0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Особливості менеджменту малого бізнесу (ID:159588)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Менеджмент
Сторінок: 54
Рік виконання: 2015
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
Зміст Вступ……………………………………………………………………………….4 Розділ 1. Сутність та значення малих підприємств для розвитку економіки………………………………………………………………………….6 1.1 Сутність малих підприємств…………………………………………………6 1.2 Шляхи розвитку малого підприємництва в Україні……………...……….11 Розділ 2. Особливості менеджменту у малому бізнесі………………………..16 2.1 Фактори, що визначають особливості менеджменту малого бізнесу……16 2.2 Мале підприємство як тип підприємницької організації…………………20 2.3 Стиль та методи керівництва малим підприємством……………………...26 Розділ 3. Шляхи удосконалення менеджменту в малому бізнесі…………….36 3.1 Впровадження в практику бізнесу стратегічного управління підприємством…………………………………………………………………...36 3.2 Види стратегій розвитку малих підприємств……………………………...46 Висновки…………………………………………………………………………52 Список використаної літератури……………………………………………….54
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Сучасний бізнес діє в постійно мінливому зовнішньому середовищі. Найгостріша проблема, з якою стикається кожна фірма, - це складність ринкової ситуації. Це наслідок цілої низки чинників, серед яких найважливішими є посилення конкуренції, нові технології, нові форми організації, влада інформації, вимоги споживачів, скорочення життєвого циклу продукту, невизначеність зовнішнього середовища, поява нових стратегічних альянсів. Динаміка і різноманітність цих факторів, вимог до діяльності фірм на кожному етапі розвитку проявляються інтегрально і вимагають побудови адекватної системи управління. Управлінська діяльність в сучасних умовах виступає як один з найважливіших факторів функціонування фірми, забезпечення її виживання і стійкого розвитку. Гнучкість управління, здатність оперативно перебудовуватися, щоб не упустити нові можливості, що відкриваються ринком і нововведеннями, бачити перспективи розвитку - всі ці якості в даний час стають головними аргументами фірми в конкурентній боротьбі. Орієнтація на споживчий попит, проведення маневреної науково-технічної, інноваційної та ринкової політики стали основоположними ідеями нової філософії управління і розвитку фірми. Все це зумовило визнання фірмами необхідності розробки та реалізації системи стратегічного управління підприємством. Суть системи стратегічного управління полягає в тому, що на підприємствах структура управління, методи і механізми взаємодії її окремих ланок мають бути побудовані так, щоб забезпечити вироблення і реалізацію довгострокової стратегії для успіху в конкуренції в динамічних умовах зовнішнього середовища і створити управлінській інструментарій для перетворення цієї стратегії в поточні виробничо-господарські плани, програми і проекти. Тому в рамках цілісної системи стратегічного управління повинно функціонувати чітко організоване стратегічне планування. Метод стратегічного управління поєднує стратегічний підхід до постановки завдань і програмно-цільовий (проектний) підхід до їх реалізації. Відзначимо взаємозв'язок виділених понять. Під стратегією розуміється сукупність засобів, за допомогою яких фірма прагне забезпечити досягнення своїх довгострокових цілей. Стратегічне планування - це опис процесу формування як довгострокових цілей, так і самої стратегії їх досягнення. Стратегічне управління - це процес управління довгостроковими цілями, виробленням стратегії та її втіленням у життя. Таким чином, стратегічне управління визначається і людськими аспектами управління, і ринками, і підприємствами, і фінансами. Воно включає і стратегію, і стратегічне планування і формує той спосіб, за допомогою якого реалізується стратегія фірми. Процес розвитку організації не може бути представлений лише як процес усунення причин поточних невідповідностей. Це процес, орієнтований на перспективу і організовується відповідним чином, виходячи з вимог і тенденцій зміни зовнішнього середовища. Це вимагає чіткого уявлення про реальні можливості організації, вміння правильно визначати і вибирати напрями розвитку, обґрунтовувати перспективні цілі і способи їх досягнення і багато чого іншого, що складає сутність стратегічного управління. Стратегічне управління є сферою діяльності вищого керівництва фірми, головне завдання якого полягає у визначенні ефективних напрямків розвитку організації, постановці цілей діяльності, оптимальному розподілі ресурсів, використанні конкурентних переваг фірми. Стратегічне управління виступає і як процес, за допомогою якого здійснюється взаємодія організації з її оточенням, і як система методів та інструментів прийняття та реалізації стратегічних рішень. Вище керівництво фірми, аналізуючи ситуацію на ринку, з урахуванням можливостей (потенціалу фірми, вибирає відповідні стратегії і будує механізм стратегічного управління. Основними принципами стратегічного управління виступають: обґрунтований вибір цілей і стратегій розвитку фірми (поведінки на ринку, нової продукції, технологій тощо); постійний пошук нових форм і видів діяльності для підвищення конкурентоспроможності фірми; забезпечення взаємодії між фірмою і зовнішнім середовищем, між усіма елементами організації; індивідуалізація стратегій з урахуванням особливостей конкретної фірми; відділення завдань стратегічного управління від задач оперативного управління[12]. У реальності дані принципи різною мірою реалізуються в організаціях, що відбивається на конкурентних перевагах. Стратегічне управління включає комплекс взаємопов'язаних управлінських процесів: аналіз середовища (зовнішньої і внутрішньої), визначення місії і цілей фірми, вибір стратегії, її реалізацію, контроль та оцінку виконання стратегії. Аналіз середовища є відправним моментом у стратегічному управлінні, так як він формує вихідну базу для визначення місії і цілей фірми, а також для вироблення стратегії розвитку. Стратегічний аналіз є способом реалізації системного і ситуаційного підходу при вивченні різних факторів, що впливають на діяльність фірми і визначають процес стратегічного управління. Завданням аналізу є отримання повної характеристики об'єкта, виявлення особливостей, закономірностей і тенденцій його розвитку. Аналіз середовища передбачає вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. Аналіз зовнішнього середовища являє собою оцінку стану і перспектив розвитку важливих для фірми факторів навколишнього середовища прямого і непрямого впливу. Аналіз зовнішнього середовища служить інструментом, за допомогою якого розробники стратегії контролюють стан зовнішніх чинників з метою передбачення потенційних загроз і можливостей, що відкриваються. Аналіз середовища дозволяє фірмі не тільки прогнозувати виникнення загроз і нових можливостей, але і розробити ситуаційні рішення для непередбачених обставин, стратегію розвитку фірми. Загрози і можливості проявляються в різних областях зовнішнього оточення, відповідно до яких будується аналіз: макроекономічні, правові чинники, фактори науково-технічного та технологічного розвитку, стан і розвиток інфраструктури, фактори конкуренції, соціально-культурні фактори, стан політичних процесів і міжнародні чинники. Аналіз зовнішнього середовища дозволяє фірмі: визначити головні економічні характеристики галузі; визначити рушійні сили галузі; провести оцінку рівня конкуренції і конкурентної позиції підприємства в галузі; прогнозувати ймовірні дії найближчих конкурентів; визначити ключові фактори успіху; оцінити перспективи розвитку галузі. Аналіз внутрішнього середовища фірми розкриває її можливості, потенціал, на який розраховує фірма в конкурентній боротьбі для досягнення своїх цілей. Аналіз внутрішнього середовища дозволяє оцінити відповідність фактичної місії і цілей фірми раніше заявленим, соціальну відповідальність фірми перед своїми співробітниками і суспільством. Внутрішнє середовище аналізується за наступними напрямками: функція управління, виробництво, маркетинг, персонал, фінанси, організаційна культура. Аналіз стану фірми дозволяє: оцінити стратегії організації; провести SWOT-аналіз (аналіз сильних і слабких сторін фірми, зовнішніх загроз і можливостей, пов'язаних зі зміною середовища); виконати порівняльну оцінку конкурентного становища фірми, структури її витрат і витрат конкурентів. Основними джерелами інформації при аналізі є статутні, звітні документи та інша внутрішня інформація, дані про розвиток галузі, спеціальні видання, періодична преса, спостереження за діяльністю фірми, бесіди з керівництвом і співробітниками фірми. Процес визначення місії і цілей фірми складається з трьох основних підпроцесів. Перший полягає у формуванні місії фірми, яка в концентрованому вигляді визначає призначення фірми, сенс її існування. Місія відображає не тільки продуктове призначення фірми, а й висловлює громадську, соціальну необхідність її діяльності. У місії сформульовані основні напрямки діяльності організації та мотивації її персоналу, які визначають положення фірми в суспільстві. Далі формуються довгострокові цілі. Цілі звичайно пов'язують з конкуренцією в довгостроковій перспективі і створенням відповідних конкурентних переваг. Завершальним етапом є формування короткострокових цілей організації, які повинні бути узгоджені з довгостроковими цілями фірми. Найважливішим елементом системи стратегічного управління є стратегічне планування. Стратегічне планування має на меті комплексне обгрунтування проблем, з якими може зіткнутися фірма в майбутньому періоді, і на цій основі розробити показники розвитку фірми. З іншого боку, стратегічне планування є вершиною системи планів фірми, яка включає, крім стратегічного плану, плани поточної діяльності (тактичні та оперативні плани). Стратегічне планування - це вид планової роботи, що передбачає висунення таких цілей і стратегій розвитку фірми, реалізація яких забезпечить її ефективне функціонування в довгостроковій перспективі, швидку адаптацію до динамічних умов зовнішнього середовища. Стратегічне планування являє собою процес визначення не тільки цілей організації, а також шляхів їх досягнення, вибору специфічних стратегій розвитку, визначення необхідних ресурсів та їх розподіл з метою забезпечення ефективної роботи фірми в майбутньому. Його завдання полягає у забезпеченні нововведень і організаційних змін для адекватної реакції на зміни зовнішнього середовища.
Інші роботи з даної категорії: