Зразок роботи
В роботі було досліджено поняття та нормативно-правове забезпечення товарів військового призначення. Визначено правила ввезення товарів військового призначення. Оцінено роботу митних органів. Проаналізовано контроль за переміщенням товарів військового призначення та подвійного використання. Охарактеризовано зарубіжний досвід митного контролю товарів військового призначення. Запропоновано напрями удосконалення митного контролю товарів військового призначення.
Товари військового призначення в сукупності чи окремо – це вироби військового призначення – озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів; послуги військового призначення – надання іноземним юридичним чи фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі посередницьких (брокерських), у сфері розроблення, виробництва, будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи технологій військового призначення, а також надання зазначеним юридичним особам іноземної держави чи її представникам або іноземцям послуг з фінансування таких робіт; технології військового призначення – спеціальна інформація в будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації), необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів військового призначення та надання послуг військового призначення. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги: технічні дані – проекти, плани, креслення, схеми, діаграми, моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники та інструкції, розміщені на папері або інших, у тому числі й електронних, носіях інформації; технічна допомога – проведення інструктажів, надання консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи; базові технології – технології, які визначають принцип роботи і використання техніки, та елементи технологій, без яких військова техніка не може бути створена і використана;
Нормативно-правове забезпечення товарів військового призначення:
– Митний кодекс України
– Закон України “ Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”
– Постанова Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807 “ Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”
– Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 №1378 “Про перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України”
– Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №63 ”Про затвердження Порядку митного оформлення військової техніки, у тому числі військових транспортних засобів, які перетинають митний кордон України”Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1057 “Про затвердження переліку пунктів пропуску через державний кордон, через які здійснюється переміщення товарів військового призначення та ядерних матеріалів”.
Оперативна оцінка роботи митниці здійснюється за трьома напрямами: збір митних платежів, сприяння міжнародній торгівлі, управління ризиками, а також оцінюється інституційний розвиток Держмитслужби.
Обов’язковим для усіх держав-членів Європейського Союзу (ЄС) є використання ними законодавчо-правових актів ЄС у сфері контролю за товарами військового призначення і подвійного використання. Такий підхід реалізується державами ЄС як шляхом прямого посилання на законодавчі акти ЄС та їх використання у рамках національного законодавства, так і шляхом адаптації норм законодавства ЄС у відповідні норми національного законодавства.
Частина держав ЄС не є учасниками деяких багатосторонніх угод з нерозповсюдження та не є членами усіх режимів експортного контролю. Так тільки два режими, а саме Австралійська група (АГ) та Група ядерних постачальників (ГЯП), є режимами у яких беруть участь усі держави-члени ЄС. Кіпр, який є членом ЄС, не є членом режиму Вассенаарська домовленість (ВД), а такі держави як Кіпр, Естонія, Латвія, Литва та Мальта не є членами Комітету Цангера (КЦ). Зазначені держави, а також Румунія, Словаччина та Словенія станом на 2012 рік не є членами Режиму контролю за ракетними технологіями (РКРТ). Питання щодо їх приєднання до цього режиму знаходиться у стадії прийняття остаточного рішення державами-членами РКРТ.
З метою усунення зазначених проблем концепція оновленої моделі експортного контролю включає впровадження спільних підходів органів експортного контролю до оцінки ризиків; збільшення періодичності та обсягів обміну інформацією щодо виданих дозволів та підозрілих передач товарів; розробку спільного підходу до всеохоплюючого контролю; покращення доступу митних органів до необхідної інформації; узгоджене правозастосування.
Магістр