Зразок роботи
Пояснивши цілі організації керівник дозволяє підлеглим визначити свої особисті цілі в відповідності з тими він сформулював. Не здійснює жорсткий контроль за підлеглими в процесі їх роботи, чекає коли робота буде виконана до кінця, щоб оцінити її. Керівник сприяє тому щоб підлеглі розуміли, що їм доведеться вирішувати велику частину проблем, не шукаючи погодження, або допомоги. Але одночасно з цим він вкладає багато зусиль в створення атмосфери відкритості і довіри і якщо підлеглому потрібна допомога він не соромлячись може звернутися до керівника. Для того щоб цього досягти керівник організовує двостороннє спілкування і виконує направляючу роль. Управлінський персонал зайнятий переважно розумовою і інтелекту¬альною працею. За рівнем управління керівники розподіляються на керів¬ників нижчої (майстер, начальник дільниці, бюро груп), середньої (керів¬ники цехів, відділів, їх заступники) і вищої ланки (керівники підприємств, їх заступники).
4. Розробка рекомендацій щодо регламентації соціально-трудових відносин на підприємстві ПАТ «Ратнівський молокозавод»
Соціально-трудові відносини - це комплекс взаємовідносин між їхніми сторонами - найманими працівниками, роботодавцями (суб'єктами) і органами сторін за участі держави (органів законодавчої та виконавчої влади) і місцевого самоврядування, що пов'язані з наймом, використанням, відтворенням робочої сили та спрямовані на забезпечення високого рівня і якості життя особистості, колективів та суспільства в цілому.
Соціально-трудові відносини охоплюють широке коло питань - від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, що пов'язані: з колективними та індивідуальними переговорами, укладенням договорів і угод, визначенням умов та розмірів оплати праці, залагодженням трудових конфліктів, участю найманих працівників в управлінні виробництвом тощо.
Основною умовою виникнення та функціонування соціально-трудових відносин у ринковій економіці є юридична незалежність сторін цих відносин.
Комплексна характеристика соціально-трудових відносин передбачає з'ясування сутності таких категорій, як сторона, суб'єкт, орган, предмет відносин у соціально-трудовій сфері, їхніх видів, типів тощо. У сукупності ці елементи та відносини, що їх відображають, утворюють систему соціально-трудових відносин. Як предмет індивідуальних відносин у сфері праці виступають певні сторони трудового життя працівників. Предметом колективних (групових) соціально-трудових відносин на рівні підприємства в цілому виступають як складові кадрової політики - оплата праці, оцінка персоналу, атестація кадрів, планування кар'єри, ротація персоналу, розвиток персоналу тощо, - так і інші питання соціально-економічного спрямування, вирішення яких прямо чи побічно впливає на якість трудового життя - розвиток соціально-побутової сфери, охорона довкілля тощо.
Магістр