Зразок роботи
1.1. Взаємозв’язок між виробництвом, торгівлею та біржею
Виникнення міжнародної торгівлі пояснюється потребою
переміщення товарів та послуг через митні кордони різних держав, а також
потребою розвитку виробництва. Тому торгівлю розглядають як сполучну
ланку, що пов'язує виробництво з навколишнім середовищем. Для сталого
функціонування виробництва необхідно, щоб певні ресурси обумовленої
якості в погодженому обсязі, асортименті і ціні були доставлені в
умовлений термін та пункту призначення[1].
Головна причина виникнення біржової торгівлі товаром – це
розвиток великого виробництва, що вимагає ринку, здатного реалізувати
великі партії товару на регулярній основі, за цінами, що складаються в
залежності від реального співвідношення попиту та пропозицій на
товар[2].
Безпосередній зв'язок ринку з виробництвом здійснюється, як
правило, через оптову торгівлю.
Основні функції оптової торгівлі:
- вивчення і прогнозування основних тенденцій розвитку
економічної кон'юнктури ринку;
- робота з продукцією у достатньо широкій номенклатурі;
- формування партій товару за обсягами і бажанням покупця;
- пакування партій товару та зберігання його;
- доставка (транспортування) товару до місця призначення;
- надання клієнтам товарного кредиту;
- надання орендних послуг;
- надання інформації і консультаційних послуг (цінової,
технічної інформації, рекомендацій щодо обслуговування і
продажу товарів).
Найбільш поширеними формами оптової торгівлі можна вважати
такі:
1) прямий збут: організована виробником
2) непрямий збут: здійснюється через посередницько-збутові
структури
3) торгівля через організовані ринки торгівлі: біржі, аукціони,
ярмарки, локальні ринки
2.1 Роль товарних бірж в міжнародній торгівлі та у формуванні
світових цін
На розвиток торгівлі вплинули, як глобалізація світової економічної
системи, так і НТП: завдяки технологіям усі бажаючі мають можливість
приймати участь у біржових торгах у реальному часі.
В сучасних умовах торговельні біржі поєднують різні суб’єкти
торговельної сфери, і функціонують як на макро-, так і на мікрорівні.
Також торгові біржі збільшують кількість робочих місць, що має
позитивний вплив на економічне життя суспільства[7].
За сучасних ринкових умов можна відмітити такі тенденції в
організації діяльності бірж:
(схема)
Основною функцією товарних бірж є формування ринкових цін, які у
світовій практиці застосовуються як загальний індикатор цін.
Для міжнародної торгівлі характерним є розмаїття ринкових цін,
коли один і тот же товар може бути реалізований за різними цінами,
залежно від умов угоди та базису поставки, характерних особливостей
ринку і джерел цінової інформації[9].
Світові ціни – ціни угод на великі партії товарів, укладені в основних
центрах світової торгівлі. Такі угоди укладаються на умовах платежу у
вільноконвертованій валюті, а вибрані ринки регулюються загальним, а не
спеціальним торговельно-політичним режимом.
Для кожного конкретного світового центру торгівлі характерна своя
ціна, яка має назву ринкової ціни.
Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на його товари перевищує
пропозиції, то він вважається ринком продавця і на ньому диктується ціна
продавця.
Якщо пропозиція на ринку перевищує попит, то цей ринок є ринком
покупця і на ньому диктується ціна покупця[10].
У процесі визначення реального рівня цін на світових товарних
ринках виникають проблеми, які ускладнюють їх розрахунки. Перш за все,
це наявність постійних цінових коливань, системи надбавок і знижок з
урахуванням стану ринкової кон'юнктури, місця і часу торгової угоди.
Інструментом кількісної оцінки змін динаміки та рівня світових цін є
цінові показники:
● контрактні ціни на конкретному товарному ринку відображають
рівень цін на продукт певної якості за відповідних умов поставки та
оплати;
● ціни пропозиції – це ціни офіційно: продукції продавця, які
відрізняються від контрактних цін на величину знижки, яку в ході
переговорів досягає покупець, тобто у процесі уторговування цін;
● довідкові ціни, або ціни продавців. За умови зниження попиту
довідкові ціни протягом певного періоду ще залишаються
незмінними, а реагування на його