Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ до УПРАВЛІННЯ
1.1 Основні поняття дослідження
На функціонування підприємств сфери послуг в ринкових умовах впливають фактори, що викликають зміни в різних економічних аспектах господарської діяльності. Незважаючи на те, що вплив може бути, економічна діяльність підприємства представляє частку ресурсів підприємства в імпорті та експорті та має відображати переваги доходної частини підприємства порівняно з витратною частиною.
Підхід управління – це управління з певною ідеологією і наслідками, в якому принципи, стилі, методи, форми і засоби лягли в основу практики, наукових знань, рівня розвитку підприємства та історичних умов.
Кожен науковий метод має свою ідеологію, наслідки та історичні умови розвитку. Усе це використовується в управлінні різними професійними рівнями керівників і співробітників, рівнем розвитку компанії, відповідно до соціально-економічної та політичної системи країни.
Відомо чотири основні підходи, що внесли суттєвий вклад у розвиток теорії та практики управління, а саме:
• підхід з позицій виділення наукових шкіл в управлінні;
• процесний підхід;
• системний підхід;
• ситуаційний підхід.
Основними бізнес-процесами є ті, які орієнтовані виробництво продукту (послуги), які мають цінність клієнта і забезпечують отримання доходу підприємства (перевезення вантажу, ремонт транспортного засобу клієнта, перевезення пасажирів, експедирування). Ці процеси виробляють «виходи». Як правило, основних бізнес-процесів на підприємстві небагато (трохи більше десяти).
Забезпечують бізнес-процеси - це допоміжні процеси, які призначені для забезпечення виконання основних бізнес-процесів, вони забезпечують ресурсами всі бізнес-процеси підприємства (ремонт та технічне обслуговування власного рухомого складу, постачання запасних частин і ремонтних матеріалів). На відміну від основних, кількість процесів, що забезпечують, досягає декількох десятків.
Процеси управління - це бізнес-процеси, які охоплюють весь комплекс функцій управління на рівні кожного бізнес-процесу та бізнес-системи в цілому, тобто взаємопов'язаної безлічі всіх бізнес-процесів підприємства (маркетинг, укладання договорів, управління фінансами, управління заборгованістю споживачів ). В основі побудови технології виконання процесів управління лежить концепція контролінгу, яка дозволяє сформувати повний цикл управління підприємством, починаючи від стратегічного планування до аналізу причин відхилень від плану та формування впливів, що управляють.
Суть функціонального управління - контроль за виконанням співробітниками їх функцій та суворе виконання працівниками вказівок керівника (менеджера). Визначальний параметр ефективності управління - кваліфікація менеджера, оскільки він розподіляє сфери діяльності між підлеглими.
Альтернативою функціональному управлінню є «управління процесами» (за цілями).
Системний підхід розглядає організацію як складну, відкриту, динамічну систему (ціле), що складається з взаємопов’язаних підсистем, які прямо, зворотно та перехресно пов’язані. Ситуаційний підхід фокусується на управлінні в конкретних умовах, які мають значний вплив на розвиток бізнесу. Організації застосовують певні методи управління в певний час і на основі своїх припущень.
Функціональний підхід передбачає визначення окремих функцій перед кожним структурним підрозділом (співробітником, відділом, керівництвом), зазначенням сфер відповідальності та стандартів виконання. При функціональному підході горизонтальні зв'язки між структурними підрозділами значно слабші, ніж при процесуальному, а вертикальні зв'язки між ними та за ієрархією «начальник-підлеглий», навпаки, сильніші.
З розвитком теорії менеджменту вихідний погляд на подання організаційних функцій трансформувався в самостійний процесний підхід.
1.2. Історія дослідження процесного підходу до
Магістр