Зразок роботи
1.1 Поняття, структура експортного потенціалу та фактори його формування
Значення вивезення на світовий ринок готових виробів, в першу чергу з високою доданою вартістю, як чинника прискорення соціально-економічного розвитку очевидно. Оскільки їх виробництву властива розгалужена система прямих і зворотних зв'язків, залучення до обороту суміжних підприємств і галузей, що позитивно впливає на зростання і підвищення конкурентоспроможності економіки країни в цілому, і дає практично безмежні можливості по розширенню асортименту і поліпшенню споживчих властивостей виробленої продукції.
Особливу роль грає вивезення інноваційної продукції, ноу-хау, інжинірингових і консалтингових послуг. Досвід розвинених країн свідчить, що регіони, які виступають на зовнішньому ринку з новими, інноваційними продуктами, створюють на ньому нову нішу,
за допомогою активної експортної політики і механізму підтримки просування відповідної продукції, організовують зовнішній попит, що сприяє зростанню зайнятості, так і зміцненню його позицій в світових господарських зв'язках [8, с.388].
Багато авторів під експортним потенціалом підприємства розуміють рівень конкурентоспроможності його продукції на зовнішньому ринку. Проте таке розуміння не зачіпає особливості організації і адмініструванні виробничої і зовнішньоторговельної діяльності машинобудівних підприємств. Експортний потенціал машинобудівного підприємства є сукупністю об'єктивно існуючих можливостей і ресурсів по виробництву і реалізаціями продукції на зовнішніх ринках, що складаються під впливом внутрішньої і зовнішньої середовищ.
У запропонованому визначенні поняття експортного потенціалу галузі є розмежування на два підходи. Перший ресурсний (чи внутрішній) характеризується наявністю можливостей (реальних ресурсів і потенційних можливостей) у безпосереднього підприємства. Другий підхід ґрунтується на результаті (зовнішній рівень) - реалізація продукції на міжнародному ринку. У запропонованому визначенні реалізується системний підхід до розуміння цієї економічної категорії – ресурсний (внутрішній) і результативний (зовнішній) [25]. Найбільш вдале, на наш погляд, трактування експортного потенціалу пропонують Ю.А.Савінов і А.Ю.Мігунов: «експортний потенціал це здатність національної економіки, її секторів, галузей, підприємств і компаній виробляти конкурентоздатні на світовому ринку товари і послуги шляхом використання порівняльних національних переваг (масштабні природні ресурси, сприятливі географічні, інфраструктурні і інші чинники, висока продуктивність праці і т. д. ), так і нових конкурентних переваг, заснованих на досягненнях науки і науково-технічного прогресу» [ 9, с.26-32].
РОЗДІЛ 3. Шляхи поліпшення інструментів управління експортним потенціалом галузі машинобудування в Україні
У сучасній ситуації для економіки України найближчим часом необхідно передбачити заходи, які б поступово забезпечували експорт сировини машинами, і суттєво збільшити виробництво продукції машинобудування для експорту та заміни імпорту. Для цього необхідно проводити активну фінансову підтримку підприємств машинобудівної та сумісних з нею галузей економіки України з боку держави та з боку приватних інвесторів для покращення стану підприємств, а також для диверсифікації експорту. Необхідна державна підтримка в сфері розвитку інновацій у машинобудування, для підвищення конкурентоздатності нашої продукції машинобудівної галузі на закордонних ринках.
Сьогодні, коли багато підприємств галузі значно зменшили свої економічні показники, залишилися сам на сам з проблемною фінансовою ситуацією, потрібні конкретні державні методи, націлені на підвищення експорту продукції машинобудівної галузі, і це не лише фінансова підтримка, а ще й адміністративні заходи. Маються на увазі податкові канікули, експортні субсидії, додаткові пільги та спрощення оподаткування в цій галузі. У цей же час слід спрямовувати зусилля на відновлення потужностей експортного спрямування в галузях промисловості, що так чи інакше пов’язані з машинобудуванням. Також слід вирішувати питання створення нових експортних потужностей для випуску новітньої високотехнічної продукції, виходячи з наявного попиту на міжнародних ринках. Найбільше уваги необхідно приділити підприємствам машинобудівного комплексу, який повинен збільшити експорт продукції та значно розширити асортимент технічного переозброєння сільськогосподарського виробництва [17, с. 48-55].
Загальновідомо, що для збільшення експортного потенціалу країни необхідно стимулювати експорт. В Україні з другого півріччя 2009 року був введений в експлуатацію web-портал , який забезпечує українських експортерів інформацією щодо законодавчої та нормативно-правової бази з питань зовнішньоекономічної діяльності, митно-тарифного і нетарифного регулювання, а також інформацією щодо перспективних ринків збуту товарів українського походження тощо. Окрім того, наказом № 133 від 15.05.2007 р. утворено Раду експортерів Міністерства економіки України. Просування українського експорту на міжнародні ринки збуту здійснюється із залученням торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України [12, с. 71].
Cпробуємо визначитися з інструментами державної підтримки, використання яких в реальних умовах зовнішньоекономічної діяльності підвищує рівень експортного потенціалу машинобудівних підприємств. Усі інструменти державної підтримки розвитку експортного потенціалу, доступні підприємствам машинобудування, взаємозалежні, і сам процес є єдиним цілим. В той же час кожен інструмент має свої показники результату і витрат.
Магістр