Одним із стратегічно важливих напрямків розвитку економічної діяльності виступає інформація та телекомунікація. При аналізі конкурентоздатності країни у світовому показники якісного зв’язку і широкодоступного доступу до Інтернету показують залученість країни до цифрової матриці розвитку та її спроможності існувати в новітній системі. Розвиток телекомунікаційних підприємств формує інноваційність та технологічність економіки, що в свою чергу покращує її загальні соціальні, економічні показники. Уряд України на сьогодні досить зацікавлений у розвитку підприємств в телекомунікаційному просторі, а тому стимулює їх інноваційний розвиток, залучення ними новітніх технологій та способів ведення їх діяльності. Звертаючи увагу на досвід розвинених країн, можна сказати, що протягом останніх років економічна безпека держави дедалі більше залежить від ефективності використання технологічно-інноваційного потенціалу. Прискорене економічне зростання та високий рівень захисту ресурсів країни базується на стимулюванні розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, які дозволяють вносити корективи у швидкозмінні процеси. Глобалізація економічних процесів призводить до зміни факторів фокусування країн на телекомунікаційних технологій, оскільки вони є двигунами легшого та скорішого інтегрування у цифровізоване суспільство.
Телекомунікації - це процес, який допомагає досягти потрібної цілі у нашому світі швидким та відносно доступним способом, за умови достатнього розвитку даної галузі. В економічному розрізі телекомунікації допомагають у розповсюджені товару, комунікації між постачальниками, споживачами, аналітиками, дослідниками та законодавчими органами.
Під телекомунікаціями в міжнародній практиці розуміється передавання довільних повідомлень на відстань за допомогою технічних засобів (телефону, телеграфу, радіо, телебачення і т.п.)”. Але кажучи про телекомунікації, частіше за все, мають на увазі не тільки передавання, але й приймання, опрацювання, зберігання повідомлень, причому, як правило, з використанням комп'ютерних засобів. Телекомунікаційні технології повинні більше впливати на життя учнів та вчителів навчальних закладів, бо вони здатні відігравати значну роль у практиці навчання як засіб інтелектуального, пізнавального, творчого розвитку учнів[1].
На сучасному етапі відбувається черговий вибух технологічної і мирної соціальної революції — становлення інформаційного суспільства. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології (ІТТ) істотно змінюють не тільки те, як ми виробляємо продукти і послуги, але і те, як проводимо дозвілля, реалізуємо свої цивільні права, виховуємо дітей. Вони мають вирішальний вплив на зміни, які відбуваються в соціальній структурі суспільства, економіці, розвитку інститутів демократії тощо.
Проблема, яку пропонується розглянути, торкається процесу становлення інформаційного суспільства, його об’єктивних основ розвитку та взаємодії з сучасними інформаційними і телекомунікаційними технологіями. Каталізатором і координатором процесу становлення інформаційного суспільства є й державна політика, що послідовно проводиться, у зв’язку з чим необхідний аналіз ролі та функцій держави в цьому процесі[1].
Тематика інформаційного суспільства, розвитку світового ринку телекомунікацій, Інтернету не сходить зі сторінок провідних ділових вітчизняних і зарубіжних журналів. Колосальні обсяги інформації, присвячені цій тематиці, доступні зараз й Інтернету. Особливо це стосується висвітлення діяльності міжнародних і національних організацій з розробки і реалізації стратегій інформаційного розвитку. До найбільш цікавих джерел можна віднести Європейську Koміcію Ради Європи, Організацію економічної співпраці розвитку, Всесвітній союз зв"язку, адміністративні органи, відповідальні за побудову "інформаційної магістралі" в США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Франції, Австралії, Японії та інших країнах. Актуальність входження України в інформаційне суспільство поступово усвідомлюється вітчизняним науковим і політичним співтовариством, про що свідчить велика кількість законодавчих актів у сфері інформації.
Звернемося до тлумачних словників: «теле – перша частина слів у значенні: те, що стосується роботи, регульованої з далеких відстаней різними засобами зв'язку». Виходячи з тлумачення “теле” в українській та російській мовах під телекомунікаціями будемо розуміти передавання, приймання, опрацювання, зберігання повідомлень за допомогою деяких технічних засобів, під комп'ютерними телекомунікаціями – телекомунікації, у яких таким технічним засобом є комп'ютер. Розвиток систем зв'язку з використанням комп'ютерів привів до створення унікальної мережі Інтернет, знання можливостей використання якої надають змогу використовувати її в навчальному процесі[1].
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності управління персоналом шляхом розробки організаційно-економічного механізму забезпечення розвитку та збереження персоналу з урахуванням індивідуальних особливостей працівників.
Метою роботи є систематизація теоретико-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму забезпечення збереження та розвитку персоналу підприємства.
Завдання роботи полягає у дослідженні теоретичних засад забезпечення розвитку та збереження персоналу; аналізі умов формування організаційно-економічного механізму розвитку та збереження персоналу ПАТ «Укртелеком»; визначення напрямів формування організаційно-економічного механізму розвитку та збереження персоналу підприємства ПАТ «Укртелеком».
Об’єктом дослідження є процес управління персоналом на підприємстві.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, науково-методичних та практичних аспектів формування організаційно-економічного механізму управління персоналом ПАТ «Укртелеком».
Методи дослідження. В ході написання звіту з практики застосовувалась сукупність загальних та специфічних наукових методів, зокрема, метод теоретичного узагальнення, системний підхід, методи економічного і статистичного аналізу, групування, експертної оцінки, індукції та дедукції.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ході виконання роботи було обґрунтовано організаційно-економічний механізм забезпечення збереження та розвитку персоналу на основі методики, що враховує індивідуальні особливості та характеристики працівників підприємства.
Досягнення поставленої мети зумовлює вирішення таких завдань:
− дослідити сутність організаційно-економічного механізму діяльності підприємства;
− розглянути методичні засади формування системи управління персоналом на підприємстві;
− дослідити особливості управління розвитком та збереженням персоналу підприємства;
− проаналізувати внутрішні передумови формування організаційно-економічного механізму розвитку та збереження персоналу ПАТ «Укртелеком»;
− провести оцінку зовнішніх факторів, що впливають на діяльність ПАТ «Укртелеком»;
− дослідити потенціальні можливості розвитку та збереження персоналу ПАТ «Укртелеком»;
− визначити пріоритетні напрями організаційно-економічного механізму розвитку та збереження персоналу підприємства;
− розробити основні складові організаційно-економічного механізму розвитку та збереження персоналу підприємства;
− обґрунтувати економічну доцільність від впровадження запропонованих заходів зі збереження та розвитку персоналу ПАТ «Укртелеком».
1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Базою практики виступає Акціонерне товариство «Укртелеком». Практика проходила в період з 22.09 по 07.12. 2023 року. Адреса місцезнаходження підприємства: АТ Укртелеком, бульвар Т. Шевченка 18. Фізична адреса: Соломʼянська 34, А Київська міська філія.
В компанії «Укртелеком» є різні відділи: юридичний, відділ по роботі з клієнтами, корпоративний відділ, підтримки бізнесу, комерційний, тендерний, обслуговування абонентів, фінансовий відділи, комунікаційний відділ, ІТ, прес-центр та колл центр.
Про компанію «Укртелеком»
Акціонерне товариство «Укртелеком» — найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Компанія надає широкий спектр електронних комунікаційних послуг в усіх регіонах країни. Уже багато років її справедливо вважають лідером серед провайдерів фіксованого інтернету.
Через відкритий воєнний напад Росії на Україну з 05:30 ранку 24.02.2022 на всій території України запроваджено режим воєнного стану. Під час режиму воєнного стану оперативне управління телекомунікаційними мережами здійснюється Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України. Водночас АТ «Укртелеком» продовжує виконувати свою роботу, забезпечуючи безперебійність надання послуг для своїх абонентів. Аварійні та ремонтні бригади продовжують працювати на своїх місцях, відновлюючи пошкоджені в наслідок бойових дій ділянки мережі, за умови припинення активних бойових дій в місцях проведення робіт.
Обслуговування абонентів здійснюється за різними каналами комунікації:
• дистанційні канали обслуговування Telegram або Viber
• контакт-центр 0 800 506 800, працює з 8:00 до 22:00, отримати інформацію в автоматичному режимі можна цілодобово (дзвінки безкоштовні з мобільних та стаціонарних телефонів);
• по e-mail у розділі Допомога => Залишити звернення;
• сторінка у соціальній мережі Фейсбук (у приватні повідомлення);
• заявку на ремонт телефону можна зробити за номером 0 800 506 508 (дзвінки безкоштовні з мобільних та стаціонарних телефонів).
Укртелеком працює в штатному режимі, наскільки це можливо в нинішній ситуації. Під час опрацювання звернень можуть бути затримки, пов'язані з недостатністю персоналу на місцях. Просимо поставитися до ситуації, що склалася, з розумінням.
Для можливості оперативного відновлення надання послуг, закупки комплектуючих та паливно-мастильних матеріалів, просимо сплачувати рахунки за надані послуги. Навіть часткова оплата дає змогу зробити більше!
Укртелеком має найбільше інтернет-покриття та найрозгалуженішу оптичну мережу[4].
У 2011 році компанія заснувала оператора «ТриМоб», який надає послуги мобільного зв'язку за технологією UMTS/WCDMA.
У 2015 році Укртелеком розпочав масштабну модернізацію мережі.
12 жовтня 2010 р. Кабінет Міністрів України оголосив дату та стартову ціну продажу контрольного пакету «Укртелекому». Конкурс було призначено на 28 грудня 2010 р. Стартова ціна 92,791 % акцій компанії — 10,5 млрд грн. Компанія «ЕСУ», дочка австрійського інвестиційно-фінансового консорціуму EPIC (через Epic Telecom Invest Ltd. з Кіпру), стала єдиним претендентом на купівлю акцій «Укртелекому», що стало причиною застосування ФДМУ процедури оцінки вартості пакету акцій компанії. Експертна оцінка на 75 млн гривень перевищила встановлену ФДМУ стартову ціну приватизаційного конкурсу, проведення якого було призначено на 28 грудня 2010. У лютому 2011 «ЕСУ» офіційно погодилася придбати 92,79 % телекомунікаційної компанії «Укртелеком» за запропонованою ФДМУ ціною 10,575 млрд гривень. 11 березня 2011 ФДМУ продав компанії «ЕСУ» 92,791 % акцій телекомунікаційної компанії «Укртелеком» за 10 млрд 575,1 млн гривень. Угоду було завершено 10 травня 2011 р. Решта акцій належить 61 170 фізичним та юридичним особам[4].
4 жовтня 2013 року ПАТ «Укртелеком» став частиною Групи СКМ. У результаті завершення операції купівлі 100 % акцій компанії UA Telecominvest Limited (Кіпр), якій належать корпоративні права ТОВ «ЕСУ» (володіла 92,79 % акцій ПАТ «Укртелеком»), Група СКМ стала мажоритарним акціонером компанії[4].
Керівником ПАТ «Укртелеком» з 24 лютого 2014 року є Курмаз Юрій Павлович. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) — Ахметов Рінат Леонідович.
Укртелеком пропонує практично всі види сучасних електронних комунікаційних послуг[4].
Для домашніх користувачів:
• Телефонія;
• Інтернет;
• Інтерактивне TV
Для бізнес-клієнтів:
• Оптичний інтернет
• Передача даних та інтернет
• Інтернет-телефонія
• Телефонія
• Хмарна АТС
• Дата-центр
• Організації віртуальних приватних мереж (VPN)
• Номери для організації «гарячих» ліній
• Зарубіжні хмарні сервіси
• Захист від DDoS атак
• TV Бізнес
Компанія «Укртелеком» надає повний спектр телекомунікаційних як для корпоративних, так і приватних клієнтів. Зокрема компанія надає конвергаційні телекомунікаційні послуги з використання 2G мережі оператора «Тримоб» та його роумінг-партнера (докл. див. ТриМоб), що покриває 98% території. «Укртелеком» надає доступ до мережі інтернет як з використанням мідних технологій, так і оптичних для приватних так і корпоративних клієнтів. Укртелеком забезпечує трансляцію інтерактивного TV. «Укртелеком» є національним лідером у наданні послуг телефонії, зокрема домашніх телефонів – які забезпечуються традиційними лініями телефонного зв’язку, так і інтернет-телефонії, та різноманітних послуг телефонії для бізнес-клієнтів[15].
Укртелеком для бізнес-клієнтів:
• Оптичний інтернет (до 1 Гбіт/c)
• Зарубіжні «хмарні» сервіси (локалізовані в Євросоюзі)
• Організація віртуальних приватних мереж (VPN)
• Телефонія (від традиційної до «хмарної» АТС)
• Номери «гарячих» ліній для організації
• Захист від кібер-атак (Аnti-DDoS)
• Резервне копіювання і подальше відновлення даних (BaaS)
• TV Бізнес – трансляція телевізійних каналів для юридичних осіб
Укртелеком для клієнтів- фізичних осіб:
• Інтернет (традиційний – до 24 Мбіт/с та оптичний – до 1 Гбіт/с)
• Інтерактивне TV (високоякісне телебачення з функцією керування ефіром)
• Традиційна та альтернативна телефонія
У зв’язку з відмовою від використання аналогових АТС, які раніше використовувались для підтримки стаціонарного телефонного зв’язку в «Укртелекому» з’явився великий пакет надлишкового нерухомого майна, яке розташоване по всій території України. Також чимало площ звільнилось завдяки технічному переоснащенню компанії. Загальний портфель нерухомості компанії становить 2,8 млн кв. м, з яких під комерційні цілі використовується лише близько 30% нерухомості. У 2020 році компанія виставила на майданчик Prozorro 1500 нових об'єктів комерційної нерухомості загальною площею 260 000 кв. м., серед яких і невеликі офіси, і приміщення на 3000 кв.м. Щорічно в залежності від темпів модернізації компанія пропонує ринку майже 70 000 кв. м нових площ.
У 2020 році надходження від комерційної оренди майна, незадіяного у виробничих процесах, збільшилися у порівнянні з попереднім роком на 14% і становили 332 млн грн[15].
Пiсля проголошення незалежності України в серпні 1991 року мережа електрозв’язку колишнього СРСР на території України повністю перейшла пiд юрисдикцію Мiнiстерства зв’язку України. Пiдгалузь електрозв’язку в Українi, як i в усьому колишньому СРСР, значно вiдставала вiд розвинених країн як за рiвнем технологiй, так i за рiвнем забезпечення попиту на послуги зв’язку. Магiстральнi лiнiї зв’язку майже всi були аналоговими, телекомунiкацiйне обладнання – застарiлим. Зв’язок абонентiв України із зарубiжними країнами здiйснювався лише через комутацiйнi телефоннi і телеграфнi станцiї Москви[4].
У 1993 роцi було розроблено Концепцiю розвитку телекомунiкацiй України, на базi якої Уряд затвердив Комплексну програму створення Єдиної нацiональної системи зв’язку України. Для ефективнішого управлiння галуззю зв’язку було здiйснено її реорганiзацiю. Мiнiстерство зв’язку прийняло радикальне рiшення про розподiл системи зв’язку на двi пiдгалузi — пошту та електрозв’язок — i створення на базi державних пiдприємств зв’язку двох об’єднань: Українського об’єднання поштового зв’язку «Укрпошта» і Українського об’єднання електрозв’язку «Укртелеком» (до 1994 року — «Укрелектрозв’язок»)[4].
Таким чином, 15 грудня 1993 року зареєстровано Українське об’єднання електрозв’язку «Укрелектрозв’язок», на яке було покладено функцiї та повноваження нацiонального оператора електрозв’язку в Українi.
На час створення об’єднання «Укртелеком» до його складу входили лише сiм підприємств і органiзацiй: Українське пiдприємство мiжнародного та мiжмiського зв’язку і телебачення «Укртек», «Київський телеграф», Київська мiська радiотрансляцiйна мережа, Центр iнформацiйних технологiй, Державний Iнститут по розвідуванню і проектуванню засобiв та споруд зв’язку «Укрзв’язокпроект», Державний Iнститут по проектуванню засобiв та споруд зв’язку «Дiпрозв’язок» і «Закарпаттелеком»[4].
Наступним визначним кроком стало приєднання у сiчнi 1995 року ще 22 обласних, Кримського республiканського i Севастопольського мiського пiдприємств електрозв’язку.
Наприкiнцi 1995 року було створене i включене до складу об’єднання Українське державне пiдприємство супутникового зв’язку «Укрзв’язоксупутник»[4].
У сiчнi 1996 року до складу Укртелекому увiйшов «Днiпротелеком». Протягом 1994–1997 рокiв Укртелеком став загальновизнаним державним оператором електрозв’язку на нацiональному та мiжнародному рiвнях. У складі об’єднання функцiонувало 35 державних підприємств і органiзацiї зв’язку на правах юридичної особи з 738 фiлiями. Така структура ускладнювала роботу об’єднання та розвиток зв’язку в окремих регіонах. Тому було прийнято рiшення про реорганiзацiю об’єднання «Укртелеком» в єдине державне пiдприємство[4].
На початку 1998 року Кабiнет Мiнiстрiв України затвердив Програму реструктуризацiї Укртелекому, яка передбачала проведення комплексу органiзацiйно-економiчних, фiнансових, правових і технiчних заходiв. Реструктуризацiю було заплановано здiйснити в два етапи: I етап — реорганiзацiя об’єднання державних пiдприємств електрозв’язку «Укртелеком» у єдине державне пiдприємство (1998 рiк); II етап — акцiонування державного пiдприємства електрозв’язку «Укртелеком» (1999–2000 рр.)[4].
У квiтнi 1998 року об’єднання «Укртелеком» було реорганiзовано в єдине пiдприємство з дворiвневою вертикальною структурою управлiння. Державнi пiдприємства електрозв’язку, якi входили до складу об’єднання, набули статусу фiлiй Українського державного пiдприємства електрозв’язку «Укртелеком».
10 червня 1999 року за загальною схемою перетворення державних пiдприємств на акцiонернi товариства розпочалася корпоратизацiя Укртелекому[4].
Цей процес було завершено 27 грудня 1999 року пiдписанням Акта оцiнки цiлiсного майнового комплексу Українського державного пiдприємства електрозв’язку «Укртелеком» і наказу Державного комiтету зв’язку та iнформатизацiї України про перетворення державного пiдприємства «Укртелеком» у вiдкрите акцiонерне товариство[4].
5 сiчня 2000 року було зареєстровано вiдкрите акцiонерне товариство «Укртелеком».
13 липня 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про особливостi приватизацiї вiдкритого акцiонерного товариства «Укртелеком», а 16 листопада 2000 року Кабiнет Мiнiстрiв України ухвалив рiшення про початок приватизацiї Укртелекому[4].
18 сiчня 2001 року створено Комiсiю з приватизацiї ВАТ «Укртелеком». В період з 1 жовтня 2001 року до 1 лютого 2002 року відбувся основний етап пільгового продажу акцій ВАТ «Укртелеком»[4].
У грудні 2005 року ВАТ «Укртелеком» отримав ліцензію на надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку за технологією UMTS/WCDMA. Реалізацією проекту з надання послуг нового мобільного стандарту займається філія «Утел»[4].
З 1 листопада 2007 року компанія «Укртелеком» розпочала продаж послуг мобільного зв’язку третього покоління. Мережа мобільного зв'язку Укртелекому побудована у вiдповiдностi з лiцензiйними умовами i працює за технологiєю UMTS/WCDMA[4].
Стандарт UMTS/WCDMA дозволяє забезпечити практично непомiтний перехiд з мереж iнших операторiв на мережу нового стандарту мобiльного зв'язку. Абоненти компанiї отримують всi базовi послуги, але значно вищої якостi, а також принципово новi послуги, зокрема, вiдеодзвiнок, мультимедiйнi ролики, голосова та вiдео пошта, високошвидкiсний доступ до мережi iнтернет та багато iнших послуг. Код мережi стiльникового мобiльного зв'язку - 91.
У 2011 році відбулися зміни у складі власників компанії. ТОВ «ЕСУ», яке належить австрійському інвестиційному фонду ЕРІС, придбало 92,79 % акцій ПАТ «Укртелеком», ставши мажоритарним акціонером компанії[4].
У рамках виконання рішення Загальних зборів акціонерів, які відбулися 14 червня 2011 року, ПАТ «Укртелеком» заснувало ТОВ «ТриМоб», якому передано всю діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку[4].
Укртелеком - публічне акціонерне товариство
Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» та на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком», що відбулися 14 червня 2011 р., відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» з 17 червня 2011 р. змінило найменування на публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (скорочене найменування – ПАТ «Укртелеком»).Державну реєстрацію змін до установчих документів ПАТ «Укртелеком» проведено згідно з вимогами чинного законодавства України[4].
З 01.01.2012 року послуги мобільного зв’язку стандарту UMTS, які раніше надавалися від імені ПАТ «Укртелеком», надаються оператором «ТриМоб». ТОВ «ТриМоб» є окремою компанією, єдиним засновником та учасником якого є Укртелеком. До «ТриМобу» переведено всі матеріальні та нематеріальні активи, які використовуються для організації та надання послуг мобільного зв’язку, і необхідний кваліфікований персонал[4].
04 жовтня 2013 року АТ «Укртелеком» стало частиною бізнесів SCM. У результатi завершення операцii купівлі 100% акцій компанії UA ТELECOMINVEST LIMITED (Кіпр), якій належать корпоративні права ТОВ «ЕСУ» ( володіла 92,79% акцій АТ «Укртелеком»), SCM стала мажоритарним акціонером компанії[4].
Компанія поетапно впроваджувала нову операційну модель на всіх рівнях управління бізнесом. У результаті проведеного аудиту та аналізу діяльності підприємства було переглянуто бізнес-процеси, внесено зміни в організаційну структуру, створено функціональні вертикалі. Усі проведені зміни спрямовані на виключення дублюючих функцій в компанії, спрощення внутрішніх бізнес-процесів і підвищення швидкості прийняття рішень. Початок масштабної технічної модернізації телекомунікаційної мережі АТ «Укртелеком», що дозволить надавати абонентам швидший доступ до інтернету за існуючою ADSL-технологією. Також з’являються нові продукти, серед яких швидкісний інтернет за технологією VDSL (до 50 Мбіт/с), цифрова телефонія, можливість проведення оптичного кабелю до квартири чи офісу та інтернет-доступ на швидкості до 1 Гбіт/с тощо.
Компанія прожовує реалізовувати низку проектів щодо розширення географії послуг, впровадження нових сервісів, підключення до інтернету навчальних, медичних, освітніх закладів, ОТГ.
«Укртелеком» презентує масштабний проект щодо скорочення цифрового розриву між містом і селом, який передбачає будівництво оптичної інфраструктури для доступу до інтернет у 8 тисяч населених пунктах України.
Маючи досвід будівництва і експлуатації мереж фіксованого інтернет-доступу за технологіями ADSL, VDSL, FTTB/C, FTTH, враховуючи інфраструктуру та ресурси для реалізації проекту по всій території країни, Укртелеком провів відповідні розрахунки[4].
2019 рік - Оптика у села. Розпочато 2-річний проект по підключенню 300 невеликих населених пунктів до оптичного інтернету. Планується побудувати близько 3,5 тис км волоконно-оптичних ліній зв’язку.
Перші підключення абонентів у рамках цього проекту розпочато з липня (раніше запланованого терміну)[4].
У 2020 році ПАТ «Укртелеком» продовжив успішно втілювати стратегію трансформації та подальшого розвитку компанії шляхом підвищення операційної ефективності, розвитку та модернізації технічної інфраструктури. Долаючи виклики року, Укртелеком, дотримуючись необхідних карантинних заходів, разом з європейськими партнерами, завершив будівництво рекордної кількості волоконно-оптичних ліній зв’язку – майже 10 тисяч кілометрів.
Рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», які відбулися 22.04.2021 р., було змінено повне найменування Товариства українською мовою з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРТЕЛЕКОМ» та скорочене найменування українською мовою з ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» на АТ «УКРТЕЛЕКОМ»[4].
За результатами 2022 року дохід склав 5,6 млрд грн. EBITDA склала понад 1,2 млрд грн. Маржа EBITDA — 22,4%. Капітальні інвестиції за 2022 рік — 530 млн грн. Через повномаштабний напад Росії на Україну додаткові операційні та інвестиційні витрати склали понад 140 млн грн. 2022 року було сплачено податків і зборів на суму 1,4 млрд грн[4].
На початку 2023 року "Укртелеком" запровадив мережу з близько 700 безкоштовних публічних Wi-Fi-зон у п'яти містах: Київ, Дніпро, Львів, Одеса та Харків, де кілька років тому в рамках модернізації інфраструктури було встановлено вуличні телеком шафи.
Новим напрямком діяльності «Укртелекому» стало відкриття станцій зарядки електромобілів у співпраці з мережею електричних зарядних станцій «IONITY». Проєкт стартував у 2020 році, коли на майданчиках Укртелекому було встановлено 17 зарядних станцій. З 1 січня 2021 року Укртелеком розпочав власний проєкт з надання послуги заряджання електротранспорту на власних зарядних станціях UTrecharge. В межах пілотного проекту встановлено 50 таких станцій в Києві та передмісті – Ірпені, Ворзелі, Бучі, Вишгороді, Борисполі[4].
Під час повного масштабу війни було пошкоджено майже 230 об'єктів компанії "Укртелеком", при цьому близько 50 з них були повністю зруйновані. Найбільш значних руйнувань було завдано вузлам, що знаходяться на територіях, що перебувають під контролем Донецької та Луганської областей, а також Харківської, Запорізької та Херсонської областей. Згідно з оцінками, втрати компанії "Укртелеком" на тимчасово окупованих територіях складають понад 600 млн грн. у грошовому еквіваленті[4].
Магістр