Зразок роботи
1.1. Соціально-психологічний клімат: сутність, структура
Трудовий колектив є особливою соціальною групою людей, для якої характерні наступні чинники: загальна мета, спільна праця, наявність органів самоврядування. Створення формальних груп забезпечує усталене функціонування всієї організаційної структури підприємства. Але в процесах ділової взаємодії люди стикаються не тільки як професіонали та виконавці тієї чи іншої функції, але і як цілісні особистості з усіма своїми індивідуальними характеристиками та особливостями. В результаті цього природним шляхом між співробітниками починають встановлюватися міжособистісні відносини, які виходять за межі, не збігаються з регламентаціями і посадами. Встановлення неформальних відносин призводить до стихійного виникнення малих психологічних груп [1, c. 102].
В психологію поняття «клімат» прийшло з метеорології і географії. Зараз це поняття характеризує невидиму, тонку, делікатну, психологічну сторону взаємостосунків між людьми. У вітчизняній соціальній психології вперше термін «психологічний клімат» використовував Н.С. Мансуров, який вивчав виробничі колективи [20, c. 15].
Одним з перших розкрив зміст соціально-психологічного клімату В.М. Шепель. На його думку, психологічний клімат – це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збігу характерів, інтересів, схильностей. Він вважав, що клімат відносин між людьми складається з трьох кліматичних зон.
Перша кліматична зона – соціальний клімат, який визначається тим, наскільки в даному колективі усвідомлені цілі і задачі суспільства, наскільки тут гарантовано дотримання всіх конституційних прав і обов'язків працівників як громадян [3, c. 124].
Друга кліматична зона – моральний клімат, який визначається тим, які моральні цінності в даному колективі є прийнятими.
Третя кліматична зона – психологічний клімат, ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками, що знаходяться в безпосередньому контакті один з одним.
Психологічний клімат – це клімат, зона дії якого значно локальніше соціального і морального клімату [1, с. 9-11].
1.3. Механізми оптимізації поліпшення сприятливого клімату та управління конфліктами
Основні умови, необхідні для формування успішного трудового коллективу:
1. Організація спілкування: колективні відвідування місць відпочинку та культурно-масових установ (в межах первинного колективу), повноцінне використання обідньої перерви;
2. Організація потоку інформації: про підсумки виконання плану соціального розвитку колективу; про виробничі успіхи на своїх і сусідніх підрозділах колективу; про зміни в методах управління та структурні зміни в управлінні колективом; про всі інші зміни, що відбуваються в житті колективу;
3. Організація системи самоуправління: надання керівником деяких питань на розгляд колективу; громадський відділ кадрів: організація громадських доручень з урахуванням віку, статі, інтересів тощо.
Участь у самоуправлінні, а також проведення вищезгаданих заходів зближує людей, допомогає виявити загальні інтереси, поліпшує стосунки і має позитивний вплив на рівень їх громадянської активності та соціально-психологічний клімат.
Не зважаючи на велику кількість досліджень присвячених врегулюванню та оптимізації соціально-психологічного клімату в організаціях, їх можна класифікувати таким чином:
1) Психологічні вправи для вивчення самоаналізу;
2) Гра, спілкування;
3) Дискусія;
4) Невербальні контакти;
5) Зміна обстановки в приміщенні.
Ці види регуляції поведінки людини широко застосовуються на практиці в інших розвинутих країнах і прямо або частково впливають на соціально-психологічний клімат малих груп. Спілкування, гра та дискусія, безумовно, являють собою найбільший інтерес, так як з їх до¬помогою можна прямо впливати на соціально-психологічний клімат трудового колективу.
Подолання конфліктів, краще самопочуття особи в суспільстві залежить, на думку соціальних психологів, від усвідомлення особою своєї ролі, свого підсвідомого "Я".
Психологічні вправи самоаналізу потребують активної участі одного індивіда, але вони досить часто проводяться в групах, де спосіб їх виконання стає предметом обговорення в групі або в парі. Інші форми впливу на соціально-психологічний клімат - гра, спілкування, різні дискусії і невербальні контакти - передбачають активну участь у них та спілкування між собою пари, декількох пар або усієї групи.
Рольові ігри, що застосовуються як метод соціально-психологічної регуляції соціально-психологічного клімату в первинних колективах, нерозривно пов'язані з дискусією:
а) Обговорення в малій групі;
б) Велика група розділяється на малі, кожна з яких розробляє свою загальну
думку.
Проаналізуємо способи організації обговорень, висловлювання та вислуховування:
- висловлюється тільки підтримка та схвалення співбесідника для полегшення подальшої комунікації та досягнення згоди;
- висловлюється тільки негативне: висловіть усе, за що Ви ненавидите цю людину - вважається, що такий спосіб сприяє входженню взаємовідносин до більш сприятливої фази;
- чергове висловлювання двома партнерами всього доброго та всього поганого, що вони думають про свого опонента, а також своїх передбачень щодо думки партнера. Досягнувши взаєморозуміння обговоренням, вони планують зміну своїх взаємовідносин у майбутньому;
- обговорення позитивного й негативного в групі. У групі з кількох осіб кожний розповідає, що він сам робить добре, що погано; які види робіт приносять йому більше задоволення, які найменше тощо. Ці висловлювання обговорюються групою, потім кожний намічає собі цілі та завдання, що необхідно вирішити для поліпшення свого життя (кар'єри);
- вислуховування партнера з повторенням його висловлювань. Висловлювання необхідно повторити так, щоб опонент погодився з інтерпретацією своїх слів.
Магістр