Зміст
Вступ
Розділ 1 теоретичні основни оперативного управління в умовах кризи
1.1 Оперативне управління як організаційно – планова система
1.2. Загальні вимоги до системи оперативного управління та її елементи
1.3. Цілі і задачі системи ОУ
1.4. Поточний контроль і регулювання виробництва (виробниче диспетчирування)
1.5 Сутність кризового стану на підприємстві
Розділ 2 практичні засади оперативного управління в умовах кризи
2.1. Організаційно – економічна характеристика підприємства
2.2 Діагностика кризових явищ на підприємстві
2.3. Оперативне управління підприємством в умовах кризи
Розділ 3 шляхи покращення оперативного управління в умовах кризи
3.1 Заходи щодо покращення системи оперативного управління на підприємстві
3.2 Шляхи покращення статегії і тактики оперативного управління
Висновки
Список використаної літератури
У сучасних умовах ведення бізнесу стає очевидним, що підприємства і компанії для виживання і збереження довгострокової конкурентоспроможності повинні постійно коректувати свою діяльність з урахуванням вимог навколишньої дійсності. Нові умови ведення бізнесу припускають постійну готовність до змін. Організація повинна володіти здібністю до правильної і своєчасної трансформації структури бізнесу, оперативно проводити адекватні стратегічні і оперативні зміни. В даний час більшість вітчизняний підприємств випробовують фінансові утруднення, пов'язані як із зовнішніми загальнодержавними проблемами, так і з внутрішніми проблемами, - неефективний маркетинг, неефективне використання засобів, неефективний виробничий менеджмент, незбалансованість фінансових потоків. Сукупність перерахованих чинників викликає необхідність постійної діагностики фінансового положення підприємства з метою ранньої діагностики кризового розвитку підприємства і вироблення захисних механізмів антикризового управління фінансами, залежно від виявлених чинників і сили їх дії. Кризові ситуації можуть виникнути на будь-якій стадії життєвого циклу підприємства, і це є особливістю існування господарюючих суб'єктів в ринкових умовах. Проведений аналіз економічної літератури дозволив уточнити визначення і основні функції антикризового управління: управління направлене на виведення підприємства з кризового стану, мінімізація втрат від кризи, здійснення комплексу заходів попередження кризових явищ. На сьогодні, очевидно, що підприємства для виживання на ринку і збереження конкурентоспроможності повинні постійно вносити зміни в свою господарську діяльність. Організація повинна володіти здібністю до правильної і своєчасної трансформації структури свого бізнесу, вчасно проводити стратегічні і оперативні зміни. Кризові ситуації можуть виникнути на будь-якій стадії життєвого циклу підприємства, і це є особливістю існування господарюючих суб'єктів в ринкових умовах. Можна виділити різні типи криз: криза стратегії, криза результатів діяльності, криза ліквідності. Визначення типу кризи сприяє вибору першочергових завдань, напрямів і методів перетворень. Невчасне виявлення кризових явищ обмежує сферу діяльності по їх подоланню. Основні функції антикризового управління: управління направлене на виведення підприємства з кризового стану, мінімізація втрат від кризи, здійснення комплексу заходів попередження кризових явищ. Підприємства повинні володіти здібністю до правильної і своєчасної трансформації структури свого бізнесу, постійно проводити адекватні стратегічні і оперативні зміни. Ключове завдання фінансового оздоровлення підприємств в рамках активної стратегії – освоєння нових ринків збуту, в забезпечення якої реалізуються заходи по проведенню маркетингу. Освоєння нових ринків збуту як за рахунок просування на нові територіальні ринки традиційної продукції, так і шляхом освоєння нової продукції для виходу на нові продуктові ринки, рішення задач підвищення якості продукції, що випускається, і зниження ресурсомісткості на основі технологічного переозброєння, зміна постачальників.