Зразок роботи
ВСТУП
В умовах формування та розвитку ринкових відносин центр господарської діяльності зміщується до первинної ланки економічної системи - підприємства. Підприємство є головним структуроутворюючим елементом економіки. Тут у виробничому процесі поєднуються трудові, матеріальні та фінансові ресурси з метою виготовлення різноманітної продукції для задоволення потреб суспільства. На підприємствах зосереджені найбільш кваліфіковані кадри, вирішуються питання раціонального використання ресурсів, високопродуктивної техніки, технології, розробляються бізнес-плани, здійснюються маркетингові дослідження та ефективне управління – менеджмент.
Одним з найважливіших показників, що характеризують можливості підприємства, є його виробнича потужність – максимально можливий обсяг випуску продукції (видобутку і перероблення сировини або виконання певних робіт, послуг) за одиницю часу (зміна, доба, місяць, рік) у визначеній номенклатурі й асортименті при повному завантаженні устаткування і виробничих площ з урахуванням прогресивної технології та організації виробництва.
Величина потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників: склад устаткування, його кількість за видами та структура; техніко-економічні показники використання норми (продуктивності) устаткування, виробничих площ; номенклатура й асортимент продукції (послуг), їх трудомісткість за умови використання даного складу устаткування; фонд часу роботи устаткування (режим роботи підприємства) тощо.
Таким чином, практична значимість теми, що винесена в заголовок курсової роботи, зумовлює актуальність її дослідження.
Об’єктом курсової роботи є економічна діяльність підприємства.
Предметом дослідження курсової роботи є процеси організації та планування на підприємстві.
Метою курсової роботи є дослідження процесів організації та планування на підприємстві, а також формулювання висновків та узагальнень, що стосуються вказаної теми.
Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:
дослідити поняття і види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків;
охарактеризувати методику розрахунку виробничої потужності;
охарактеризувати систему показників виробничої потужності підприємства;
дослідити напрями підвищення ефективності використання виробничої потужності підприємства;
дослідити поняття товарної продукції підприємства;
охарактеризувати форми і системи заробітної плати;
виконати дослідження ринку біологічно активних добавок.
Теоретичною базою для написання роботи є наукові праці та монографії учених-фахівців В. М. АбрамовА, В. М. Данюк, А. М. Колот, О. В. Додонова, П. І. Белінського, А. В. Калини, Н. В. Кирієнко, В. О. Козловського, В. І. Осипова, О. В. Акіліної, С. В. Пилипенко, О. Д. Сосніна, В. І. Чернова та ін.
Зміст роботи викладено на 57 сторінках, в тому числі 14 таблиць, 2 рисунки, 31 використане джерело.
РОЗДІЛ 1
ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Основні види виробничої потужності підприємства та їх особливості
1.1.1. Сутність поняття «виробнича потужність підприємства» та її види
Планування випуску продукції (для підприємств, що займаються її виготовленням) є головним розділом річного плану тому, що інші розділи забезпечують його реалізацію. План випуску та реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі. Для підприємства, яке випускає кілька видів виробів, можна вимірювати випуск в умовних одиницях (за трудомісткістю, часом роботи устаткування).
Запланована виробнича програма підприємства повинна пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпеченості виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами. [3, c.344]
Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.
Не слід ототожнювати поняття «виробнича потужність» і «виробнича програма». Якщо перше визначає те, на що здатне підприємство, його потенціал, то друге – лише ступінь освоєння потужностей у відповідному періоді. [3, c.345]
Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:
1) визначення максимального обсягу випуску виробів, який має бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства;
2) обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.
Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, – є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції. [7, c. 45]
Вибуття потужності відбувається з наступних причин: [7, c. 45-46]
знос та вибуття обладнання;
збільшення трудомісткості виготовлення виробів;
зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;
зменшення фонду робочого часу;
закінчення терміну лізингу обладнання.
Виробнича потужність визначається різними вимірниками:
натуральними;
умовно-натуральними;
у багатономенклатурних виробництвах – вартісним вимірником.
При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники – штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. Однак вони не дозволяють при визначенні потужності підприємства (ділянки, агрегату) порівнювати й аналізувати виробництво продукції за складністю й трудомісткістю. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі виробів, що випускаються підприємством, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності. [7, c.48-49]
Кожна така група приводиться за трудомісткістю до базового виробу-представника. тобто до умовно-натуральних показників. Виріб-представник може мати найбільшу питому вагу по кількості і трудомісткості (хоча це не обов'язково). Застосування умовно-натуральних показників дозволяє привести усі види однорідної продукції з різними характеристиками до одного виду, прийнятого за базу. Для цього використовуються перевідні коефіцієнти, що відбивають трудомісткість та складність продукції, що випускається.
Розрізняють наступні види потужності: [7, c. 50]
перспективну;
проектну;
ефективну;
резервну;
поточну (фактично досягнуту, діючу).
Перспективна виробнича потужність відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді (в перспективі). [7, c. 51]
Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури за одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною тому, що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства. Вона буде оптимальною за умови, що обсяг, склад і структура запроектованої продукції відповідають обсягу, складу та структурі попиту на цю продукцію.
Ефективна виробнича потужність характеризується тим, що в конкурентних реальних умовах може забезпечити отримання максимального прибутку. Вона менша або дорівнює проектній. Наприклад, на підприємстві є технологічна лінія з випуску продукції, яка не користується попитом. В цій ситуації таку технологічну лінію краще не включати в роботу, тоді підприємство отримає певну економію матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. [7, c. 51-53]
Резервна виробнича потужність створюється у певних галузях національної економіки (газовій, транспортній,харчовій тощо) для виконання цільових завдань в екстремальних ситуаціях для покриття так званих «пікових» та сезонних навантажень.
Поточна (фактично досягнута, діюча) потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) визначається періодично у звязку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. [7, c. 54]
Отже, вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують такі показники: [9, c. 23]
потужність на початок розрахункового періоду (вхідна);
потужність на кінець розрахункового періоду(вихідна);
середньорічна потужність.
При визначенні вхідної виробничої потужності враховуються: [9, c. 23-24]
проведення заходів щодо ліквідації «вузьких місць» протягом планового року;
збільшення кількості устаткування чи заміна його на більш продуктивне;
перерозподіл робіт між окремими групами устаткування та між виробничими підрозділами;
можливість збільшення змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують випуск продукції.
Під "вузьким місцем" розуміють невідповідність потужностей окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів, тобто це підрозділи, чи групи устаткування, пропускна спроможність яких найменша в порівнянні з виробничими можливостями інших ланок технологічного процесу. [9, c. 25]
Вихідна потужність підприємства визначається з урахуванням: [9, c.26]
намічених при визначенні вхідної потужності заходів щодо ліквідації «вузьких місць»;
введення в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації, а також за рахунок здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва.
Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року)(ВПвих, грн), обчислюється за формулою:
〖ВП〗_вих=〖ВП〗_вх+〖ВП〗_вв-〖ВП〗_вив (1.1)
Де: 〖ВП〗_вх– виробнича потужність на початок періоду, грн.;
〖ВП〗_вв– введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;
〖ВП〗_вив– виведена за плановий період виробнича потужність, грн.
Середньорічна виробнича потужність (〖ВП〗_(сер.р.)) підприємства, цеху, обчислюється за формулою: [10, c. 25]
〖ВП〗_(сер.р.)=〖ВП〗_вх+(〖ВП〗_вв*Т_в)/12-(〖ВП〗_виб*Т_н)/12 (( грн.)⁄(шт.)) (1.2)
Де: 〖ВП〗_вх– виробнича потужність на початок періоду, грн.;
〖ВП〗_вв– введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;
〖ВП〗_вив– виведена за плановий період виробнича потужність, грн.
Т_в– період використання (від вводу до кінця року), місяців;
〖 Т〗_н– період, протягом якого потужність не використовується (від вибуття до кінця року), місяців.
Магістр