Зразок роботи
Доповнення до піраміди Маслоу. Одна з найцікавіших спроб в проясненні проблем мотиваційного плану на підприємстві зроблена В.Бовикиним, який розробив авторську концепцію стимулювання персоналу організації. У теорії В.Бовикина мова промова йде про перегляд передивлятися канонічної піраміди А.Маслоу, її критичному огляду та необхідності поправок. Початковими для розуміння мотиваційних факторів факторів виступають вирушають категорії “потреба”, “мотив”, “мотивація” і ін. Традиційно потреби розділяються на матеріальні, соціальні і духовні. Або: первинно-матеріальні (їжа, вода, потреба дихати, спати і т.п. тощо ), повторно-соціальні (потреба в спілкуванні, в гарних добрих стосунках в колективі і т.п. тощо ) і третинно-духовні (потреба в культурній творчості, в підвищенні правосвідомості суспільства товариства і т.п. тощо ). Очевидно, що в концепції А.Маслоу відбиті тільки лише первинні і вторинні повторні потреби (див. Рис 2.1) немає конкретних підстав, вважати, що останній рівень піраміди Маслоу відповідає духовним потребам людини. Адже самовираження може мати різні форми прояву, інколи навіть даремні для суспільства (як, наприклад, графоманство). Такі типи самовираження не можуть претендувати на вищий рівень потреб і відносяться до вторинних повторних потреб (наприклад, самовираження як самоствердження самоутвердження в якомусь колі колі людей). Виходячи з цього, можна чітко побачити те, що піраміда потреб людини по А. Маслоу не відображає відбиває культурний над індивідуальний рівень розвитку потреб (тобто духовних прагнень спрямувань ). Іншим недоліком піраміди Маслоу є неоднорідність рівнів, а саме родовидових відносини. Так, соціальні потреби включають потребу в пошані повазі , а в піраміді А. Маслоу, на незрозумілих підставах, потреба людини в пошані повазі й виділена в особливий рівень.
Отже, врахувавши перечислені недоліки можна представити вдосконалений варіант ієрархізації потреб, в якому:
1- фізіологічні потреби;
2– фізіолого-психологічні потреби;
3- психолого-соціальні;
4- соціальні;
5- інтереси функціонуючого діяча;
6- інтереси розвиваючого діяча;
7- прагнення до культурно-творчої діяльності.
(див.Рис. 2.3 застосування ).
Психологічні категорії: індивід, суб'єкт і особистість особистість , дозволяють не звертати увагу на деталі, а розглядати ієрархічну структуру потреб у цілому. Таким чином, вдосконалену ієрархію потреб необхідно позначити так: 1-3 рівень – це індивідуальний акцент, 4-5 – суб’єктивний, а 6-7 – особистісний акцент. застосування
Магістр