Зразок роботи
1. Теоретичні засади операційного менеджменту в системі менеджменту організації
Будь-яка виробничо-господарська діяльність являє собою певну сукупність (послідовність) або комплекс операцій, і тому операційний менеджмент має відношення до них всіх. Проте, як зазначає О. Трут, найбільш розвинутий операційний менеджмент у виробничій сфері [24, с. 124]. Це пояснюється тим, що поки виробнича діяльність вважалася головним джерелом добробуту нації, а економічна ситуація в цілому характеризувалася недовиробництвом (до середини ХХ ст.), все більше уваги приділялося виробничому менеджменту (управлінню виробництвом матеріальної продукції). Проте в нинішніх умовах в більшості країн головним джерелом добробуту є вже на сфера виробництва, а сфера послуг.
Результатом господарської (операційної) діяльності виробничо-господарських організацій є товари у формі матеріальної продукції або послуги, чи їх поєднання.
Часто терміни «виробництво» і «операції» ототожнюють, вважають взаємозамінними. При цьому під виробництвом розуміють випуск товарів внаслідок переробки сировини. Термін «операції» є більш широким і охоплює не лише виробництво товарів, а й надання послуг. Отже, терміни «виробництво» і «операції» відмінні, операції більш широке, оскільки характеризує не лише процес виробництва продукції, а й процес виробництва (надання) послуг.
Операція (лат.) – operatio – дія:
- сукупність узгоджених і взаємопов’язаних дій за розробленим планом;
- дії, спрямовані на виконання якого-небудь завдання.
Отже, операції є невід’ємною складовою будь-якого виду людської діяльності, якій властиві організованість і продуктивність.
Традиційно прийнято вважати операційний менеджмент чимось пов'язаним головним чином з виробничою діяльністю чи зміною фізичного стану продуктів. Тому операційний менеджмент в широкому розумінні – це діяльність з управління процесом придбання сировини, матеріалів, їхнього перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю.
Відомо, що всяка корисна діяльність пов'язана з переробкою чого-небудь. Наприклад, переробкою інформації на фондовій біржі, видавничій справі чи в сфері реклами При наданні послуг у процес переробки втягуються навіть споживачі (готель, перукарня, туризм і т.п.). Операції з переробки чого-небудь виробляються й у структурних (функціональних) підрозділах виробничого підприємства, наприклад, у плановому відділі, службі маркетингу, кадрів і т.д. Більш точне визначення на думку Ліс Гелловея може звучати в такий спосіб:
«Операційний менеджмент – це всі види діяльності, пов’язаної з навмисним перетворенням {трансформацією) матеріалів, інформації чи покупців» [24, с. 126].
З’ясування поняття “операційний менеджмент” викладено у підручнику Л. Гелловея [14, с.10-11] та навчальному посібнику В. Василенко, Т. Ткаченко [2, с. 11-23]; підручнику О. Яременко; підручнику О. Сумец [23, с. 7-14]; навчальному посібнику A. Курочкіна [9, с. 11-16]; навчальному посібнику І. Гевко [4, с. 9-10]; підручнику Р. Чейза, Н. Еквілайна, Р. Якобса [30, с. 18].
Трактування терміну “Операційний менеджмент” ускладнюється його багатогранністю та постійним пошуком більш досконалого визначення. Традиційно прийнято рахувати операційний менеджмент чимось пов’язаним головним чином з виробничою діяльністю або фізичною зміною стану продуктів. Тому часто його визначають так [14]:
Операційний менеджмент – це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів, їхнього перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю.
Це визначення, на думку фахівців, є дуже узагальненим. Воно включає функцію закупівлі, функцію виробництва і функцію фізичного розподілу, які, хоча і тісно пов’язані з операціями, звичайно вважаються окремими дисциплінами. Ще важливіше те, що дане визначення є відносно обмеженим, оскільки не допускає яких-небудь інших дій, не пов'язаних з матеріальним виробництвом.
Всяка корисна діяльність пов'язана з переробкою чого-небудь. Наприклад, переробкою інформації у фінансовій сфері, видавничому бізнесі або у сфері реклами. При наданні послуг – перукарських або медичних – в процес переробки залучаються навіть покупці. Операції по переробці чого-небудь проводяться і у функціональних підрозділах виробничої організації, наприклад, у фінансовому відділі, відділі кадрів і т. д.
Більш точне визначення, таким чином, може звучати так [14]:
Операційний менеджмент – це всі види діяльності, пов’язаної з навмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації або покупців.
Варто розглянути й запропоноване групою американських авторів наступне визначення: “Операційний менеджмент – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням І удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії”.
Операційний менеджмент полягає в ефективному і раціональному управлінні будь-якими операціями. Ступінь участі в них фізичних товарів, за великим рахунком, не важливий.
Операційний менеджмент – це, в принципі, синонім виробничого управління організацією. У той же час, поняття «Операційний менеджмент» в іноземній (американській) практиці трактується не тільки як управління виробництвом, пов’язаним з переробкою предметів праці в готовий продукт, необхідний людині, але і як надання послуг. Оскільки виробничий процес має місце як в галузі матеріального виробництва, так і сфері послуг. Дана обставина вказує на необхідність іменувати даний вид управління як операційний менеджмент.
Для визначення місця операційного менеджменту в системі менеджменту організації використовують комплексний системний підхід, що допускає розгляд різних складових виробничого менеджменту з метою осмислювання їхньої структури, організації, засобів, виявлення закономірностей розвитку й удосконалювання методів і прийомів управління.
“Операційний менеджмент” – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням операційних систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії. У популярній книзі "Основи менеджменту" говориться, що терміни операції і виробництво взаємозамінні. Однак під виробництвом в основному розуміється випуск товарів і переробка сировини. Термін "операції" ширший, він включає не тільки виробництво товарів, але і надання послуг. Операційна функція містить у собі ті дії, у результаті яких виробляються товари і послуги, що поставляються в зовнішнє середовище. Функцію операцій мають всі організації, інакше вони просто не можуть існувати [29, с. 68].
Об’єктом операційного менеджменту є операційна система організації, в якій відбувається процес виробництва товарів, незалежно чи у формі матеріальної продукції чи послуг.
Мета операційного менеджменту – формування ефективної операційної системи з виробництва товарів. Він спрямований на побудову операційних систем, що забезпечують виконання необхідних дій і процедур для одержання ринкового результату діяльності фірми – прибутку. Ринковий успіх організації може будуватися тільки на чіткому професійному врахуванні об'єктивних обмежень, критеріїв і стандартів розвитку операційної системи. Оптимальні операційні рішення вимагають від менеджера перебування в центрі операційної системи, що розвивається. Поєднання в єдине ціле основних чинників і аспектів діяльності підприємства – фінансових, організаційних, ринкових, технологічних – потребує, щоб цей процес здійснювався на міцній базі раціонального управління операціями.
Предметом операційного менеджменту є закономірності та принципи проектування, планування та ефективного функціонування операційної системи організації.
Основне завдання операційного менеджменту – забезпечити ефективність і раціональність в управлінні будь-якими операціями. Останні можна прийняти за основні показники, що характеризують операційний менеджмент як певного роду управлінську діяльність організації.
В операційному менеджменті під “ефективністю” слід розуміти визначений ступінь досягнення поставлених операційною системою цілей – це задоволення потреб споживачів і одержання максимально можливого прибутку [27, с. 143].
Основний принцип кількісної оцінки ефективності полягає у порівнянні результатів проведення операції і витрат на її здійснення. Отже, ефективність операції може бути однозначно охарактеризована такими показниками: величиною очікуваного корисного ефекту (результату), імовірністю його досягнення і витратами ресурсів на досягнення цього ефекту.
Раціональність – досягнення максимально можливої ефективності за мінімально можливих витрат як операційної системи загалом, так і операції зокрема.
Ефективність і раціональність – це ті показники, що визначають прибутковість операційної системи виробничо-господарської організації в ринковому середовищі.
Фундаментальною основою операційного менеджменту є економіка, математичні основи дослідження операцій, технологія, організація виробництва товарів.
Отже, операційний менеджмент є поняттям є плюралістичним, оскільки інтерпретувати його водночас можна як:
- управлінські дії, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування операційної системи організації та досягнення цілей, поставлених перед нею;
- управління здійснюваними в рамках конкретної організації процесами виробництва визначених обсягів продукції чи послуг;
- прийняття та контроль реалізації управлінських рішень, що забезпечують успішне здійснення операційної функції.
Серед усіх функцій організації роль операційної функції визначена найменше. Найчастіше про неї згадують у промисловості, вважаючи виробничою функцією. Звичайне виробництво асоціюється з заводом, машинами, заготівельними, обробними і складальними процесами. У минулому галузь управління підприємствами була зосереджена головним чином на управлінні виробничим процесом. Однак останнім часом сфера дії управління значно розширилася.
Теорія управління виробництвом застосовується тепер до широкого спектра дій і ситуацій поза виробництвом – у сфері послуг: охороні здоров'я, громадському харчуванні, індустрії розваг і відпочинку, у банківській справі, туризмі, готельному господарстві, торгівлі, транспорті і т.д. Інакше кажучи, управління виробництвом – це управління об'єктами чи процесами, що виробляють товари і/чи надають послуги.
На сьогоднішній день в практиці управління панує думка, що операції є об’єктом управління виключно керуючих виробництвом. Більшість менеджерів визнають, що вони повинні бути компетентними з фінансових питань, маркетингу, управління персоналом, корпоративної стратегії, а виробництво – сфера виключно спеціалістів. Проте в більшості європейських країн, а також в Японії виробничою діяльністю управляє сам директор компанії.
На думку американських вчених Мескона, Альберта, Хедоури – операційна функція організації охоплює дії, в результаті яких створюються товари [11, с. 67].
Сутність операційної функції організації полягає в процесі конверсії (трансформації, перетворенні), тобто в послідовній низці дій, завдяки яким операційні ресурси (входи операційної системи) перетворюються на певні кінцеві результати, що можуть набувати вигляду матеріальної продукції чи послуги. Узагальнена мета операційної функції, іншими словами операційної діяльності, полягає у створенні будь-якої корисності, зокрема корисності форми, місця, придбання, стану, та часу.
Операційна функція притаманна всім виробничо-господарським організаціям. Операційна функція організації синонім операційної, господарської діяльності організації.
Місце і роль операційної функції в організації визначається за допомогою системного підходу. З позицій системного підходу будь-яка виробничо-господарська організація є відкритою, складною, динамічною, соціально-економічною системою, яка має внутрішню побудову – структуру. Структура більшості організацій будується на діленні за функціями, оскільки функції визначають структуру.
Типова виробнича організація може мати наступну структуру:
- директор;
- фінанси, кадри, маркетинг, виробництво, дослідження і розробки, закупівлі.
Виробництво в свою чергу поділяється на наступні функції:
1. Інжиніринг – розробка і виробництво інструментів.
2. Виробничий інжиніринг – вивчення методів виробництва, нормування робіт, система матеріального стимулювання.
3. Технічна служба – виробничі дільниці та інші будівлі.
4. Виробництво – обробка, збирання, зберігання.
5. Планування виробництва – планування, диспетчеризація, складання графіків, аналіз результатів.
6. Забезпечення якості – контроль якості, стандартизація, сертифікація.
В кожному конкретному випадку елементи структури (функціональні підрозділи, рівні управління, зв’язки) визначаються умовами діяльності, причому досить кардинально (в практичній діяльності не має дві ідентичних структури). Інколи функція закупівель повністю підпорядкована виробничому відділу; забезпечення якості – відділам досліджень і розробок; а іноді – тому ж маркетингу. У деяких організаціях є відособлена функція технічної служби, яка включає дослідження і розробки, виробничий інжиніринг, забезпечення якості, обробку даних і навіть виробничий контроль. Тому місце операційної функції О. Трут розглядає в типовій організаційній структурі [24, с. 162].
У сфері послуг ситуація зазвичай не така визначена, але в крупних організаціях найчастіше простежуються аналогічні структури. Наприклад, у торговельному підприємстві типова організаційна структура охоплює такі функції: фінанси, кадри, маркетинг, закупівлі і реалізації, технічного обслуговування .
Операційна функція – це основа основ будь-якої організації, вона взаємодіє зі всіма іншими її функціями. Між операційною функцією і низкою інших функцій організації існують надзвичайно складні та важливі взаємні зв’язки та відносини. Для забезпечення ефективної діяльності організації менеджменту необхідно раціонально управляти ними, що досягається розробкою відповідних внутрішньо-організаційних регламентів – Положень про відділи та посадових інструкцій.
Операції залежать від інженерної функції, яка забезпечує проектування нових видів продукції, виробничих потужностей і процесів. Інженерна функція повинна отримувати від виробництва відповідну інформацію з проблем, пов’язаних з конструкцією виробів, і про можливості удосконалення операційної системи.
Маркетинг повинен забезпечити надійний прогноз попиту і реальні замовлення клієнтів на виходи операційної системи. Крім того, ця ж функція повинна інформувати виробництво про будь-які претензії споживачів з якості або терміни постачання продукції. З іншого боку, маркетинг залежить від виробництва в частині інформації про наявність продукції і можливості своєчасного її виготовлення для задоволення попиту споживачів.
У сфері капіталу, необхідних для розширення потужностей і підтримки поточної роботи, операційна функція залежить від фінансової функції. Для того, щоб надати капітали в потрібний час і в необхідних обсягах, фінансовій службі потрібно отримати від операційних підрозділів інформацію про плани виробництва і розвитку. Також потрібна поточна інформація, щоб виплатити заробітну плату, розрахуватися з постачальниками, виставити рахунку споживачам, вести облік наявних матеріально-технічних запасів і фінансову звітність.
Кадрова функція несе відповідальність за найм, відбір, підбір, а іноді і навчання кадрів для роботи в операційній системі. Операційні підрозділи, у свою чергу, повинні завчасно інформувати кадрову службу про кількісну та якісну потребу в робочій силі.
Такі взаємні залежності між операціями (зокрема, виробництвом) і іншими функціями організації, природно, можуть вести до виникнення конфліктів. Служба маркетингу, наприклад, може скаржитися на те, що виробництво недостатньо гнучко реагує на неординарні запити клієнтів. Виробничники ж можуть звинувачувати службу маркетингу в тому, що остання обіцяє клієнтам все, що тільки їм надумається, без всякої перевірки можливостей виробництва. Виробництво, наприклад, вимагає фонди для придбання нового устаткування, а фінансова служба вважає, що капітали потрібно накопичити самим за рахунок зниження об'єму матеріально-технічних запасів.
Основними причинами конфліктів між функціональними службами організації є: спільне користування ресурсами, взаємозв'язок завдань, відмінності цілей і сприйняття цінностей, недостатність інформації, незадовільні комунікації. Тому для забезпечення ефективної взаємодії між функціональними службами і операційною службою організації менеджменту необхідно чітко регламентувати їхній організаційний статус (сферу компетенції, взаємозв’язки ієрархічні та функціональні), шляхом розробки Положень про функціональні служби і Посадових інструкцій, які в свою чергу повинні бути гнучкими і своєчасно реагувати на внутрішні та зовнішні зміни.
Отже, операції – основа основ будь-якого виробничої чи сервісної організації, і якщо операційна функція буде виконуватися неефективно, то і організація в цілому не зможе досягти цілей та успіху. І тому. операційний менеджмент покликаний забезпечити ефективне управління операційною функцією організації.
Магістр