Зразок роботи
Поняття стимулювати - означає впливати, спонукати до цільової дії, давати поштовх ззовні. Це процес, за допомогою якого здійснюється мотивація трудової діяльності, це засіб зовнішнього впливу на співробітника для спонукання його до конкретних дій або процес, спрямований на усвідомлене пробудження в ньому певних мотивів і цілеспрямованих дій [7].
Рівень управління трудовою діяльністю працівників на підприємстві безпосередньо залежить від якісного, ефективного, справедливого кадрового менеджменту. Однією з основних функцій, виконуваних топ менеджментом в системі соціально-трудових відносин, є регулярне стимулювання співробітників до високопродуктивної діяльності, сприяючи тим самим загальному поліпшенню ефективності підприємства, одночасно підвищуючи і лояльність співробітників [17, c. 223-231].
На сучасному етапі, питанням стимулювання праці займається велика кількість як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Проблема ефективного, результативного та інноваційного стимулювання праці персоналу широко розглядається в літературі. Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних учених показав, що існують різні підходи до визначення поняття «стимулювання». В загальному, під стимулюванням розуміється спонукання людини до праці - з одного боку представленими внутрішніми спонукальними елементами: потребами, ціннісними орієнтирами і інтересами, а з іншого - відображаються і фіксуються свідомістю людини факторами зовнішнього середовища, тобто зовнішніми стимулами, які спонукають людини до діяльності [7, c. 80-83].
Дослідження вченими у різні часи різноманітних теорій мотивації персоналу, що тісно пов’язані із процесом стимулювання, доводить беззаперечний факт – розвиток підприємства відбувається за умов розвитку персоналу, який є простимулюваним до дoсягнення мeти, що стоїть перед підприємством, і потреб працівників, які задoволені шляхoм застoсування відпoвідних фoрм і мeтодів стимулювання [58, c.221].
Еволюція наукових уявлень щодо розвитку форм та методів стимулювання (табл. 1.1) відбувалася під впливом змін різноманітних мотиваційних концепцій, особливо на межі ХХ-го та ХХІ-го століть, що пов’язано зі світовими процесами глобалізації, розвиненим конкурентним середовищем та глибокою трансформацією індустріального суспільства в інформаційне, де визначальну роль стали відігравати знання, інновації та інтелект. Саме інновації та науково-технічний прогрес зумовили якісні зрушення форм та методів стимулювання персоналу [25, с.224].