Естетика Гегеля (ID:528824)

Одним із найважливіших етапів у розквіті естетичної думки світу є німецька класична естетика ХVIII-XIX ст. Найвідомішими її класиками були Фіхте, Кант та Гегель. Вони розглядували естетику як вагому та необхідну частину філософії. Філософи з Німеччини вдало використовували метод діалектики для вивчення естетичних проблем та аналізу усього художнього процесу. Концепції класиків німецької естетики спиралися на гуманістичні тенденції та сприймали художню культуру історично. Естетика постає як філософія мистецтва, що займає підпорядковану щабель у розвитку абсолютного духу. Естетика Гегеля розглядає принцип історичного розгляду мистецтва і послідовно підкреслює його соціальне значення. Згідно з концепцією Гегеля мистецтво проходить три фази: символічну, класичну та романтичну, під час яких змінюється співвідношення та форма мистецтва [1]. "Лекції з естетики" Г. Гегеля містять систематичний курс естетичного знання, що постає в загальній системі його філософії одним з етапів саморозвитку ідеї. Г. Гегель здійснив якісно нове осмислення сутності мистецтва в аспекті розуміння діалектики чуттєвого та раціонального, ідеї та образу, ідеального та реального.