Зразок роботи
Робота написана під наглядом та з врахуванням порад наукового керівника кандидата економічних наук.
Захищено на 94 бали (А) зі 100
Готовий безкоштовно вислати частину роботи індивідуально на пошту (з графіками, формулами, розрахунками), щоб можна було переконатися в якості роботи
т. 068 455-57-41
ВСТУП
Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля на світових ринках. На частку торгівлі припадає близько 80% всього обсягу міжнародних економічних відносин.
Для будь-якої країни роль зовнішньої торгівлі важко переоцінити. За визначенням Дж. Сакса, «економічний успіх будь-якої країни світу грунтується на зовнішній торгівлі, ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавши від світової економічної системи ».
У сучасних умовах активна участь країни у світовій торгівлі зв'язано зі значними перевагами: воно дозволяє більш ефективно використовувати наявні в країні ресурси, прилучитися до світових досягнень науки і техніки, у більш стислі терміни здійснити структурну перебудову своєї економіки, а також більш повно і різноманітно задовольняти потреби населення.
У цьому зв'язку значний інтерес представляє вивчення як теорій, які розкривають принципи оптимального участі національних економік у міжнародному товарообміні, чинники конкурентоспроможності країн на світовому ринку, так і об'єктивних закономірностей розвитку світового ринку.
Актуальність теми. На сучасному етапі неможливо собі уявити ефективне функціонування та розвиток країни, ізольвонаї від світового господарства, міжнародних економічних відносин. Кожна країна світу намагається використати переваги міжнародного поділу праці для інтегрування у світову економіку та виходу на світовий ринок. Щоб досягти високої ефективності зовнішньоекономічних операцій необхідно здійснити ряд досліджень: на макрорівні – для відстеження їх короткострокових коливань і змін, та макрорівні – з метою виявлення середньо- та довгострокових тенденцій розвитку для відпрацювання стратегій зовнішньоекономічної діяльності, що забезпечує вигідний збут товарів та послуг.
Розділ ІІ. Сучасні тенденції, стан та проблеми розвитку світового ринку
.........................................................................................................................
2.1. Структурний аналіз світового ринку
Пізнання світового ринку неможливе без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається, і які взаємодіють між собою.
Успіх діяльності на світових товарних ринках значною мірою залежить від їх дослідження і ефективного використання результатів цих досліджень. Аналіз ринків у практиці міжнародного бізнесу звичайно здійснюється за допомогою стандартної техніки, їх адитивної оцінки за рядом критеріїв. Аналіз за допомогою адитивної оцінки актуальний у випадку, якщо кількість досліджуваних ринків невелика. При великій кількості ринків такий аналіз є обмеженим, оскільки не враховує внутрішньо- групові варіації.
Для вивчення ринків пропонується також використовувати методи, в яких застосовується спосіб кластер-аналізу, що має такі особливості: відрізняється простотою і надійністю; дає змогу класифікувати об’єкти із заданим ступенем однорідності; є основою для реалізації найпростішого методу дискримінантного аналізу.
Насамперед розраховується граничний коефіцієнт ( ):
а) по кожному з критеріїв визначається показник варіації ( ) як відношення розмаху варіації (різниця між крайніми значеннями) до середньої величини критерію:
, де - максимальне та мінімальне значення і-го критерію; а - середня значення критерію.
б) виявляється критерій з найбільшим значенням показника варіації.
в) за критерієм з найбільшим значенням показника варіації визначається відношення мінімального рівня до максимального
За величиною цього відношення визначається граничний коефіцієнт. Якщо воно вище 0,5, то граничний коефіцієнт дорівнює розрахованому відношенню, якщо нижче - на рівні 0,5; тому що при значенні нижче 0,5 об’єкти, що класифікуються, більше далекі, ніж близькі. Граничний коефіцієнт показує, що ринки, які класифікуються, за усіма критеріями близькі не менш ніж на величину цього коефіцієнта. Наприклад, якщо = 0,6, то це означає, що ринки, які входять у цю групу, близькі не менше ніж на 60%.
Далі оцінюється близькість двох ринків за одним критерієм за допомогою індивідуальних коефіцієнтів близькості (Кі): , де - максимальне та мінімальне значення і-го критерію за двома ринками.
Після цього розраховується інтегральний коефіцієнт близькості двох ринків за всіма критеріями (Кі) по методу обчислення середньої арифметичної з індивідуальних індексів:
, де n – кількість і-х критеріїв.
Відзначимо, що між ринками, по яких хоча б один з індивідуальних коефіцієнтів нижче граничного, інтегральні коефіцієнти не розраховуються, а ці ринки не поєднуються в одну групу, оскільки дані ринки за відповідним критерієм більше далекі, ніж близькі.
Критеріальний аналіз проводиться для того, щоб визначити критерії, які приблизно однаково актуальні для всіх аналізованих ринків. Ці критерії вибираються відповідно до коефіцієнтів ( ), що розраховуються за формулою: де - мінімальне та максимальне значення критеріїв по групі ринків.
Коефіцієнт , який не нижче 0,5, вказує на приблизно однакову актуальність для всіх ринків конкретного критерію. Цей коефіцієнт визначає ступінь близькості всіх ринків за конкретним критерієм, тобто рівень близькості й актуальності даного критерію для цих ринків.
Критеріальний аналіз надає широкі можливості визначення глобальних елементів маркетингових стратегій при виході на світові товарні ринки. За умов високої конкуренції на світових товарних ринках використання наведених методів дослідження ринків дозволить експортерам досягти більш високого рівня конкурентоспроможності своєї продукції. [3, ст.21-24]
........................................................................................................................
2.2. Вплив стану світового ринку товарів на економіку країн світу
(на прикладі світового ринку машин та обладнання)
Світова торгівля в 2010-2011 рр. демонструє постійне зростання, після суттєвго її скочення у 2009 році. Внаслідок підвищення цін на сировину та послаблення долара США зростання у світовій торгівлі за вартістю в 2010 р. було більшим, ніж за обсягами. Світовий товариний експорт збільшився з 19,6 до 23,3 трлн. дол. (на 18,4%). [12, ст.1].
У 2010 році експорт товарів із розвинутих країн збільшився з 7 до 8,2 трлн. дол. (на 16%). Однак в результаті быльш низького приросту данного показника, ніж у середньому по світу (на 22%), частка розвинутих країн у світовому товарному експорті зменшилась до 50% порівняно з 58% у 2008р. Подібна ситуація спостерігається і у сфері імпорту. Хоча розвинуті країни збільшили імпортні закупівлі з 7,7 до 8,9 млрд. дол. (на 16%), але їх частка у світовому експорті зменшилась до 59% порівняно з 61% у 2009р. та 63% у 2008р. Відповідно частка країн, що розвиваються, і країн СНД у світовому експорті за підсумками 2010 року склала 45% (порівняно з 27% у 1990р.), а у світовому імпорті – 41% [13, ст.73].
Світовим лідером у експорті товарів у 2010 році був Китай (1578 млрд.дол.; 10,4% світового експорту), другу позицію посіли США (1278 млрд.дол.; 8,4%), третю – Німеччина (1269 млрд.дол.; 8,3%).
Світовий імпорт товарів у 2010 р. збільшився з 20,1 до 23,9 трлн.дол. (на 18,9%). Лідером у світовому імпорті товарів були США (1968 млрд.дол.; 12,8 світового імпорту), другу позицію посів Китай (1395 млрд.дол.; 9,1%), третю – Німеччина (1067 млрд.дол.; 6,9%).[12, ст.5, 16].
Одним із найбільш потужних товарних ринків є ринок машин та обладнання. Торгівля цими видами продукції розвивається найбільш високими темпами порівняно з іншими групами товарів.
Згідно з класифікацією UNCTAD та UNIDO світовий ринок машин та обладнання поділяється на такі основні групи: ринок товарів важкого мащинобудування (7,4%), енергетичного машинобудування (21,7%), середнього машинобудування (5,9%), приладобудування (9,0%), транспортне машинобудування (25,0%), сільськогосподарське машинобудування (0,6%), медичне машинобудування (1,4%), побутова техніка (4,3%), точне машинобудування (24,3%).
Досить значні потужності характерні для енергетичного, важкого машинобудування та приладобудування. Аутсайдерами на ринку виступають сільськогосподарське та медичне машинобудування. Основними регіонами-лідерами на ринку виступають, за даними UNCTAD, Європа, Азія та Північна Америка. [40]
Світовий ринок машин та обладнання склався під дією цілого ряду умов та факторів. Основними з них є науково-технічний прогрес, наявність кваліфікованих кадрів, монополізація ринків збуту, розвиток корпоративності.[41]
На всіх галузевих ринках світу провідними регіонами міжнародної торгівлі від самого початку ХХ ст. були і залишаються Західна Європа, Північна Америка та Південно-Східна Азія. Вони по різному співвідносяться між собою у окремих сферах торгівлі машинами та обладнанням, однак їх загальна частка на кожному із галузевих ринків перевищує 75 %. При чому, слід підмітити, що в країнах Європи та Азії загальне сальдо зовнішньоторговельного обороту є додатнім, а в країнах Північної Америки – воно від’ємне.
Світовий експорт продукції машин та обладнання у 2007 році становив 5053576523 тис. дол. США, а в 2008 році – 5423856140, тобто він зріс на 7,3%, потім в умовах кризи у 2009 році відбувся спад на 22,2%; наступні 2010 та 2011 роки характеризуються відновленням економіки та стрімким пожвавленням продукції машинобудування відповідно на 21% та 12,6%. Аналогічні зміни відбулися у світовому імпорті, який у 2007 році становив 5112677145 млрд. дол. США, в 2008 році він зріс на 7%, в 2009 відбувся спад на 21%, в 2010 та 2011 рр. - зростання на 21,8% та 12,9% відповідно, становлячи собою в кінцевому результаті 5952945557 тис. дол. США. (додатки 1,2).
Загалом на світовому ринку машин та обладнання переважним лідером являється європейський регіон (42,25% експорту та 35,5% імпорту), друге місце займає Азія (40,7% експорту та 35,42% імпорту), почесне третє місце посідає Північна Америка (11,63% експорту та 18,27% імпорту). Відстокове відношення усіх інших регіонів у структурі торгівлі продукцією машинобудування не перевищує 10% і є порівняно низьким. (рис. 2.3; 2.4).
........................................................................................................................
3.1. Шляхи досягнення ефективного функціонування світового ринку на сучасному етапі
Торговельна система за участю на сьогодні майже всіх країн світу створювалась з метою максимального сприяння лібералізації світової торгівлі та створення умов для недискримінаційного, прогнозованого та ефективного розвитку торговельно-економічних відносин між країнами. Зрозуміло, що ця система постійно вдосконалюється, або пристосовується до нових умов і тенденцій розвитку світового ринку.
Необхідність такої роботи обумовлена як об’єктивними чинниками, такими як глобалізація світової економіки, поява нових виробництв та сфер діяльності, посилення нерівномірності економічного розвитку країн тощо, так і чинниками переважно суб’єктивного характеру, пов’язаними з експортного поведінкою країн, їх спробою порушити принципи недискримінаційності або прозорості в торгівлі, а також звичайною недосконалістю або недоопрацьованістю певних положень, норм та правил. [23, ст.149-174]
На стабільне і стійке зростання торгівлі світового ринку товарів впливають наступні фактори: розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва; НТП (відновлення основного капіталу, створення нових і модернізація існуючих галузей); активна діяльність ТНК на світовому ринку; лібералізація (заходи ГААТ/СОТ); розвиток інтернаціоналізації обігу: усунення регіональних бар’єрів, формування спільних ринків та зон вільної торгівлі. [2, ст. 41]
Основною тенденцією розвитку світової торгівлі є її лібералізація. Адже існує ціла низка проблем, основною з яких є наростання протекціоністських тенденцій на рівні економічних угруповань, торговельно-економічних блоків країн.
Особливістю світової торгівлі в даний час є розвиток міждержавних форм його регулювання. Для цього виникли як загальні торгові організації (наприклад, ГАТТ, нині СОТ), так і регіональні інтеграційні економічні організації: Бенілюкс, ЄС, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Латиноамериканська асоціація інтеграції, Асоціація країн Південно-Східної Азії та ін. [2, ст.137]
Поділ світового господарства на інтеграційні угруповання справляє суперечливий вплив на процес інтернаціоналізації виробництва. Утворення міжнародних економічних об'єднань і союзів сприяє розвиткові виробничих відносин між країнами, які входять до них. Водночас це створює перешкоди економічним відносинам між країнами, які належать до різноманітних угруповань, призводить до концентрації товарних потоків усередині економічних об'єднань.
Діяльність СОТ. Світова організація торгівлі – це організаційний міждержавний механізм, мета якого забезпечити реалізацію правових документів, що утворилися в результаті Уругвайського раунду, створити базу для подальших переговорів у сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами. Моделлю, на основі якої створюється СОТ є ГАТТ, яка фактично протягом декількох десятиліть 1948-1994 рр. виконувала функції міжнародної торгової організації.
Основною метою створення СОТ стала заміна старої, роздробленої системи ГАТТ новою, інтегрованою міжнародною організацією, наділеної повноваженнями для діючого проведення в життя принципів і правил міжнародної торгівлі, погоджених у ході торгових переговорів. [45]
Політика СОТ потребує певного вдосконалення: забезпечення ліпших умов для розвитку міжнародної торгівлі, послаблення торговельних бар'єрів і регулювання торговельних спорів; визначення сфери застосування режиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі; вдосконалення порядку митного оподаткування, світових стандартів торгівлі та правил торговельної політики в міжнародній торгівлі (національний режим щодо внутрішнього оподаткування, застосування податків, субсидії в торгівлі тощо); поліпшення умов розвитку зовнішньої торгівлі країн, що розвиваються.
Вся поточна діяльність СОТ на сучасному етапі повинна бути спрямована на стимулювання розвитку світового ринку шляхом спрощення і гармонізації міжнародних торговельних процедур – експортування та імпортування. Розв’язання цієї проблеми виключно важливо для учасників світової системи торгівлі оскільки процеси зниження тарифів вже майже завершені, однак залишились численні нетарифні інструменти регулювання торгівлі, застосування яких національні уряди намагаються поширити. Кумулятивний ефект від ускладнення документообігу, митних процедур, процедур ліцензування, транспортування, страхування, здійснення розрахунків може перевищувати вартість скасованого мита. Для розв’язання сукупності цих проблем СОТ співробітничає з Конференцією ООН з торгівлі та розвитку, а також Світовою митною організацією. [24, ст. 109-117.]
Розвиток науково-технічного прогресу, особливо в сфері інформаційних технологій, а також імперативи глобалізації світової економіки об’єктивно створили умови для появи новітніх проблем в регулюванні світової торгівлі, які скорочено можна сформулювати наступним чином: нові товари, нові методи доставки, нові ринки, нові учасники.
Поява в міжнародному торговельному обігу таких принципово нових товарів як біологічні організми, генетично модифіковані продукти, а також товарів, що не підлягають розподіленню за класифікаційними категоріями (наприклад, програмне забезпечення, що купується в упаковці є товаром, а завантажене через Інтернет – послугою). Специфіка цих товарів обумовила появу і нових методів їх доставка через комп’ютерні мережі, минуючи митний контроль. Слід зауважити, що і діапазон таких товарів є достатньо широким, і обсяги подібних операцій постійно збільшуються.
Проблема “нових ринків” полягає в тому, що сучасні методи доставки дозволяють малим і середнім підприємствам активно включатися в міжнародну діяльність, пропонуючи свою продукцію споживачам в найвіддаленіших куточках світу і конкуруючи на глобальних товарних ринках. [25, ст.21-23.]
Основними шляхами поліпшення ефективності функціонування міжнародної торгівлі на світовому ринку товарів на сучасному етапі можна визначити наступні:
1. забезпечення виконання зобов’язань країн-членів СОТ щодо доступу до ринку, особливо в таких чутливих секторах національних економік, як сільське господарство та виробництво текстилю та одягу;
2) легітимне використання національними урядами деяких методів регулювання зовнішньої торгівлі з метою уникнення від загрози зростання конкуренції на внутрішніх ринках;
3) досягнення прозорості національної торгової політики, зменшення корупції в сфері регулювання зовнішньої торгівлі, що створює бар’єри доступу до ринків;
5) ретельне вивчення особливостей кожного із закордонних ринків та адаптація до його потреб існуючих уже в номенклатурі виробництва товарів, або розробка нових відповідно до існуючих вимог.
6) створення добре організованої мережі технічного обслуговування.
Отже, з вищесказаного цілком очевидно, що світовий ринок товарів потребує значного трансформування та різностороннього вдосконалення не лише з боку міжнародних організацій, але й з боку урядів кожної країни яка вступає у зовнішньоторговельні відносини.
........................................................................................................................
Магістр