Зразок роботи
ВСТУП
Мотивація займає провідне місце у структурі особистості і є одним з основних понять, яке використовується для пояснення рушійних сил поведінки та діяльності. Мотивація задає направленість, характер, здібності особистості, роблячи на них вирішальний вплив. Мотивація є своєрідним барометром суспільних відносин та змін, які в них відбуваються. В сучасних умовах ефективне управління навчальними закладами неможливе без розуміння мотивів і потреб працівника навчального закладу, а також правильного використання стимулів до праці.
Дослідження трудової мотивації дозволяють визначити шляхи підвищення ефективності трудової діяльності. Тому проблема мотивації набуває особливого значення у рамках психології праці та психології управління. У роботі розглядається проблема діагностики індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закладу. Актуальність дослідження даної теми полягає в тому, що останнім часом зростає значення мотивації персоналу навчального закладу, що, у свою чергу, сприяє активному використанню мотиваційних заходів щодо цього персоналу.
Вивченням та дослідженням методів мотивації персоналу займається досить велика кількість науковців та вчених, проте на нашу думку проблема мотивації праці в контексті потреб самих працівників потребує більш глибокого вивчення та аналізу.
Проблемами мотивації праці займаються: В. М. Данюк, А. П. Єгоршин, А. Л. Єськов, О. О. Жигло, А. Л. Злотніков, А. М. Колот, О. В. Крушельницька, М. П. Лукашевич, Є. Г. Молл, Н. О. Москаленко, Т. В. Поспєлова, В. Л. Романов, О. В. Сардак, С. І. Сотнікова, Б. Швальбе, Л. Якокка.
Проблема мотивації персоналу розкрита в працях таких зарубіжних та вітчизняних вчених: А. Маслоу, С.А.Шапиро, Д.П.Богиня, М.В.Семикіна, Г.Т.Куліков, Д.А.Колот, А.Н.Афоніна, П.З.Капустянського в яких розглянуто мотиваційні процеси у руслі економіки та демографічної політики, описано залежність мотивації від заробітної плати, загального стану добробуту населення, ментальних чинників, організаційно – економічні аспекти мотивації трудової діяльності . Теоретичні і практичні питання, які пов’язані з мотивацією трудової оцінки персоналу, оцінкою мотиваційного потенціалу працівників, методикою визначення та аналізу мотиваційних факторів, моделлю поведінки працівників, залишаються відкритими.
Проблемна ситуація пов’язана зі змінами, що відбуваються у формах та видах стимулювання працівників, з одного боку, та з пошуком нових ефективних методи діагностики мотиваційного профілю працівника – з іншого боку.
Мета дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо ефективної діагностики індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закдалу.
Об’єкт дослідження - управління персоналом.
Предмет дослідження – діагностика індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закладу.
Завдання роботи:
- вивчити стан розробки проблеми діагностики індивідуального мотиваційного профілю персоналу;
- обґрунтувати підходи, принципи і методи дослідження діагностики індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закладу;
- визначити категоріальний апарат дослідження індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закладу;
- розкрити зміст поняття «мотивація»;
- розглянути зміст та форми діагностики індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закладу;
- визначити критерії оцінки ефективності діагностики індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закладу;
- зробити аналіз діагностики індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закладу;
- розробка та обґрунтування рекомендацій щодо підвищення діагностики індивідуального мотиваційного профілю персоналу навчального закладу.
Основна гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що діагностика індивідуального мотиваційного профілю персоналу практично не використовується у навчальному закладі.
Допоміжна гіпотеза полягає у припущенні про те, що використання мотиваційного профілю персоналу навчального закладу частіше всього не носить об’єктивного характеру, є поверхневим, що пов’язано з нерозумінням самих методів діагностики мотиваційного профілю.
Згідно поставленої мети та завдань робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Магістр