Зразок роботи
Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел: 72 сторінки, 5 рисунків, 11 таблиць та 29 використаних джерел.
Ключові слова: ПЛАНУВАННЯ, ЛОІСТИКА, ЛОГІСТИЧНА СИСТЕМА, УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ, ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ
Метою кваліфікаційної роботи аналіз логістичних засад підприємств в конкурентному ринковому середовищі, вивчення теоретичних основ і методів впровадження інноваційних систем управління та діяльності в практику підприємств та формування практичних рекомендацій для удосконалення логістичних ланцюгів підприємства.
В теоретичному розділі кваліфікаційної роботи було розглянуто сутність, функції та особливості ефективності логістичних ланцюгів кампанії в процесі діджиталізації, досліджено процес управління кампанією та проаналізовано методичні підходи до оцінки ефективності інноваційних методів кампанії підприємства.
В аналітичному розділі кваліфікаційної роботи висвітлено загальну характеристику та проаналізовано фінансово-економічну діяльність ПАТ № 15 «Дніпроважмаш». Проведено оцінювання ефективності інструментів роботи з бізнес процесами на ПАТ № 15 «Дніпроважмаш» та зроблено відповідні висновки.
В рекомендаційному розділі кваліфікаційної роботи було розглянуто використання методів діджиталізації для удосконалення бізнес-процесів на підприємстві, запропоновані шляхи підвищення ефективності методів управління діяльності ПАТ № 15 «Дніпроважмаш» та оцінено економічну ефективність запропонованих заходів.
ЗМІСТ
ВСТУП 5
1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІАЦІЇ 9
1.1 Діджиталізація: поняття та переваги 9
1.2 Вплив діджиталізації на стійкість та безпеку підприємства 17
1.3 Форми діджиталізації в логістиці 18
1.4 Логістична діяльність підприємства 21
2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» 30
2.1 Аналіз економічної діяльності ПАТ «Дніпроважмаш» 30
2.2 Визначення варіантів постачання сировинних матеріалів у системі логістичного планування 39
3. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА 46
3.1 Пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування логістичної системи 46
3.2 Основні шляхи удосконалення системи логістичного управління для виробничої дільниці № 15 ПАТ «Дніпроважмаш» за допомогою діджиталізації. 49
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 66
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 68
ВСТУП
Останнім часом можна все частіше спостерігати серйозні зміни, які відбуваються в економічному світі: ринок перебуває під споживчим контролем, формуються нові засоби виробництва, використовуються нові технології. Також у останні роки на ринку можна спостерігати підвищення ролі інформаційних технологій, які стали основним інструментом передачі інформації до споживачів та покупців, змінилося ціннісне ставлення до послуг та товарів, які надаються споживачам.
Ці тенденції ставлять перед сучасними компаніями завдання підвищення ефективності логістичних систем з метою підвищення конкурентоспроможності та результативності діяльності організації. Впровадження сучасних прогресивних логістичних систем управління бізнес-процесами на сьогоднішній день стає важливою умовою отримання значних конкурентних переваг на ринку і забезпечення збалансованого розвитку сучасних компаній.
Незважаючи на переваги, в сучасних умовах багато підприємств продовжують керуватися застарілими управлінськими ідеями та принципами. Це вимагає переосмислення організації та побудови бізнес-процесів підприємства і застосування нового підходу, що дозволить реалізувати переваги нових програм та технологій.
Актуальність дослідження полягає в тому, що питання побудови та вдосконалення логістичних систем за допомогою діджиталізації на сучасних підприємствах належать до найбільш пріоритетних завдань в українській економічній практиці та науці.
Логістичні системи функціонують в умовах вираженої невизначеності та турбулентності зовнішнього середовища. Для успішної роботи логістичної системи необхідна здатність до адаптації.
Мета дослідження полягає в дослідженні логістичного управління в комерційній діяльності підприємства в умовах удосконалення за допомогою діджиталізації
Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:
- теоретичне вивчення логістичної діяльності підприємства;
- аналіз системи логістичного управління на підприємстві;
- обґрунтування методики визначення оптимальних логістичних варіантів організації виробничих процесів;
- визначення напрямків підвищення ефективності функціонування логістичної системи підприємства за допомогою ;
- розробка шляхів удосконалення системи логістичного управління для підприємства (виробнича дільниця № 15 ПАТ "Дніпроважмаш").
Об'єктом дослідження є теоретичні та методичні підходи до розробки механізму управління та оптимізації матеріальних потоків на підприємстві машинобудівної галузі.
Предметом дослідження є процес діджиталізації підприємства за допомогою сучасних методів цифрового ведденя бізнес-процесів.
В роботі застосовувалися загальнонаукові методи, абстрактно-логістичний, діалектичний, індукцї та дедукції, узагальнення та логічних умовиводів, порівняльного, кореляційного аналізів, структурного моделювання, процесний підхід, експертний, функціонально-вартісний та економіко-математичні методи, шкалювання.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, звітні дані автотранспортного підприємства «виробнича дільниця № 15 ПАТ "Дніпроважмаш"»
Практична значимість даної роботи полягає в можливості удосконалення логістичної системи управління на будь-якому схожому підприємстві, що дозволить досягти економічного ефекту та забезпечити подальший розвиток підприємства в цілому завдяки діджиталізації.
Цифрова трансформація передбачає впровадження нових технологій, таких як штучний інтелект, інтернет речей, хмарні обчислення та інші, для автоматизації процесів, покращення ефективності та забезпечення конкурентоспроможності підприємств.
Вона також передбачає зміну організаційної культури та бізнес-моделей, а також розвиток нових навичок та компетенцій у персоналу.
Україна також активно працює над діджиталізацією своєї економіки та суспільства. Уряд впроваджує різні програми та ініціативи, спрямовані на розвиток цифрової інфраструктури, підтримку стартапів та інноваційних проектів, а також на впровадження цифрових послуг у сферах охорони здоров'я, освіти, адміністративних послуг та багатьох інших.
Процес діджиталізації має великий потенціал для України. Впровадження цифрових технологій може сприяти розвитку економіки, залученню інвестицій та підвищенню конкурентоспроможності країни на міжнародному ринку. Крім того, це може покращити якість життя громадян, забезпечити доступ до якісних та ефективних послуг, сприяти розвитку освіти та науки.
Проте, впровадження діджиталізації також стикається з рядом викликів та проблем. Необхідно забезпечити кібербезпеку та захист персональних даних, розв'язати питання щодо доступності цифрових технологій для всіх верств населення, забезпечити навчання та перекваліфікацію праці.
Загалом, діджиталізація є необхідним процесом для сучасного світу, що дозволяє досягти більшої ефективності, інноваційності та сталого розвитку. Україна має потенціал стати лідером у цьому напрямку, і впровадження цифрових технологій стане важливим кроком на шляху до розвитку країни.
1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІАЦІЇ
1.1 Діджиталізація: поняття та переваги
Діджиталізація, як процес, вже довгий час є рушійною силою вдосконалення та прогресу для підприємств та людства в цілому.
На думку К. Купріної та Д. Хазанової, діджиталізація – це способи приведення будь-якого різновиду інформації в цифрову форму .
Дещо іншу позицію з цього питання займає О. Халапсіс, визначаючи діджиталізацію не як спосіб, а як пов’язаний із тенденцією приведення в електронний вигляд найрізноманітніших видів використовуваної людиною інформації процес, умовно названий дослідником «оцифровуванням буття» .
Л. Лігоненко вважає, що діджиталізація є необхідним процесом розвитку сучасних підприємств в умовах неоекономіки.
Вона покликана спростити та прискорити роботу з великими базами даних, забезпечити автоматизацію усіх видів діяльності (основної та допоміжної операційної, інвестиційної, фінансових), покращення комунікації з клієнтами, постачальниками та партнерами та усіма інститутами зовнішнього середовища, формування нових засад взаємодії в межах підприємства — між підрозділами, працівниками, менеджментом, перехід до нових організаційних форм господарювання (мережева та віртуальна економіка) .
Діджиталізація ж, за Ж.-П. де Клерком, полягає у використанні цифрових технологій та даних (оцифрованих (діджитизованих) та існуючих у цифровій формі спочатку) з метою одержання прибутку, поліпшення бізнесу, зміни/трансформації бізнес-процесів (відмінних від суто діджитизації останніх) та створення належного середовища для їх реалізації, в основі якого – використання цифрової інформації.
Для цілей провадження господарської діяльності діджиталізація розглядається насамперед як уможливлення, поліпшення та/або перетворення бізнес-операцій та/або бізнес-функцій, та/або бізнес-моделей/процесів, та/або ж усієї діяльності в цілому через застосування цифрових технологій та більш широке використання перетворених у знання цифрових даних із метою одержання певних переваг.
Думки різних авторів щодо визначення терміну "діджиталізація" можуть варіюватися, але загальний зміст залишається схожим. Купріна та Хазанова підкреслюють, що діджиталізація відноситься до перетворення різних видів інформації в цифрову форму. Халапсіс розглядає діджиталізацію як процес приведення різних типів інформації в електронний вигляд, описуючи його як "оцифровування буття". Лігоненко підкреслює, що діджиталізація є необхідним процесом для розвитку підприємств і включає автоматизацію бізнес-процесів та покращення комунікації. Ж.-П. де Клерк розглядає діджиталізацію як використання цифрових технологій та даних з метою досягнення прибутку та поліпшення бізнесу.
Загалом, діджиталізація відноситься до процесу використання цифрових технологій та перетворення існуючих даних в цифрову форму для досягнення певних переваг, поліпшення бізнес-процесів та створення сприятливого середовища для їх реалізації.
Це включає автоматизацію операцій, покращення комунікації та здатність до розвитку нових бізнес-моделей та процесів з використанням цифрових даних.
Дійсно, при діджиталізації акцент зазвичай робиться на системах інформування та взаємодії, посилення яких досягається за допомогою оцифрованих даних та процесів.
Отже, діджиталізація передбачає ширший охоплюючий процес, який включає не лише системи даних, а й системи інформування та взаємодії з використанням цифрових засобів
Щодо думки А. Коптєлова, який відрізняє діджитизацію від діджиталізації та описує останню як процес створення нового продукту, який початково існує в цифровій формі, то в даному контексті можна згодитися з тим, що діджиталізація може включати процеси, які стосуються створення цифрових продуктів або послуг.
Устенко правильно зазначає, що діджиталізація передбачає корінні перетворення і глибоке впровадження цифрових технологій у бізнес-процеси, що призводить до оптимізації, підвищення продуктивності та поліпшення комунікаційної взаємодії зі споживачами. Покращення ефективності функціонування бізнес-процесів та зменшення витрат є ключовими ознаками таких трансформацій.
Висловлені думки підкреслюють, що діджиталізація охоплює різноманітні аспекти, включаючи системи даних, інформування, взаємодію, створення цифрових продуктів та покращення ефективності бізнес-процесів.
При діджиталізації акцент зазвичай робиться на системах інформування та взаємодії, посилення яких досягається за допомогою оцифрованих даних та процесів. Отже, можна погодитися з вами, що діджиталізація передбачає ширший охоплюючий процес, який включає не лише системи даних, а й системи інформування та взаємодії з використанням цифрових засобів.
Розуміння особливостей роботи цих систем, глобальних та поточних процесів оцифровування даних дає нам можливість оцінити діджиталізацію з різних боків, виявити її сильні та слабкі сторони, оцінити актуалість, необхідність та практичну направленість цифрових продуктів або послуг.
Необхідно при побудові бізнес-процесів враховувати, що діжиталізація
передбачає корінні перетворення і глибоке впровадження цифрових технологій у бізнес-процеси, що призводить до оптимізації, підвищення продуктивності та поліпшення комунікаційної взаємодії зі споживачами. Але і вимагає системної та багаторівневої перебудови внутрішніх процесів, залучення спеціалістів з відповідною кваліфікацією та процеси навчання та впроваждення тих новітніх технологій та змін, які в силу своєї актуальності несуть позитивні зміни на всіх бізнес-етапах роботи підприємства, що в свою чергу має позитивний вплив на технологічний розвиток та покращення прибутковості.
Цей процес охоплює різноманітні аспекти, включаючи системи даних, інформування, взаємодію, створення цифрових продуктів та покращення ефективності бізнес-процесів.
Дослідження Г. Соколової та А. Гуренко вносять додаткові аспекти в розуміння діджиталізації. Визначення Г. Соколової, що діджиталізація полягає в створенні цифрових версій аналогових об'єктів, відображає процес перетворення різних типів інформації на цифровий формат. Це може стосуватись паперових документів, відео- та фотозображень, звуків тощо.
Додатково, А. Гуренко наголошує на важливості створення умов для комфортної та оперативної взаємодії між бізнесом і споживачами. Це означає, що діджиталізація включає не лише перетворення інформації в цифровий формат, але й створення додаткових можливостей для зручної взаємодії та обміну інформацією між різними сторонами.
У сучасних умовах головними чинниками розвитку процесів діджиталізації є поява новітніх цифрових технологій, формування нових потреб та запитів споживачів, а також зміна умов конкурентного середовища. Нові технології надають можливості для більш ефективного використання цифрових інструментів у бізнесі. Зміна потреб споживачів і попиту на швидкість, точність та зручність послуг також спонукає компанії до діджиталізації своїх процесів. Конкурентне середовище також впливає на розвиток діджиталізації, оскільки компанії мають адаптуватись до нових умов та забезпечити конкурентоспроможність за допомогою цифрових рішень.
Всі ці аспекти враховуються при розумінні діджиталізації як процесу перетворення інформації на цифровий формат та створення умов для зручної взаємодії бізнесу та споживачів з використанням сучасних цифрових технологій.
О. Грибіненко розуміє діджиталізацію як процес проникнення цифрових технологій у бізнес-процеси з метою оптимізації, автоматизації, підвищення продуктивності та поліпшення комунікації зі споживачами. Це означає впровадження цифрових інструментів та розробку цифрових рішень, що дозволяють ефективніше виконувати бізнес-процеси та взаємодіяти з клієнтами.
Згідно з М. Устенко, діджиталізація бізнесу є невідворотною тенденцією, і ігнорування її може призвести до відсталості і невідповідності сучасним вимогам. Він підкреслює, що стратегічні заходи щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства повинні включати цифрові аспекти. Це означає, що при розробці стратегій інтереси та можливості цифрового виміру бізнесу мають бути враховані та використані.
Обидва підходи підкреслюють важливість діджиталізації для підвищення ефективності бізнесу, покращення комунікації з клієнтами та забезпечення конкурентоспроможності в сучасному цифровому світі.
Т. Лазоренко та І. Шолом підкреслюють, що діджиталізація включає трансформацію та впровадження цифрових технологій з метою оптимізації, автоматизації бізнес-процесів, покращення комунікацій зі споживачами та підвищення ефективності господарської діяльності.
В рамках "Стратегії розвитку індустрії 4.0", розробленої Асоціацією промисловців та підприємців України, цифрова трансформація розглядається як суспільні або технологічні зміни, пов'язані з проникненням цифрових технологій у всі аспекти взаємодії з людьми.
Отже, зазначена інтерпретація "діджиталізації" відповідає процесу перенесення, переведення та використання інформації у цифровий формат, включаючи системи збору, зберігання та аналізу даних, застосування штучного інтелекту, а також проникнення цифрових технологій для оптимізації бізнес-процесів.
Щоденно ми стикаємось з низкою сфер, які вже працюють у цифровому форматі Рис. 1.1 «Сфери діджиталізації»
Рисунок 1.1 – Сфери діджиталізації.
Магістр