0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КРАЇНИ БОЛГАРІЯ (ID:134075)

Тип роботи: аналітична робота
Сторінок: 42
Рік виконання: 2015
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
КНУ імені Тараса Шевченка Самостійна робота з дисципліни «Міжнародна економіка» на тему: «ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КРАЇНИ БОЛГАРІЯ» ЗМІСТ 1. Історія становлення………………………………………………...……… 3 2. Реформи 1990-х і початку 2000-х…………………………………………. 5 3. Характеристика сучасного етапу розвитку Болгарії…………………… 7 4. Аналіз розробленої урядом стратегії розвитку країни………………… 28 5. Аналіз наявної стратегії розвитку країни з точки зору існуючих тенденцій в світовій економічній системі………………………...……… 37 Список використаних джерел…………………………………………….. 40 Додатки
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1. Історія становлення. Давні часи Територія сучасної Болгарії була заселена ще у кам'яному віці. У бронзовому віці там жили фракійські племена, у 11-6 ст. до н. е. тут існувала фракійська держава. У 1 ст. до н. е. цей регіон був завойований римлянами, фракійці поступово романізувалися. Після поділу Римської імперії територія Болгарії залишилася за Візантією. Середньовіччя З першої половини VII ст. на південь від Дунаю поселилися племена слов'ян. Разом з протоболгарами слов'янські племена в 681 р. створили державу Болгарію, яка займала територію сучасної Північної Болгарії. На чолі держави став хан Аспарух, а її столицею — місто Пліска. 803–814 рр. — хан Крум створює закони, завойовує Сердику (Софію), доходить до Цареграда. Протягом 9-10 ст. Болгарія значно розширила свої кордони, зміцнила військовий і політичний авторитет в Європі. Після створення Кирилом та Мефодієм слов'янської писемності та літератури (855 р.) Болгарія перетворилась в перший слов'янський культурний центр. 852–889 рр. — правління князя Бориса I, хрестить усіх болгар (865 р.) і приймає учнів Кирила і Мефодія. Прийняття християнства як офіційної релігії відіграло важливу роль у завершенні процесу створення болгарської народності. 893–927 рр. — править цар Симеон I, «Золоте століття» Болгарської культури. 1331–1371 рр. — править цар Іван-Олександр — розквіт Болгарської культури і поділяє Болгарію на Тирновську і Видинську. 1393 рр. — турки завойовують Тирново. 1396 рр. — турки завойовують Видин, Болгарія потрапляє під їхню владу. Протягом п'яти століть болгарський народ зазнавав жорстокої феодальної експлуатації, був позбавлений будь-яких політичних прав. ***** 2. Реформи 1990-х і початку 2000-х. На початку 1990-х років уряд Болгарії початок економічні реформи, спрямовані на створення в країні ринкової економіки. Були проведені приватизація, реформування кредитно-фінансової сфери, встановлено вільне ціноутворення. У 1991 р. була проведена «деколективізація» сільського господарства. Результатом цих реформ, незважаючи на отримання фінансової допомоги від країн Заходу, стало зростання безробіття та інфляція [11]. У лютому 1992 р. був прийнятий закон про реституцію, відповідно до якого колишні власники отримали право на повернення земель, магазинів, будинків, майстерень і дрібних підприємств, націоналізованих в період після 9 вересня 1944р. Після розпаду соціалістичних держав і послідовного ослаблення господарських зв'язків з колишніми соціалістичними країнами, вже в 1990 р. промислове виробництво в Болгарії впало на 10,7%. Після розпуску РЕВ і розпаду СРСР в 1991 р., в 1990-ті рр. мало місце різке зниження обсягів промислового виробництва [23]. Рівень життя населення значно впав. До того ж негативно на стані болгарської економіки відбилися санкції, введені проти Югославії та Іраку. Перші ознаки економічного зростання з'явилися в середині 1990-х, коли ВВП в 1994 р. зріс на 1,4% (вперше з 1988 р.) і на 2,5% в 1995 р. Рівень інфляції, що становив в 1994 р. 122%, впав до 32,9% в 1995 р. Уряд обіцяв провести масову приватизацію в січні 1995 р., але її початок затягнувся. Варто зазначити, що у 1995 р. більше 65% населення жили за межею бідності [13]. Перший етап масової приватизації почався в січні 1996 р. Надалі, в 1996 р. в економіці розгорнулася чергова криза, яка призвела до зростання річного рівня інфляції до 311% і девальвації болгарського лева. У 1996 р. в Болгарії було припинено виробництво автомобілів. У грудні 1996. Болгарія приєдналася до СОТ [14, с.125-127]. Другий і третій етапи приватизації були проведені навесні 1997 р. У квітні 1997 р. Союз демократичних сил виграв парламентські вибори і запропонував програму економічних реформ, узгоджену з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком, що включала введення механізму повного золотовалютного забезпечення. Програма реформ уряду включала наступні заходи:  приватизація і, в деяких випадках, ліквідація державних підприємств;  лібералізація сільськогосподарської політики, включаючи створення умов для розвитку ринку землі;  реформа соціального страхування;  посилення боротьби зі злочинністю та корупцією. *** 3. Характеристика сучасного етапу розвитку Республіки Болгарії. На сучасному етапі, Болгарія — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22% його території. Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем. Державний устрій – республіка. Площа країни — 110,9 тис. км². Населення Болгарії — 7,202 млн (станом на грудень 2014 р.), Столиця і найбільше місто — Софія. Офіційна мова — болгарська. Грошова одиниця — Болгарський лев (BGN). 100 BGN = 54.68 дол. США = 1296.61 грн., (станом на 05.12.2015 р.) [29]. Модель розвитку економіки. Економіка Болгарії є індустріалізованою, відкритою системою ринкової економіки з середнім рівнем розвитку приватного сектору і певною кількістю стратегічних державних підприємств. Динаміка основних макроекономічних показників Болгарії протягом 2005-2014 рр. Протягом 2005-2014 рр. ВВП Болгарії збільшився на 14.4 млрд. євро або на 52% із 27,7 до 42,1 млрд. євро відповідно. Максимальний обсяг ВВП Болгарії зафіксовано у 2011 р., який становив 42,1 млрд. євро. Середньорічний приріст даного показника склав 1220,9 млрд. дол. або 2.9% (рис.1). Рис.1. Динаміка показників ВВП Болгарії та ЄС протягом 2005-2014 рр. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. ВВП Болгарії у 2014 р. займав 78 місце у світі і був на такому ж рівні, як ВВП Узбекистану (57.2 млрд. дол.), ВВП Уругваю (55.7 млрд. дол.), ВВП Судану (54.6 млрд. дол.), ВВП Гватемали (53.8 млрд. дол.), ВВП Макао (51.8 млрд. дол.). Частка ВВП Болгарії в світі становила 0.072%. *** Цікавим до розгляду є динаміка індексу цін вироблених товарів (послуг) - Дефлятор ВВП Болгарії. За його допомогою здійснюють визначення реального ВВП, що відображає власне зміну фізичних обсягів вироблених товарів (послуг). Протягом 2005-2014 рр. даний індекс зріс на 34,7 із 73,8 до 108,5 відповідно. Це означає, що збільшення показника ВВП на душу населення на 69%, або 2504,9 євро, протягом досліджуваного періоду, значною мірою відбулося через зменшення населення Болгарії на 800 тис. чол. ВВП на душу населення в Болгарії у 2014 р. займав 95 місце у світі і був на такому ж рівні, як ВВП на душу населення в Колумбії, Азербайджані, Білорусі. ВВП на душу населення в Болгарії був менший, ніж ВВП на душу населення у світі (10553 дол.) на 3 010 дол. (рис.2). Рис.2. Динаміка показників ВВП Болгарії протягом 2005-2014 рр. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. Під сильним впливом процесу інтеграції склалася галузева структура болгарської економіки. З огляду на свої можливості, Болгарія зосередила всі зусилля на активному розвитку невеликого числа галузей, що визначають її місце у міжнародній спеціалізації, такі як: послуги, торгівля, транспорт, промисловість, сільське господарство та будівництво (рис.3). Рис.3. Структура економіки Болгарії станом на кінець 2014 р., % Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. Рис.4. Розвиток галузей економіки Болгарії станом на кінець 2014 р. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток Б]. За період 1970-2014 рр. промисловість Болгарії зросла на 1.5 млрд. дол. або на 45.5% до 4.8 млрд. дол.; зміна відбулася на -0.4 млрд. дол. через зменшення населення Болгарії на 1.1 млн. чол., а також на 1.9 млрд. дол. завдяки збільшенню показника промисловості на душу населення на 264.8 дол. Середньорічний приріст промисловості Болгарії склав 0.035 млрд. дол. або 1.1%. Частка у світі скоротилася на 0.3%. Частка в Європі зменшилася на 0.63%. Частка в Східній Європі скоротилася на 1.2%. Найбільша промисловість Болгарії була в 2011 р.(11.5 млрд. дол.) [10]. Промисловість на душу населення в Болгарії у 2014 р. дорівнювала 658.2 дол., займала 127 місце в світі і була на такому ж рівні, як у Філіппінах (687.4 дол.), Нігерії (665.5 дол.), Марокко (631.7 дол.), та була меншою, ніж промисловість на душу населення у світі (2403.7 дол.) на 1745.5 дол. Будівництво в Болгарії протягом досліджуваного періоду збільшилося в 3.3 рази до 2.2 млрд. дол.; зміна відбулася на -0.11 млрд. дол. за рахунок зменшення населення Болгарії на 1.4 млн. чол., а також на 1.7 млрд. дол. завдяки збільшенню показника будівництва на душу населення в Болгарії на 233 доларів. Частка галузі будівництва Болгарії у світі зменшилася на 0.25%. Частка в Європі зменшилася на 0.42%. Частка в Східній Європі скоротилася на 0.6%. Максимально галузь будівництва Болгарії розвивалася у 2009 р. Найдинамічнішою галуззю економіки Болгарії є послуги. За аналогічний період галузь збільшилася в 10.4 разів до 14.5 млрд. дол.; зміна відбулася на -0.2 млрд. дол. через зменшення населення Болгарії на 1.2 млн. чол., а також на 13.3 млрд. дол. завдяки збільшенню показника послуг на душу населення на 1838.7 дол. Середньорічний приріст послуг Болгарії склав 0.3 млрд. дол. або 21.8%, частка у світі скоротилася на 0.094%, в Європі скоротилася на 0.22%, в свою чергу частка в Східній Європі зросла на 0.3%. Середньорічний приріст послуг на душу населення в Болгарії склав 42.8 доларів або 25.5%. У 2014 р. послуги Болгарії становили 14.5 млрд., займали 80 місце в світі і були на такому ж рівні, як послуги Тунісу (14.9 млрд. дол.), Йорданії (14.2 млрд. дол.), Сербії (13.8 млрд. дол.). Частка послуг Болгарії в світі становила 0.046%. За даними Національного статистичного інституту Болгарії, обсяг зовнішньої торгівлі країни протягом 2005-2014 рр. зріс на 49,2% і склав 48376,5 млн. євро. Експорт товарів з Болгарії збільшився на 77,7% до рівня 22453,3 млн. євро. Імпорт - підвищився на 30,9% і склав 25923,2 млн. євро. Сальдо торгового балансу Болгарії продовжувало залишатися негативним, але зменшилося до 3468,9 млн. євро. [13]. Структура зовнішньої торгівлі Болгарії, яка залежить від геоекономічних пріоритетів країни, а також єдиної торгівельної політики, що проводиться в рамках Євросоюзу, в цілому сформувалася в середині минулого десятиліття. При цьому світова фінансово-економічна криза не торкнулася структури торгівлі, а лише зменшила її обсяги (рис.6). Рис.6. Динаміка показників Зовнішньої торгівлі Болгарії протягом 2005-2014 рр. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. Світова фінансово-економічна криза суттєво не вплинула і на географію зовнішньої торгівлі Болгарії. Основні пропорції в торгівлі з Євросоюзом і третіми країнами (мало розвинуті країни) в цілому збереглися. У 2014 р. торгівля з країнами ЄС склала 59,9% питомої ваги, а з третіми країнами відповідно 40,1%. Для порівняння, у 2013 р. частка торгівлі Болгарії з країнами ЄС становила 58,5%, а з третіми країнами - 41,5%. Найбільшу питому вагу в структурі експорту у 2014 р. займало паливо мінеральне, нафта і продукти її переробки (15); трошки меншу – мідь і вироби з неї (11%); на третьому місці - Електричні машини і устаткування, їх запчастини (7%) та ядерні реактори, котли, устаткування і механічні пристрої (7%) (рис.7). Рис.7. Товарна структура Експорту Болгарії у 2014 р. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. В свою чергу, у 2014 р. Болгарія імпортувала найбільше паливо мінеральне, нафта і продукти її переробки (25%), а також Ядерні реактори, котли, устаткування і механічні пристрої (9%) (рис.8). *** Рис.8. Товарна структура Імпорту Болгарії у 2014 р. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. Цікавою до розгляду є динаміка Зовнішнього боргу Республіки. Так, за інформацією, опублікованою Болгарським народним банком, протягом 2005-2014 рр. даний показник коливався в межах 25678,5-37780,2 млн. євро, та становив від 89,2 до 108,3 % від обсягу ВВП (рис.9). Один з показників боргового навантаження (відношення зовнішнього боргу до ВВП) в останні десять років перевищує критичний рівень (60%), що вказує на наявність тенденції до погіршення ситуації на ринку зовнішньої заборгованості Республіки. У валовий зовнішній борг країни входять як заборгованість держави, так і приватного сектора. І саме високий зовнішній борг болгарського бізнесу є одним із проблемних макроекономічних дисбалансів країни. Аналізуючи зміну золотовалютних резервів Болгарії протягом 2005-2014 рр., варто відмітити, що їх розмір збільшився на 85% і на кінець 2014 р. становив 14546,2 млн. євро (рис.10). Рис.10. Динаміка показників Валютних резервів Центробанку Болгарії протягом 2005-2014 рр. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. Варто зазначити, що протягом усього досліджуваного періоду обсяги валютних резервів повністю покривали обсяг тримісячного імпорту Республіки. Даний показник коливався у межах 1,59-3,26 разів. Одним із найважливіших пріоритетів економічної політики уряду Болгарії є забезпечення стабільного припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в країну і динамічне збільшення їх обсягів. Протягом 2004-2014 р. в Болгарію надійшло 26216,7 млн. євро прямих іноземних інвестицій. Найбільші обсяги припливу інвестицій зафіксовано у 2007 та 2008 рр. 9051,8 та 6727,8 млн. євро відповідно, як наслідок вступу Республіки до ЄС (рис.11). Рис.11. Динаміка надходження прямих іноземних інвестицій в Болгарію протягом 2005-2014 рр. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. У 2014 р. найбільше іноземних інвестицій Республіка отримала від Нідерландів, Німеччини, та Чехії (рис.12). Рис.12. Основні інвестори Республіки Болгарія у 2014 р. Джерело: побудовано автором на основі даних []. Основні чинниками, що привертають іноземних інвесторів до Болгарії, це: 1. Стабільність загальнополітичного, економічного і нормативно-законодавчого середовища. 2. Безперечна макроекономічна стабільність, «розумна» інфляція, обумовлена ефективною діяльністю Міжнародного валютного фонду (МВФ) і суворим спокійної упевненості і ініціативності у іноземного інвестора. 3. Болгарія є членом цілого ряду світових фінансових і торгових організацій: МВФ, ЄС, МБРР, ВТО, ЦЕАСТ і ін., бере участь в роботі Ради безпеки ООН і НАТО. 4. Іноземних інвесторів привертають в Болгарію як перспективи величезного європейського ринку, так і прискорена гармонізація болгарської нормативно-законодавчої системи з європейською. ... *** Максимально спрощені дозвільні і ліцензійні питання[12]. Крім цього, Болгарія - країна з найсприятливішою податковою системою на території Європейського союзу:  10% ставка корпоративного податку; 0% у регіонах з високим безробіттям;  10% ставка прибуткового податку;  2-річний пільговий період із звільненням від сплати ПДВ при імпорті обладнання для реалізації інвестиційних проектів на вартість понад 5 млн. Євро, в рамках яких створюється як мінімум 50 робочих місць;  2-річний термін амортизації для комп'ютерної техніки і нових виробничих споруд;  можливість відрахування витрат на науково-дослідну і дослідно-конструкторську діяльність;  5% ставка податку у джерела на дивіденди і ліквідаційні частки (0% ставка для компаній з ЄС) [19]. *** Основні проблеми економічного розвитку на сучасному етапі. Економічну ситуацію в Болгарії в даний час економісти оцінюють по-різному. З одного боку, істотно знизився зовнішній борг, зміцнюється національна валюта - болгарський лев, його курс по відношенню до євро змінюється в незначних межах. Вже кілька років Болгарія зберігає стабільне зростання ВВП, 5-6% в рік. Однак не вирішеними ще залишаються ряд важливих соціально-економічних проблем:  безробіття;  недостатній рівень соціального забезпечення;  еміграція високопрофесійних кадрів в країни Західної Європи;  інфляція;  тіньова економіка;  висока ступінь монополізованості ключових сфер економіки. Більш низький, порівняно з країнами Західної Європи, рівень життя змушує людей залишати країну в пошуках роботи за кордоном. Те, що Болгарія стала членом ЄС у 2007 р., тільки загострило проблему, так як відкрило широкі можливості для імміграції. В силу цього, протягом 2009-2014 рр. населення Болгарії скоротилося на 700 тис. осіб (на10,4) до 6,9 млн. осіб у 2014 р. При цьому, на 2,1% зріс рівень бідності (рис.13). Рис.13. Динаміка показників рівня життя населення Болгарії протягом 2005-2014 рр. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. У 2013-2014 рр. зайнятість в Болгарії продовжувала знижуватися, але це було результатом різкого зниження працездатного населення через негативний приріст населення. Після семи років негативних тенденцій на ринку праці, у 2013 р. рівень безробіття в Болгарії досяг пікового - 11,3%. Ще одна проблема болгарської економіки - інфляція. І, хоча, її рівень протягом 2005-2014 рр. значно зменшився (на 6,6%) до -0,6%, на думку експертів, інфляція стала основною причиною негативних економічних показників [24]. Причиною негативної річної інфляції стали зниження цін на електрику, теплоенергію та продуктів харчування протягом року. Однак економісти вважають, що дефляція означає скорочення споживання, і не стільки через відсутність грошей, скільки через страх перед майбутнім (рис.14). Рис.14. Динаміка рівня інфляції в Болгарії протягом 2005-2014 рр. Джерело: складено та побудовано автором на основі даних [Додаток А, табл.А.1]. Частка тіньової економіки в Болгарії в 2014 р. склала 17,1% ВВП країни. Такі дані дослідження, проведено міжнародною консалтинговою компанією EY (Ernst & Young), у якому тіньова економіка ділиться на активну і пасивну - залежно від того, хто отримує прибуток від неї. При так званої активної тіньовій економіці вигоду мають обидві сторони - наприклад, коли клієнт отримує знижку в ціні, якщо не вимагає рахунок-фактуру від постачальника, а постачальник, у свою чергу, заощаджує на податкових витратах, що не реєструючи угоду. Характерною особливістю пасивної тіньової економіки є те, що вигоду має тільки продавець товарів чи послуг, який не реєструє угоди і не платить податки, тоді як споживач платить повну вартість[11]. 4.Аналіз розробленої урядом стратегії (або сукупності програм) розвитку за визначеними напрямками. Як правило, кожна розвинена держава має свою господарську стратегію. У Болгарії, внаслідок неясності співвідношення між державним втручанням і свободою господарських суб'єктів, спостерігається відсутність твердої державної концепції, стратегії розвитку, національних інтересів і пріоритетів, а також ясності методів і коштів їх досягнення. Немає стійких основ структурної, інвестиційної, наукової, освітньої, регіональної, промислової, аграрної, зовнішньоекономічної і соціальної політики, тобто розрахунок йде виключно на всемогутність «невидимої руки» ринкового механізму. Це знаходить своє відображення в передчасній і деформованій дерегуляції господарської діяльності. Проаналізувавши особливості макроекономічного розвитку Болгарії у 21 ст. можна зробити висновок, що, загалом, Республіка має Євроінтеграційну стратегію розвитку. Основними стратегічними цілями якої є:  підвищення життєвого рівня населення; ... Серед напрямків досягнення стратегічних цілей варто виділити:  гармонізація законодавства Болгарії із європейським законодавством;  проведення структурних реформ;  реформування системи правосуддя, органів, що покликані боротися з корупцією та організованою злочинністю; ... Основними задачами щодо реалізації напрямків стратегії є:  прискорена гармонізація болгарської нормативно-законодавчої системи з європейською;  ефективна адаптація податкової системи Болгарії до вимог ЄС; ... В силу цього, основними інструментами для вирішення поставлених задач є:  податкова реформа;  приватизація та створення умов для іноземних інвестицій; .. Рухаючись євроінтеграційним шляхом, Болгарія взяла на себе обов’язки виконати низку вимог ЄС, основними з яких можна назвати наступні:  гармонізація законодавства Болгарії із європейським законодавством;  проведення структурних реформ;  реформування системи правосуддя, органів, що покликані боротися з корупцією та організованою злочинністю;  сприяння політиці розширення ЄС за рахунок країн Західних Балкан;  приєднання до енергетичних стандартів ЄС;  включення підрозділів болгарської армії до складу Європейських сил швидкого реагування. Законодавчі та економічні трансформації Болгарії охопили майже всі сфери життя суспільства. Цей процес не завершився після вступу Болгарії до ЄС і триває дотепер[11]. Крім переваг приєднання Болгарії до ЄС існують і проблемні питаннями, основними з яких є: 1. Приєднання Болгарії до провадження кліматичної політики було завчасним і не відповідало можливостям країни. Підписуючи угоду про вступ до ЄС, Болгарія зобов’язалася виробляти до 2010 р. 11 % електроенергії за рахунок відновлювальних джерел енергії, а пізніше обіцянки були збільшені до 16 % у 2020 р. Наслідком намагань виконати ці зобов’язання стало значне зростання вартості електричної енергії для населення, що викликало так звані «електричні протести» по всій країні, сутички мітингувальників з поліцією, три самоспалення, більше сотні ув’язнених та, як наслідок, відставку уряду. Зміна влади не призвела до стабілізації ситуації в країні, - із травня 2013 р. протестні настрої населення знову вилились на вулиці міст. Політична нестабільність стала перманентним явищем. 2. Контроль з боку органів ЄС не гарантує значного зниження проявів корупції в органах державної влади без адекватних дій з боку суспільства та влади. На переконання багатьох експертів, нинішня політична криза в Болгарії зумовлена небажанням політичних еліт боротися із монополістами та наскрізь корумпованою системою державного управління. Корупція суттєво знижує ефект від фінансової допомоги з боку ЄС. Також завершенню євроінтеграційного процесу заважають невирішені питання реформування судово-правових органів. Через це, зокрема, Болгарія до цього часу не може приєднатися до Шенгенської зони ЄС. 3. Виникла необхідність залучення додаткових ресурсів для протидії нелегальній міграції до інших країн ЄС, враховуючи, що кордон Туреччини і Болгарії став південно-східним кордоном ЄС. Ця проблема набула ще більшого загострення в зв’язку з конфліктом у Сирії[26]. Отже, болгарський досвід європейської інтеграції доводить, що: 1. Процес євроінтеграції створює ефективні стимули для внутрішніх трансформацій. Водночас, прискорені і негнучкі реформи мають суттєві побічні наслідки. 2. Максимально широке залучення до спільних європейських проектів у сфері безпеки допомагає країні вистояти у зоні тиску між Заходом і Сходом і зберегти незмінність стратегічного курсу на інтеграцію в ЄС, зберегти незалежність і цілісність, вірність декларованим європейським цінностям та одночасно сформувати прагматичні відносини добросусідства з іншими країнами. *** 5. Аналіз наявної стратегії з точки зору існуючих тенденцій в світовій економічній системі. За часів існування соціалістичного блоку серед базових галузей промисловості Болгарії були оборонна, автомобільна, хімічна, електронна промисловості, металургія й атомна електроенергетика. Частка промисловості у ВВП країни сягала 60%. Оскільки промисловість Болгарії була тісно зв’язана із СРСР за сировиною й ринками збуту, розпад соціалістичного блоку та СРСР спричинив у Болгарії глибоку економічну й фінансову кризу. Тоді країна взяла курс на інтеграцію до Європи: в 1994 р. було підписано угоду про асоціацію з ЄС і створення зони вільної торгівлі, а в 1996 р. Болгарія вступила до СОТ. Болгарія стала членом ЄС у 2007 р. Гармонійний розвиток її економіки міг би бути основним підґрунтям для підвищення соціальних стандартів та ефективної боротьби з негативними соціальними явищами. Але під час інтеграції Болгарія де-факто відмовилася від проведення економічної політики, виваженої за власними національними інтересами. У процесі європейської інтеграції основні реформи економіки були зосереджені на приведенні митного регулювання до правил СОТ, відкритті внутрішнього ринку, приватизації та створенні умов для іноземних інвестицій. У результаті виробництво автомобілів та електронних приладів було зупинене. Великий металургійний комбінат у м. Креміковці, який забезпечував до 20% експорту Болгарії, був проданий транснаціональній корпорації «Arcelor Mittal». У 2012 р. після падіння світового попиту на залізокомбінат збанкрутів. Іноземні інвестиції були спрямовані переважно в житлове будівництво. Болгарія зупинила чотири із шести енергоблоків АЕС «Козлодуй», приватизувала енергорозподільчі мережі й теплові електроцентралі із зобов’язанням держави підвищити ціни на електроенергію. Все це призвело до появи й подальшого зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, вичерпання ресурсів для розвитку держави, зростання безробіття і падіння життєвого рівня населення. За розміром ВВП на душу населення (7,3 тис. дол. США), Болгарія є найбіднішою країною ЄС, а різниця за цим показником з найбагатшою країною ЄС, Норвегією (98 тис. дол. США), сягає більш як 10 разів[11]. Болгарія досі вважається проблемною державою, яка є джерелом основних внутрішніх проблем ЄС: посиленої міграції, особливо серед найбідніших верств населення, корупції, організованої злочинності. Посадовці ЄС визнають поспішність прийняття Болгарії до ЄС. Так, європейський комісар з юстиції, фундаментальних прав і громадянства В. Редінг заявила, що «рішення про приєднання Болгарії та Румунії до ЄС було суто політичним і пов’язане не лише з розширенням співтовариства, а в певний момент – з єдністю в Німеччині». Більшість болгар теж не відчуває себе громадянами ЄС. Болгарський уряд має обмежені можливості для призупинення міграції, корупції та злочинності, що викликає негативне ставлення до Болгарії з боку розвинених країн ЄС. На побутовому рівні громадяни цих держав погано ставляться до болгар, а німецькі урядовці закликають запровадити візовий режим з Болгарією та Румунією [21]. У результаті подальша інтеграція Болгарії до європейських інституцій сьогодні де-факто призупинена: вступ Болгарії до Шенгенської зони відкладений на невизначений термін, механізм моніторингу продовжений, а вступ до зони євро Болгарія загальмувала самостійно внаслідок невпевненості стосовно ефективності європейського банківського союзу. Недостатнє врахування економічних інтересів Болгарії проявилося також під час довгострокового бюджетного планування ЄС: у 2013 р. Болгарія отримала найнижчий у ЄС обсяг субсидій у перерахунку на одну людину. Надалі негативне ставлення до Болгарії в ЄС може посилитись у разі зростання міграції болгар, внутрішньої політичної нестабільності або незгоди Болгарії слідувати ініціативам ЄС щодо підвищення централізації фінансової системи.   Список використаних джерел 1. Алексеев В.Н. Вхождение Болгарии в Европейский Союз: основные аспекты внутренней и внешней политики : автореф. дис. канд. ист. Наук: спец. 07.00.03 «Всеобщая (новая и новейшая) история» / В.Н. Алексеев; Кубанский госуниверситет. Краснодар. - 2008. - 31 с. 2. Андрианов В.Д. Золотовалютные резервы: принципы формирования, структура и эффективность использования [Текст] : монография / В.Д. Андрианов. – М., 2008. – 42 с. 4. 3. Бурдяк В.І. Політика постсоціалістичних України і Болгарії в руслі європейської інтеграції та системи безпеки / В.І. Бурдяк // Дриновський збірник / МОН молодь спорт України, Болгарська Академія наук. Т. ІV. – Харків – Софія: Акад. Вид-во ім. Проф. Марина Дринова, 2011. – С. 385–398. 4. Бурдяк В.І. Республіка Болгарія на зламі епох: політична трансформація суспільства: монографія / В.І. Бурдяк. – Чернівці: Рута, 2004. – 520 с. 2. 5. Болгарія після вступу до ЄС. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1412/. 6. Гончаревич Л. Г. Гармонізація податкової системи Болгарії до вимог ЄС в контексті міжнародної конкурентоспроможності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : Л. Г. Гончаревич. – К., 2011. – 22 с. 7. Давид Асланян: Болгария – между силой и справедливостью [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://regnum. ru/news/fd2abroad/balkans/1617688.html#ixzz2Tq UNOT wa. 8. Дудченко, В.Ю. Стан та структура державних фінансів Республіки Болгарія [Текст] / В.Ю. Дудченко // Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: В. А. Дерій (голов. ред.) та ін. – Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету “Економічна думка”, 2015. – Том 20. – С. 136-144. – ISSN 1993-0259. 9. Евстигнеева Л., Евстигнеев Р. Экономическая интеграция как синергетический феномен / Л. Евстигнеева, Р. Евстигнеев // Мир перемен. – 2010. – № 4. – С. 100–104. 10. Економіка Болгарії. Офіційний сайт Консультації по бізнесу і інвестиціям в Болгарії [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bicvarna.com/ru/subcategories/situaciya-v-bolgarii/ikonomika-bolgarii/. 11. Економіка Болгарії [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://countrymeters.info/ru/Bulgaria/economy. 12. Європейський простір - портал проєвропейського громадянського суспільства України/ Єврокомісія про поступ Болгарії та Румунії після їхнього вступу до ЄС [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://eu.prostir.ua/view/20193.html. 13. Інформативний ресурс ЄС. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:1995:0163:FIN: EN:PDF 14. Карлін, М.І. Фінансові системи країн Західної Європи: навчальний посібник / М.І. Карлін. – К.: Альма- матер, 2009. – 320 с. 15. Лахижа М.І. Європеїзація публічної адміністрації: досвід Республіки Болгарія / М.І. Лахижа // Публічне адміністрування: теорія та практика. Електронний збірник наукових праць. – 2013. – Вип.1(9). – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2013-01(9)/13lmidrb.pdf 16. Марин Райков: Болгария и Катар являются стратегическими партнерами [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://novinite.ru/articles/2662. 17. Миргородська, Л. О. Фінансові системи зарубіжних країн: навчальний посібник / Л. О. Миргородська. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: ЦУЛ, 2008. – 320 с. 18. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/. 19. Офіційний сайт Світового банку. Data & Research. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://econ.worldbank.org/. 20. Офіційний сайт ЄС. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu/legislation_summaries/enlargement/2004_ and_2007_enlargement/bulgaria/e01101_en.htm. 21. Офіційний сайт. Русская газета в Болгарии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gazeta.bg/news/index/31/10/. 22. По доле теневой экономики Болгария опередила все страны ЕС [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.blackseanews.net/read/63264. 23. Прямые иностранные инвестиции в европейских странах с переходной экономикой. – М.: Наука, 2006. – 286 с. 24. Рудий, К. В. Финансовые, денежные и кредитные системы зарубежных стран: учебное пособие / К.В. Рудый. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Новоезнание, 2004. – 400 с. 25. Стратегія національної безпеки Республіки Болгарія [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mi.gov2 ernment.bg/files/useruploads/files/nss_bul.pdf. 55. 26. Успехи Болгарии в освоении средств ЕС [Електронний ресурс] / Ступак І. – Режим доступу: http://www.bulgarovka.Ru/news.php?readmore=357. 27. Шевчук В. О. Римарська Р.Ю. Гармонізація податкового законодавства у країнах ЄС: досвід для України / В. О. Шевчук, Р. Ю. Римарська // Стратегічні пріоритети. – № 3 (8). – 2008. – С. 100–111. 28. Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищих навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 816 с. 29. Country Briefings “Bulgaria” // The Economist [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.economist.com/ countries/Bulgaria.