Розвиток аграрної інтеграції країн ЄС (На прикладі ринку м'яса птиці) (ID:1147800)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Найбільш впливовим явищем сучасної світової економіки є процес її економічної інтеграції та глобалізації. З огляду на значний ресурсний потенціал, вигідне геополітичне положення України, з одного боку, та зростаючий рівень конкуренції на зовнішніх ринках, з іншого, непересічного значення для забезпечення продовольчої безпеки нашої держави набуває стратегія інтеграції до світового економічного простору, насамперед до Європейського Союзу (далі ЄС). Прагнення України інтегруватись до Європейського Союзу зумовлює необхідність здійснення виваженої державної політики в різних галузях економіки, в т. ч. в її аграрному секторі. Така політика спрямовується на розробку комплексу заходів щодо адаптації вітчизняного сільського господарства до вимог і стандартів спільної аграрної політики (САП) ЄС. Збалансована і ефективна аграрна політика, яка забезпечуватиме конкурентоспроможність вітчизняного продовольства і сільськогосподарської сировини на світових ринках, повинна стати важливим позитивним аргументом при вирішенні питання членства України до ЄС. Адаптація вітчизняного аграрного сектора економіки до умов та вимог Європейського союзу виявляється складним і суперечливим процесом. Внаслідок природних та економічних особливостей галузі сільського господарства, його тривалою внутрішньою і зовнішньою відірваністю від розвинутих європейських країн, суттєвих розбіжностей між Україною та ЄС у визначенні пріоритетів державної аграрної політики продовжуються наукові дискусії про доступні євроінтеграційні перспективи аграрного сектора. Надзвичайно важливою в цих умовах є оцінка позитивних та можливих негативних наслідків входження до ЄС, відпрацювання власних сценаріїв євроінтеграції для аграрного сектора економіки України. Розвиток інтеграції на європейському рівні є сучасною ознакою прогресивних змін у сільському господарстві та порівняно новим напрямом досліджень вітчизняної аграрної науки. Європейські орієнтири надають аграрному сектору відповідний вектор розвитку та відкривають нові можливості для відродження сільського господарства, створюють додаткові порівняльні переваги на агропродовольчому ринку в умовах глобалізації економіки. Серйозним кроком з позиції поглиблення торговельних відносин між Україною та ЄС має стати Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ), яка сприятиме наближенню вітчизняного аграрного сектора економіки до європейських стандартів, адаптації його до Спільної аграрної політики ЄС та розширенню присутності на українському агропродовольчому ринку нових країн-членів ЄС. Для успішного розв’язання завдань євроінтеграції аграрний сектор економіки України має достатньо передумов: багатий природно-ресурсний та експортний потенціал, вагомий людський капітал, поступово зростаючу інвестиційну привабливість, збережений уклад сільського життя та багатовікові традиції ведення сільського господарства. У цьому контексті дослідження та наукове осмислення досвіду формування європейської аграрної моделі сприятимуть проведенню структурних реформ у галузі сільського господарства та підвищенню рівня конкурентоспроможності агропродовольчої продукції на європейському та світовому ринках. Водночас, надзвичайно важливим в умовах поглиблення економічної кризи є усвідомлення можливостей, а також ймовірність викликів, які несуть у собі процеси європейської інтеграції для вітчизняного аграрного сектора економіки. Ігнорування стратегічних орієнтирів і завдань, які були характерними для початкового періоду європейської інтеграції в аграрному секторі економіки, як відомо, стало однією з причин технологічного відставання галузі, деструктивних процесів у життєзабезпечуючій соціальній сфері села, погіршення стану навколишнього природного середовища, неринкових методів державної підтримки агротоваровиробників та інших негативних наслідків. Отже, рівень готовності вітчизняного аграрного сектора економіки до умов євроінтеграції, порівняно з країнами ЦСЄ, які приєдналися до ЄС у складі останньої хвилі розширення, свідчить, що аналогічних трансформаційних перетворень в нашій країні не відбулося, чим і зумовлено актуальність цього дослідження. Для вітчизняної економічної науки проблема інтеграції України до Європейського Союзу є відносно новою. Проблематика партнерства з Євросоюзом та ряд питань теоретичного та прикладного змісту знайшли відображення в працях В. Андрійчука, О. Білоруса., В. Будкіна., В. Власова, А. Гальчинського, В. Геєця, В. Горьового, В. Губенка, С. Дем’яненка, О. Жемойди, Т. Зінчук, С. Кваши, А. Кредiсова, Л. Михайлової, А. Мокія, А. Румянцева, П. Саблука, А. Фiлiпенка та ін. Проблема регулювання агропродовольчого ринку у цілому та окремих його складових, у тому числі в контексті впливу зовнішньоекономічних чинників експорту-імпорту займає провідне місце в роботах багатьох вітчизняних вчених, зокрема В.Г. Андрійчука, О.М.Бородіної, В.С. Будкіна, І.В. Бураковського, Я.Б. Базилюк, В.І.Власова, В.П. Галушко, В.М. Геєця, А.Д. Діброви, М.М.Ільчука, С.М. Кваші, І.В. Кобути, І.І. Лукінова, Т.О. Осташко, Б.Я. Панасюка, С.І. Пирож-кова, С.М. Приліпко, І.І. Пузанова, А.І. Сухорукова, А.С. Філіпченка, Г.В. Черевко, О.М.Шпичака та інших. Для розуміння сучасних проблем регулювання економіки в цілому та окремих ринків, у тому числі продовольчих зокрема велике теоретично-методологічне значення мають праці таких зарубіжних учених, як А. Бузгалін, Л.Вальрас Р. Вернон, Дж. У. Гоббс, А. Гордєєв, Г. Дж. Джонсон, Дж. М. Кейнс, Ф. Кене, Ш. Ліндер, Р. Маскус, В.Парето, М. Портер, П. Самуельсон, Є. Сєрова, Р. Стерн, А. Сошнін, М. Фрідман та багато інших. Мета та завдання дослідження. Метою магістерської роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів розвитку аграрної інтеграції країн ЄС на прикладі ринку м’яса птиці. Для досягнення зазначеної мети в магістерській роботі необхідно вирішити наступні завдання: - розглянути сутність аграрних ринків ЄС, їх функції та умови формування; - дослідити основні засади функціонування єдиного ринку сільськогосподарської продукції в ЄС; - розглянути особливості розвитку внутрішнього ринку м'яса ЄС; - дослідити митно-тарифний механізм на ринку м'яса ЄС; - проаналізувати методи нетарифного регулювання експортно-імпортних операцій на ринку; - оцінити роль внутрішньої підтримки суб'єктів ринку; - дослідити систему комунітарних експортних субсидій у галузі; - розглянути особливості державного регулювання м'ясної галузі в Україні; - оцінити вимоги ЄС до аграрного сектору України як потенційного експортера продукції м'яса птиці; - запропонувати економетричну модель взаємозв'язку ринків м'яса птиці ЄС та України. Об’єктом дослідження в дипломній роботі є аграрна інтеграція країн ЄС. Предметом дослідження є особливості розвитку аграрної інтеграції країн ЄС на прикладі ринку м’яса птиці та напрямки інтеграції ринків м’яса птиці України та ЄС. Методи дослідження. У процесі виконання дослідження використано системний метод наукового пізнання, визначальним у якому є положення, що всі процеси і явища досліджуваної проблеми розглядаються й аналізуються у взаємозв’язку й взаємозалежності і, діючи у єдності, дають змогу вивчати її всебічно і завершено. Також застосовувались статистико-економічні методи, зокрема його прийоми: порівняння; індексний аналіз; групування; графічний метод; методи аналізу і синтезу. Інформаційними джерелами дослідження були офіційні матеріали Державного комітету статистики України, нормативно-довідкова література, результати моніторингу Міністерства аграрної політики України, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних фахівців з проблеми дослідження, а також інформація всесвітньої комп’ютерної мережі “Internet”.