Управління інвестиційною діяльністю (ID:500407)

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 1.1. Сутність та основні аспекти управління інвестиційною діяльністю Господарська діяльність будь-якого суб’єкта господарювання значною мірою залежить від обсягу та форми інвестицій. В Україні поняття «інвестиції» та «інвестиції», пов'язані з економічною реформою, увійшли в науковий обіг. Слово «інвестиція» походить від латинської «invest», що означає «вкладати», «вкладати кошти». В даний час інвестиції розглядаються як капітальні вкладення для подальшого збільшення (зростання). Приріст капіталу, що генерується інвестицією, розглядається як компенсація ризику інфляції та капіталовкладення банку без нарахування процентних ставок. [27, С.8] . У процесі формування ринкового середовища необхідною умовою розвитку підприємства є здійснення підприємством ефективної інвестиційної діяльності. Передбачається, що можна використовувати фінансові ресурси та ефективно використовувати фінансові ресурси для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції на основі її постійного розширення та оновлення. Інвестиції є складним інструментом на макро- та мікрорівні. Інвестиції стосуються таких економічних ресурсів, спрямованих на збільшення фактичного капіталу суспільства: ● удосконалення системи управління; ● розширення та удосконалення виробництва; ● створення соціальної інфраструктури; ● науку та наукове обслуговування; ● підготовку і перепідготовку персоналу; ● створення товарно-матеріальних запасів і їх резервів; ● створення виробничої інфраструктури. У сучасній науці інвестиції як економічна категорія є основною категорією і є основою для встановлення ієрархічної структури інших категорій, що відображає соціальний капітал як відтворення внутрішніх або зовнішньоекономічних інвестицій. Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиції − це інвестування в усі види власності та знання підприємців та інші об'єкти діяльності, результатом яких є створення прибутку (доходу) або досягнення соціальних ефектів [10]. Відповідно до даного Закону такими цінностями можуть бути: ● рухоме та нерухоме майно; ● кошти, цільові банківські паї, акції та інші цінні папери; ● майнові права, що пов’язані з авторським правом та досвідом; ● права на користування землею, водою, ресурсами, спорудами, будинками, обладнанням та іншими майновими правами; ● сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених як технічна документація, навички і виробничий досвід, необхідних для організації певного виду виробництва, та не запатентованих («ноу-хау»). Згідно з внутрішнім законодавством існують інвестиції у формі матеріалу чи валюти, а також майнові права та інші цінності. З цього визначення можна зробити висновок, що використання будь-якого ресурсу вимагає інвестицій необхідної вартості у вигляді матеріальних або фінансових ресурсів та людських ресурсів, тобто здійснення інвестиційної діяльності. На сьогодні визначення інвестицій, подане в Законі України про інвестиційну діяльність, видається одним із найкращих серед багатьох науковців, оскільки воно розглядає сутність вартості та визначає її як узгодженість інвестиційної вартості та створення прибутку (доходу) чи соціальних ефектів процес. Містить певні класифікації інвестицій. Однак це пояснення не повністю розкриває економічну природу явища інвестицій, але зводить його до конкретних витрат ресурсів на пов'язані комерційні та соціальні цілі. А.П. Дука пропонує розглядати інвестиції як «усі види економічних ресурсів, що в даний час вкладаються у споріднені об'єкти, створення яких може сприяти розширеному відтворенню, і використання цих інвестицій може компенсувати інвесторам, оскільки воно відмовляється від поточного, отримуючи вигоди в майбутньому споживання інвестиційних ресурсів» [7, с. 7]. 1.2. Процес управління інвестиційною діяльністю Процес управління інвестиціями є теоретичною основою для прийняття та реалізації управлінських рішень в галузі інвестицій. Процес включає два елементи, такі як зовнішній механізм та внутрішній механізм. Зовнішній механізм управління інвестиціями − це система інструментів, що застосовується для коригування умов інвестиційної діяльності і базується на діяльності суб’єктів управління зовнішніми інвестиціями. Це включає: • державний механізм управління інвестиційною діяльністю; • ринковий механізм управління інвестиційною діяльністю, що є самонастроювальною та саморегулюючою системою й формується в сфері інвестиційного ринку. Внутрішній механізм управління інвестиціями − це інструментальна система управління, розроблена і використовується безпосередньо на підприємстві. Вони включають: ● нормативні документи підприємства; ● методи управління інвестиційною діяльністю. [40, с 110-112] Економічне середовище України є одночасно привабливим та ризикованим для іноземних інвесторів, хоча стратегічне розташування країни, високі ресурси та природний потенціал, а також кваліфіковані працівники роблять це перспективним Інвестиційне середовище. Хоча держава втручається у всі ринкові процеси та політичні негаразди, залучити потенційних інвесторів неможливо. В той же час необхідно усунути корупційні плани та адміністративні бар'єри, що перешкоджають успішному ведення бізнесу, а також макроекономічні та макроекономічні проблеми України. Сьогодні головним пріоритетом подальшого вдосконалення інвестиційного середовища в Україні є вдосконалення організаційно-правової бази для підвищення ефективності механізмів, що забезпечують ефективне інвестиційне середовище та закладання основи для підтримки та підвищення конкурентоспроможності української економіки [24]. 1.3. Методи управління інвестиційними проектами Інвестиційна діяльність повинна відповідати інвестиційній політиці держави, регіону або окремого суб’єкта господарювання. Поліпшення структури суспільного виробництва та швидкості розвитку національної економіки залежить від масштабу цієї діяльності, напряму інвестицій та його ефективності, особливо капітальних вкладень. [15] Концепція проекту є однією з основних концепцій інвестиційної діяльності, оскільки порівняно з традиційними проектами інвестиційні проекти по суті орієнтовані на забезпечення інвестиційних цілей та сприяння подальшому розвитку. Інвестиційний проект − це комплекс заходів, які здійснюються інвестором з метою досягнення інвестиційних цілей протягом заданого часу за встановлених ресурсних обмежень. Основними особливостями інвестиційного проекту є: ● поетапний вихід на проектну потужність у процесі експлуатації створеного об'єкта інвестування; ● потреба здійснення значних початкових вкладень; ● необхідність додаткових вкладень у проект протягом його реалізації для виконання поставлених цілей, які використовуються на забезпечення об'єкта обіговим капіталом, витратами на поточний та капітальний ремонт тощо; ● порівняно тривалий період освоєння початкової суми вкладень. Процес розроблення інвестиційних проектів здійснюється з урахуванням декількох важливих моментів, які становлять методичну основу проекту: ● врахування зв'язку проекту з умовами зовнішнього середовища; ● врахування майбутньої невизначеності проекту та потенційних ризиків ● врахування соціальних умов і наслідків реалізації проекту як власного персоналу, так і для зовнішнього середовища; ● комплексність представлення процесу інвестування; ● прагнення представити прогнозну модель проекту з максимальною деталізацією і конкретизацією; ● інтегрована оцінка ефективності проекту на основі співвідношення результатів та інвестиційних витрат проекту, соціального ефекту, наслідків для економіки країни в цілому; ● врахування важливості управлінських аспектів проекту для майбутньої успішності проекту. Як і будь-яка діяльність, інвестиційні проекти мають багато властивих їм функцій, і існування цих функцій допомагає ефективно їх реалізовувати. Проект є організаційною формою для здійснення інвестиційного процесу. Концепція фокусується на фактичному здійсненні стратегічного планування інвестиційної діяльності та щоденному управлінні діяльністю. У наш час більшість менеджерів ставлять стратегічне планування на перше місце, що є перспективним інвестиційним полем. Стратегічне планування інвестиційної діяльності є найскладнішою формою планування. Це довгострокова цільова система інвестиційної діяльності підприємства. Вона визначається загальними цілями розвитку підприємства та найбільш ефективним способом досягнення цих цілей. В інвестиційній стратегії процес її розвитку є найважливішою частиною загальної системи вибору корпоративної стратегії, а його основним змістом є загальна стратегічна ціль розвитку, формування та розподіл ресурсів, місія та функціональна стратегічна система. В процесі інвестування, щоб мінімізувати ризики, важливо відбирати проекти на етапі планування, оскільки це один із найважливіших аспектів управління інвестиціями. Відбір є невід'ємною частиною управління інвестиціями і здійснюється на основі оцінки його ефективності.   РОЗДІЛ 2. ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПрАТ «Кіровоградобленерго» 2.1. Загальна характеристика підприємства Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів щодо перетворення національної енергопостачальної компанії «Кіровоградобленерго» в національну акціонерну енергопостачальну компанію «Кіровоградобленерго», а згодом перейменованої в ПрАТ «Кіровоградобленерго», було створено публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго". ПрАТ «Кіровоградобленерго» є невід'ємною частиною єдиної енергетичної системи нашої країни та одним з найважливіших підприємств національної стратегії. Енергопостачальна компанія «Кіровоградобленерго» була створена в 1995 році. Засновником компанії є країна, представлена Міністерством енергетики та електрифікації України. Головною метою ПрАТ «Кіровоградобленерго» є постачання та продовження енергопостачання споживачів Кіровоградської області відповідно до умов відповідної тарифної угоди, передбачених чинним українським законодавством, та отримання прибутку від основної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів акціонерів, а також Для загального розвитку компанії. Основним завданням компанії є стати ефективним кінцевим ланкою для українського ПЕК, а саме: ● надавати споживачам послуги з енергопостачання на європейському рівні; ● стати надійним діловим партнером виробників електроенергії; ● забезпечити гідну заробітну плату та соціальний захист працівників компанії; ● забезпечити фінансову стабільність компанії та високий інвестиційний рейтинг; ● зробити вагомий внесок у економічний розвиток Кіровоградської області та України загалом. Реалізація місії ПрАТ «Кіровоградобленерго» - це велика робота всього колективу, що є практичним досвідом та знаннями практичних професіоналів. «Кіровоградобленерго» працює за такою системою: У Кіровоградській області електроенергія передається через локальну мережу та постачається місцевою мережею за встановленою ціною на електроенергію. ПрАТ "Кіровоградобленерго" (далі - "Товариство", «Компанія») працює за ліцензією Державної комісії регулювання електроенергетики України для виробництва, розподілу та постачання електроенергії споживачам в Кіровоградській області. У структурі компанії 22 області електромереж - 21 РЕМ та один РЕМ (Кропивницький-обласний центр) відповідно до кількості адміністративних районів в області. Споживачами компанії є населення, промисловість, будівництво, транспорт, сільське господарство, комунальні послуги та інші непромислові споживачі. Абонентами Компанії є приблизно 443 000 домогосподарств та 12 000 юридичних осіб. У 2019 році користувачі організації спожили 2 мільйони 337 000 кіловат. Річна електроенергія [20]. Протягом 2015 року ПрАТ «Кіровоградобленерго» монополізувало ринок електроенергії з точки зору регульованих цін на електроенергію та ринку її передачі в Кіровограді. Ця компанія має незалежні підрозділи в кожному регіоні, не має конкурентів і є єдиним постачальником електроенергії в Кіровограді. Акції компанії мають високу ліквідність. З червня 1997 року вони мають пріоритет для продажу працівникам та продажу на цінних паперах та фондових біржах. На них посилаються Перша система торгівлі цінними паперами (ПФТС) та ПАТ «Київська міжнародна фондова біржа». Вони включені до списку другого рівня ПАТ «Київська міжнародна фондова біржа» та біржового реєстру цінних паперів ПФТС. Компанія видала Американські депозитарні квитанції (ADR) Банку Нью-Йорка для випуску акцій компанії, які публічно продаються на фондових біржах у США та Європі. 2.2. Оцінювання індикаторів інвестиційної діяльності підприємства Основою сталого розвитку будь-якого підприємства є систематична інвестиційна діяльність. Враховуючи інвестиційну діяльність конкретних компаній, рекомендується розуміти власне інвестиційне середовище та політику України. За даними Національного бюро статистики України [34], у 2019 році іноземні інвестори вклали в економіку країни 33,724 млрд доларів США. Доларів США, збільшившись на 839,6 млн. Доларів США. Прямі інвестиції США - це власний капітал. У більшості випадків інвестиції безпосередньо використовуються в розвиненій господарській діяльності та інших видах діяльності. 33,3% від загального обсягу прямих інвестицій в країну та установи та організації, що займаються оптовою та роздрібною торгівлею, зосереджені на промислових підприємствах; ремонт автомобілів та мотоциклів - 16,6%. Основними інвестиційними країнами є Кіпр - 29,4%, Нідерланди - 22,0%, Великобританія - 6,1%, Німеччина - 5,2%, Швейцарія - 4,9%, Австрія - 3,4% та Віргінські острови. Віддалені острови (Великобританія) -3,1%. Розглядаючи інвестиційну діяльність досліджуваної компанії, рекомендується розуміти основні техніко-економічні показники ПрАТ «Кіровоградобленерго» з 2017 по 2019 рік. Таблиця 2.3 Основнi техніко-економiчнi показники по ПрАТ «Кіровоградобленерго» Показники 2017 2018 2019 Корисний відпуск електроенергії /млн.кВт.г/ 1 841,27 1 886,35 1 872,94 Чистий дохід від реалізації продукції (з ПДВ) /тис.грн./ 2 278 546 2 546 932 1 399 911 Собівартість реалізованої продукції /тис.грн./ 2 136 557 2 519 291 1 259 468 Чистий прибуток /тис.грн./ 12 872 (290 400) 116 840 Власний капітал /тис.грн./ 694 651 1 896 187 2 013 027 Активи /тис.грн./ 1 678 439 3 324 137 2 984 037 Поточні зобов'язання /тис.грн./ 945 095 1 125 746 705 064 Середньооблікова чисельність працюючих /чол./ 3 128 3 097 2 866 Середньомісячна заробітна плата 1-го працюючого/грн./ 7 305,00 8 803,00 11 346,00 Статутний фонд /тис.грн./ 29 844 Номінальна вартість акцій /грн./ 0,25 Кількість акцій в статутному фонді /шт./ 119 376 Примітка. Наведено за [20] За даними таблиці 2.3 прослідкуємо зміни, які відбулися протягом 2017-2019 років: - корисний відпуск електроенергії збільшився у 2018 році до 1886,3 млн.кВт.г порівняно з 2017 роком, а у 2019 році зменшився до 1872,9 млн.кВт.г; - спостерігається ріст чистого прибутку підприємства з 2017 року по 2018 рік – з 2 278 546 до 2 546 932 тис.грн., а у 2019 році цей показник різко спав до 1 399 911 тис.грн. Такі зміни відбулися у зв'язку зі зміною собівартості продукції (2017 – 2 136 557 тис.грн., 2018 – 2 519 291 тис.грн., 2019 – 1 259 468 тис.грн.), та зміною середньомісячної заробітної плати одного працюючого ( 7 305; 8 803; 11 346 грн). 2.3. Аналіз процесу управління інвестиційним портфелем підприємства Основними критеріями ефективності всіх інвестиційних проектів є чиста приведена вартість інвестиції, внутрішня норма прибутковості та термін окупності, які забезпечуються через механізм амортизації та відповідний рівень рентабельності об’єкта реалізації інвестиційного проекту. Внутрішня норма прибутку та терміну окупності інвестиційних проектів в енергетичному секторі залежать від рівня цін на електроенергію та послуги, які затверджуються незалежним регуляторним органом, Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕКП) [38]. Ринок електроенергії є другим за величиною ринком у нашій енергетичній галузі з річним обсягом продажів 200 млрд. КВт-год (поступаючись лише природному газу). Але за втратами енергії вона посідає перше місце. На оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) річний обсяг торгівлі електроенергією становить 200 мільярдів кВт-год із середньорічними втратами 35 мільярдів кВт-год. ПАТ "Укренерго" (національна монополія) має певні преференції при розрахунку вартості електроенергетичної технології (TVE), що суперечить основним принципам відповідності та пропорційності в Європі. Основною причиною втрат є фізичний знос самої мережі та її застарілого обладнання. Через неправильну практику державних установ існують також суттєві відмінності у втратах під час транспортування. Один з них - метод розрахунку збитків компанії, затверджений Міністерством енергетики. Відповідно до цього методу плата за TVE стягується з компанії. Залежно від структури регіональної енергетичної мережі, ставка податку TVE становить 14-24%. Водночас у 2010-2015 рр. Міністерство енергетики негайно затвердило ці розрахунки після отримання розрахунків обленерго [36]. Зараз ці компанії затвердили операційні витрати в Державній адміністрації економічної конкуренції, а операційні витрати відшкодовує державне підприємство "Енергоринок", яке отримує рахунки за електроенергію. В якості непередбачуваного прибутку охоронці беруть лише 1% від загальної вартості, яка, як правило, полягає в тому, щоб заповнити фінансові прогалини, спричинені затримкою платежів. В існуючій системі дивіденди, що надаються акціонерам обленерго, відсутні [35]. Оскільки ПАТ «Кіровоградобленерго» все ще контролюється державою (контроль над його власністю), у затвердженні та затвердженні фінансових планів та інвестиційних планів вона також повинна брати участь, навіть під суворим контролем. Система управління інвестиціями підприємства є частиною загальної системи управління підприємством. Система включає розвиток підприємства в галузі інвестицій та орієнтована на збільшення прибутку, головним чином за рахунок довгострокових капітальних вкладень для створення, розміщення, трансформації, модернізації та технологічної трансформації. Переобладнати підприємство. Ефективність системи управління пояснюється вдосконаленням основних частин інвестиційної діяльності: організації та інформаційної безпеки, планування та контролю, моніторингу інвестиційних проектів, а також фінансово-економічних розрахунків та оцінки ефективності.   РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 3.1. Напрями формування інвестиційної політики підприємства Електроенергетика має високий ступінь національного регуляторного потенціалу, який здійснюється шляхом дозволу на основні виробничі види діяльності. Ці основні види діяльності включають виробництво, передачу та постачання електроенергії, регулювання цін на електроенергію та правила діяльності оптового ринку електроенергії. У інвестиційному процесі енергетичного сектору також є певні характеристики, які пов’язані із забезпеченням рівня відновлення інвестицій проекту та плану повернення інвестицій. Це обумовлює необхідність розробки системи моделювання такої інвестиційної діяльності, яка враховує цю інвестиційну діяльність. З метою запобігання неконтрольованому зростанню ціни на електроенергію та послуги держава регулює ціни на електроенергію та послуги з метою запобігання її неконтрольованому зростанню, що може призвести до негативних економічних та соціальних наслідків. Стан галузі та її вплив на суспільство передбачає багато обмежень, включаючи визначення джерела рентабельності інвестицій та заплановані інвестиційні процедури. Будь-яке підвищення рівнів тарифів на електроенергію та послуги з метою реалізації єдиного проекту призведе до зростання споживчих оптових та роздрібних цін, а побічно призведе до зростання цін на товари та послуги в певних районах України. Однак відмова від використання цін на електроенергію частково призвела до неможливості модернізації обладнання в галузі.Стан основних фондів вважається вирішальним, і необхідно вирішити проблему розширення спектру їх використання та забезпечення надійного та безперебійного електропостачання. Отже, ефективність інвестиційних проектів в енергетичному секторі вважається штучною категорією, яка походить від вартості інвестиційної частини ціни на електроенергію, і її слід визначати, враховуючи вартість проекту та вплив на параметри вартості ринку електроенергії [5]. Під час реалізації інвестиційних проектів в енергетичному секторі, якщо для досягнення ефективності існують ризики, пов’язані з високим державним наглядом, необхідно досягти компромісу між державою та інвесторами щодо визначення ціни на електроенергію та масштабу інвестиційної частини послуги. Цього компромісу можна досягти лише на основі встановлення спеціального механізму моделювання та стандартизації методів інвестиційних складових. Цей спеціальний механізм моделювання дозволяє знайти обґрунтовані рішення щодо кожного інвестиційного проекту, включаючи його значення для держави та окремих регіонів. Сьогодні необхідно вдосконалити механізми та системи контролю та нагляду за використанням та формуванням складових тарифного інвестування. У більшості випадків цільові надбавки до ціни електроенергії, що використовуються енергетичними компаніями (включаючи вартість добудови енергетичних об'єктів), використовуються як джерело проектних коштів, а не як джерело прибутку, і тому не можуть повністю задовольнити потреби часу фінансування проекту таблиця. 3.2. Розробка інвестиційної стратегії підприємства Методи оцінки та управління інвестиційною діяльністю широко використовуються у багатьох компаніях, але вони не можуть одночасно задовольнити потреби всіх організацій, тому рекомендується використовувати новітні (інноваційні) методи, включаючи енергетичний сектор. Найновіші методи, що використовуються в енергетичному секторі, включають: 1) контролінг в системі управління самої організації; 2) застосування стимулюючого регулювання (RAB-метод) у тарифоутворенні; 3) переведення електромереж на рівень напруги 20кВ; 4) впровадження ресурсозберігаючих технологій; 5) використання альтернативного показника ефективності інвестування; 6) впровадження спільно з іншими країнами проектів з енергозбереження; Детальніше розглянемо переваги та особливості кожного з перерахованих методів. При впровадженні інноваційних технологій в системи управління найважливішою роллю є контроль за розвитком концепцій. Контроль створює систему управління, яка дозволяє відстежувати рух бізнесу до прямого призначення. Для цього вигідним є якісне та кількісне призначення постійного підприємства. Інтегруючи, координуючи та керуючи діяльністю системи управління обленерго для досягнення поставлених цілей, контроль є механізмом саморегулювання компанії. Впровадження контролю через координацію систем управління на підприємстві дозволить перейти від традиційного "умовного" управління до управління "результатами" на основі методів, передбачених бюджетом та принципами управління якістю. За допомогою контролю координація системи управління передбачає поліпшення взаємозалежності між діями та інструментами при виконанні управлінських рішень в енергетичній компанії; координація в процесі досягнення особистих і загальних цілей; розширення прогнозу змін в економічних умовах Кількість та якість цих факторів слід враховувати в процесі планування та створення системи управлінського обліку; відстежувати всю інформацію та матеріальні потоки в організації та вчасно отримувати інформацію з усіх напрямків діяльності підприємства; розкривати причини відхилень та вплив факторів на стан розвинутих економік , А також розширення можливості розкриття резервів, оцінка ступеня ризику та аналіз майбутніх умов. При оцінюванні ефективності системи контролінгу на підприємствах обленерго доцільно використовувати методологію контролю, що включає контроль та аналіз показників, орієнтованих на результат (Р-критерії) і орієнтованих на процес (П-критерії) [47]. Як результат, контроль забезпечить синхронізацію управління для підтримки (тобто перевірки ефективності стандарту P) та управління для вдосконалення (тобто дослідження та моніторинг процесу, що приводить до конкретного результату стандарту P). В даний час, за різними оцінками, порівняно з радянським періодом якість енергії відповідає рівню 1946-1976 років. Протягом багатьох років майже всі регіональні енергетичні компанії не мають достатньо коштів. НКРЕКП встановлює ціни на електроенергію та затверджує інвестиційні плани для кожної обласної енергетичної компанії щороку, тобто адміністративно спрямовує напрямок інвестиційних ресурсів. Тарифне фінансування інвестиційного плану енергопостачальної компанії Національної комісії з енергопостачання та очищення стічних вод здійснюється на надлишковій основі, наприклад, у структурі оптової ринкової ціни на електроенергію (ORC) частка фінансування обленерго становить -11%. На відміну від них, у Європі витрати на доставку втричі перевищують -30-35%. На основі плану вищезазначеної енергопостачальної компанії (обленерго) рекомендується зменшити власні витрати шляхом зміни цінової політики (зборів) та впровадження системи контролю для збільшення доходів. Контроль допомагає встановити контроль за досягненням корпоративної стратегії та оперативних цілей. 3.3. Економічне обґрунтування ефективності обраного інвестиційного портфелю підприємства Проаналізувавши всі попередні розрахунки, інформацію та нововведення, рекомендується застосовувати їх до досліджуваної компанії для вдосконалення процесу оцінки та управління інвестиційною діяльністю. ПрАТ «Кіровоградобленерго» має ретельно готуватися до інновацій та приватизації. Для того, щоб зробити компанію справді приватизованою, необхідно підрахувати та оцінити основні засоби, щоб пройти фінансовий аудит. Однак на основі цих даних Фонд національного майна зможе назвати початкову вартість цієї партії запасів (приблизно 30 мільйонів доларів). Також компанія готується до переходу на так звані стимулюючі тарифи. В даний час ПрАТ «Кіровоградобленерго» займається формуванням тарифів під назвою «Затрати +». Тобто обласна енергетична компанія подає рекомендації щодо вартості господарських операцій. Потім Національне управління економічної конкуренції розгляне ці рекомендації, відредагує їх і, нарешті, оголосить певну кількість тарифів. Іншими словами, обласна енергетична компанія живе більш-менш спокійно, витрачаючи зарплату, податки, утримання, інвестиційні плани тощо, що забезпечуються ціною на електроенергію. Недоліком цієї системи є те, що будь-якому монополісту вигідно включати якомога більше тарифів. Після затвердження тарифу монополіст не зацікавлений працювати ефективніше. Бо якщо ви все зробите якісно і витратите менше грошей, то ця сума буде виділена наступного року, і курс гривні більше не буде потрібно. Тому монополіста двічі карали за спробу працювати ефективніше. Те саме відбувається з усіма постачальниками послуг по всій країні. Але найгірше те, що система навіть не заохочує власника інвестувати в мережу, оскільки практично все, в що він інвестував, зникло. Бо навіть якщо є прибуток, отримати інвестиційні кошти вже неможливо. Отже, сучасний рівень зношеності інфраструктури становить 60-90%. Стимулюючи формування тарифів, інвестори зацікавлені в інвестуванні у власні компанії та підвищенні ефективності роботи, оскільки різниця між запланованим обсягом пов’язаної роботи та фактичною вартістю складає його прибуток. Крім того, рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі було встановлено, що рівень прибутку на базі активів становить 19,11%. По суті, це кошти, повернені власнику з інфраструктури. Однак цей тип стимулюючого ціноутворення має певні обмеження, пов’язані з технічними показниками, які кількісно та якісно оцінюватимуть, чи фактично ефективно інвестуються кошти та чи зменшено відключення електроенергії. Якщо ці показники зростуть, тарифи будуть відповідно знижені. Більшість розвинених країн працюють за такою ставкою стимулювання [20]. Перехід ПрАТ "Кіровоградобленерго" на стимулювання формування тарифів затримувався кілька разів, але це відбудеться рано чи пізно, і з часом поліпшить якість послуг, що надаються, і загальну інфраструктуру. І оскільки запровадження цієї ціни на електроенергію йде паралельно із запровадженням нової моделі ринку електроенергії, між енергопостачальними компаніями буде конкуренція, а отже, і покращиться якість послуг для споживачів. В процесі переходу на нове тарифоутворення є однозначний мінус для споживача на початковому етапі – неминуче підвищення тарифу, що буде складати не більше 10-15%. Та й це болісно для споживача, враховуючи нинішній розмір тарифу на електроенергію. Але якщо якісно захистити малозабезпечених, то в результаті матимемо значно більше плюсів, ніж мінусів. Нова модель має призвести до появи конкуренції між енергопостачальними компаніями, тому що у всіх будуть рівні умови у передачі електроенергії. Тобто, буде компанія з розподілу, що залишатиметься природним монополістом, але жорстко контролюватиметься регулятором. Вона надаватиме рівний безперешкодний доступ для всіх постачальних компаній. Відповідно у собівартості їхньої діяльності дана складова витрат на передачу електричної енергії буде абсолютно однакова. А далі вже сам постачальник повинен думати, чому споживач має піти саме до нього. Зниження собівартості витрат – головний стимул для того, щоб мати можливість встановити нижчий тариф для споживача. Це саме той стимул, який сприятиме зменшенню тарифної складової та підвищуватиме якість надання послуг. Адже інвестор-акціонер буде зацікавлений вкладати кошти в інфраструктуру, модернізовувати мережі, підстанції, підвищувати надійність електропостачання та його ефективність, знижувати собівартість, і, відповідно, рано чи пізно почне знижуватися тариф та підвищуватися ефективність економіки як самого підприємства, так і економіки держави загалом. Менеджери акціонерного товариства опиняються в ситуації, в якій вони повинні не тільки підтримувати прибуткове функціонування наданого в їхнє розпорядження капіталу, але й стежити за збалансованим задоволенням претензій на доходи корпорації з боку власників акцій і позичкового капіталу [50, C.213].