Прагматика та напрями удосконалення пост-митного контролю в Україні (ID:1042749)

1.1 Економічна сутність пост-митного контролю Відповідно до економічної сутності, митний пост-аудит є процесом комплексного або часткового нормативно-економічного моніторингу діяльності підприємств – суб'єктів ЗЕД з боку посадових осіб підрозділів митного пост-аудиту митних органів, що здійснюється після факту первинного митного очищення (митного оформлення) з метою перевірки дотримання митного законодавства, митно-податкової дисципліни підприємства , а також забезпечення належного рівня економічної безпеки в частині захисту національних товаровиробників від реалізації товарів, у відношенні яких заходи митно-тарифного регулювання не вживалися чи застосовувалися на недостатньому рівні. Базою перевірки при проведенні митного пост-аудиту підприємства, крім документації, що подається до митного оформлення, виступають і внутрішні бухгалтерські документи підприємства, інформація підприємств-контрагентів, державних органів, іноземних митних органів і ін. Основною метою перевірки після пропуску через митний кордон є прискорення митних процедур в цілях сприяння міжнародному товарообміну. У науковій літературі, попри новизну розглянутого питання, сам термін «митний пост-аудит» хоч і застосовується найчастіше, проте є далеко не єдиною дефініцією, яка називає досліджуваний нами процес. Його еквівалентами будуть поняття «митний контроль після пропуску товарів» [38], «документальні перевірки дотримання вимог митного законодавства» [37], « Пост-митний контроль» [51, с. 46], «митний пост-аудитконтроль » [27, с. 7], «митний аудит» [49, с. 21] і ін. Одстоюючи позиції обраної наукової дефініції, відзначимо, що наведені вище перше [38] та друге [37] поняття, виступаючи безпосередніми цитатами із двох останніх версій митних кодексів України, 1.2 Законодавче забезпечення функціонування митного пост-аудиту в Україні Найкращі принципи та стандарти ЄС у галузі митної справи зосереджено у Митних прототипах – комплексі заходів практичного характеру, розроблених європейськими митними експертами, що є своєрідними стандартами, у зіставленні з якими можна оцінювати недоліки функціонування митних адміністрацій і вносити відповідні зміни до стратегії їх діяльності. 24 червня 2005 р. були прийняті Рамкові стандарти із забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі, які розроблені Стратегічною групою ВМО. Їх головні положення є практичним застосуванням принципів та методики пост-аудиту [28, с. 64-65]. 2.1 Аналіз стану перевірок пост-митного контролю Проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (далі – документальна перевірка) є однією з форм митного контролю (ст. 336 Митного кодексу України, далі – МКУ). З 2013 року повноваження митниць на проведення перевірок було припинено та делеговано їх управлінням аудиту головних управлінь Міндоходів (попередня назва – державні податкові адміністрації). Так, підрозділи митного аудиту були «приєднані» до підрозділів податкового аудиту [30]. 2.2 Методи організації проведення пост-аудиту Стратегічний курс України до Європейського Союзу визначає пріоритетом адаптацію національного митного законодавства до світових стандартів. Чільними законодавчими актами Європейського Союзу стосовно здійснення митного пост-аудиту є Методичні рекомендації для уповноважених економічних операторів ЄС 2007 р. [1], Методичні рекомендації ВМО з митного пост-аудиту 2012 р. [6], Технічні примітки ЮНКТАД (Генеральної Асамблеї ООН) щодо спрощення процедур торгівлі (UNCTAD [9], а також Митний кодекс ЄС 2013р. (в ред. 2016р.) [5], суттєві зміни до якого передбачають збільшення терміну зберігання митних документів з 3-х до 10 років і, відповідно, більш ретельні перевірки здійснюваних суб’єктами ЗЕД операцій з метою донарахування мита в разі виявлення порушень [8]. 3.1. Проблемні аспекти пост-митного контролю в Україні На сьогоднішній день можна виокремити певні проблемні питання митного пост-аудиту в Україні, пов’язані із: 1) Переважання фіскальної функції митної справи, оскільки досі в бюджетних надходженнях переважають непрямі податки, зокрема мито, імпортне ПДВ та акциз тощо. В результаті цього, фактично руйнується захисна направленість митного оподаткування, зокрема і митного пост-аудиту, та майже не розвиваються напрямки, що її забезпечують. 2) Відсутністю у законодавчій базі України даного поняття. Так, передбачено лише, що митний пост-аудит є формою митного контролю, пов’язаного з проведенням перевірки документації з митного оформлення. Водночас в нормативно-правовому полі не передбачається захищеність митних аудиторів. 3.2. Напрями удосконалення пост-митного контролю в Україні Зважаючи на наведені вище нами проблемні питання митного пост-аудиту в Україні та світовий досвід в даній сфері, можна виокремити наступні напрями його удосконалення, які полягають у необхідності: 1) Визначення терміну «митний постаудит» на нормативно-правовому рівні. 2) Уніфікації матеріально-методологічного забезпечення, яке регулює контрольперевірочну роботу митних органів. 3) Доукомплектування висококваліфікованими працівниками підрозділів, відповідальних за проведення митного аудиту, а також належно їх матеріально забезпечити. 4) Удосконалення системи аналізу та ризик-менеджменту. 5) Поглиблення співпраці контролюючих інституцій в Україні з закордонними митними установами стосовно одержання попередніх інформаційних даних про товари до їх доставки на вітчизняний митний простір.