Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Як свідчить практика, історичні успіхи націй та країн, окремих організацій визначаються не природними чи іншими ресурсами, а ефективністю управлінської діяльності менеджерів. В умовах ринкових відносин, жорсткої конкуренції, де успіх забезпечують інновації, зміни, швидкість і творчість у прийнятті управлінських рішень, для більшості бізнес-структур саме дефіцит кваліфікованих і мотивованих менеджерів є обмеженням у розширенні організацій і набутті ними конкурентних переваг.
Висновки зарубіжних учених-економістів вказують на те, що для більшості менеджерів гроші перестають бути основним мотиваційним фактором. Сучасні менеджери очікують не стільки високих посад, скільки нових проектів, що їх захоплювали б. Менеджерів цікавлять, з одного боку, нові продукти та послуги, цікаві інновації, постійна трансформація, максимум свободи та відповідальності. З іншого боку, менеджери зацікавлені працювати у сильних організаціях, в яких панує сприятлива корпоративна культура: могутній менеджмент, довірчі взаємини, орієнтація на результат, спілкування з вимогливими та здатними надихати лідерами, можливість отримати нові знання та досвід, диференційований підхід при оплаті праці.
Підвищення ефективності праці менеджерів в українських організаціях значною мірою залежить від формування вітчизняної моделі менеджменту, де велике значення мають національні психологія, традиції, соціально-культурні чинники, духовні цінності, а також рівень бізнес-освіти. Все це визначає актуальність цього дослідження.
Мета дослідження курсової роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних і практичних засад формування ролі і місця менеджера в системі управління готельної організації, а також в розробці рекомендацій щодо шляхів удосконалення управлінської діяльності готельних менеджерів.
Об’єктом дослідження виступає управлінська діяльність менеджерів організацій – готельних підприємств.
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА В ІЄРАРХІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
1.1. Залежність праці менеджера від його місця в ієрархії
В системі управління розрізняють два типи менеджерів: функціональні та лінійні. Функціональні менеджери відповідають за певну підсистему управління, наприклад, за маркетинг, економіку, персонал чи фінанси, зовнішньоекономічну діяльність. До лінійних належать менеджери, що діють на основі єдиноначальності, відповідають за стан і розвиток організації та її підрозділів - це директори, начальники цехів, відділів, майстри, бригадири. Кожний із них займає своє місце в ієрархічній системі управління організації. Взаємозв'язок рівнів управління, підлеглість низових рівнів вищим обумовлені характером управлінських технологій, що використовуються в організації [3, с. 287]. В управлінні ієрархія передбачає розподілення всієї управлінської діяльності за поверхами управлінської «піраміди». Ієрархія управління включає в себе низову (ловер-менеджмент), середню (мідл-менеджмент) та вищу (топ-менеджмент) ланки керівництва. Від того, скількома компонентами (сферами) організації управляє менеджер, залежить на якому рівні ієрархії управління він перебуває.
Керівники первинних колективів (начальники секторів, груп, перебувають на низовому (технічному) рівні. Вони мають у своєму підпорядкуванні тільки виконавців і здійснюють організацію виконання конкретних завдань, керуючи ними. Праця цих менеджерів полягає в забезпеченні виконання оперативних завдань, щоденних операцій, які гарантують ефективну роботу об'єктів управління. Більшість менеджерів починають свою управлінську кар'єру саме таким чином. Цих менеджерів називають також лінійними менеджерами, [1, с. 144, 319]. Вони виконують основні управлінські задачі, від чого залежать результати діяльності організації загалом. Від умінь менеджерів низового рівня донести до працівників визначені керівництвом цілі, розставити та організувати працю виконавців та забезпечити їх усім необхідним залежить чіткість і своєчасність виконання поставлених цілей. Саме менеджери цього рівня несуть відповідальність за виконання підлеглими конкретної роботи. Вони встановлюють для свого підрозділу цілі, які узгоджені з цілями всієї організації та враховують інтереси кожного працівника. Вони несуть відповідальність за призначення та просування по службі працівників у межах свого підрозділу. Крім того вони мають інформувати вище керівництво про потреби виконавців.
Менеджери низового рівня приймають тільки ті рішення, які стосуються підлеглих йому людей і виконання поставлених перед підрозділом цілей. Вони не можуть вплинути на бізнес та організацію в цілому, хоч повноважень у них достатньо. Праця менеджера низового рівня є дуже різнобічною і об'єднує понад 40 різних видів діяльності. За дослідженнями, менеджери цього рівня протягом робочого дня беруться за 40-50 різних і часто непов'язаних між собою справ, тому їм буває важко вирішити, на якій зосередитися [1, с. 321-322]. Єдиний вихід у такому випадку - раціональна організація їх праці.
Магістр