Зміст
Вступ
1. Історія створення Європейського Союзу
2. Мета і цілі діяльності Європейського союзу
3. Організаційна структура Європейського союзу
Висновок
Література
Отже, Європейський Союз – міжнародне політико-економічне об’єднання європейських держав. Сформувався на основі Європейського економічного співтовариства, Європейського об’єднання вугілля і сталі та Європейського товариства по атомній енергії.
Правовою основою нового об’єднання є договір про Європейський Союз, підписаний у лютому 1992 року 12 державами – членами Європейських співтовариств (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція) у м. Маастрихт. Згодом цей договір було доповнено низкою протоколів та заяв з різних аспектів діяльності ЄС.
1998 року до перших 12 країн долучилися Австрія, Фінляндія і Швеція, а в 2004 – Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.
З Румунією та Болгарією з 1999 тривають переговори, які мають завершитися, як передбачено, вступом цих країн до ЄС не пізніше 2007 року. Туреччині і Хорватії також надано статус країн-кандидатів на вступ до ЄС, але самі переговори про вступ досі не розпочалися.
Головними засадами функціонування ЄС є:
- його договірна база;
- спільна зовнішня політика, зокрема в галузі міжнародної безпеки держав-членів;
- співробітництво цих держав у внутрішній і правовій політиці.
Завдання ЄС:
- утворення тісного союзу народів Європи;
- сприяння збалансованому і стабільному економічному прогресові, особливо шляхом утворення європейського простору без внутрішніх кордонів;
- посилення економічної і соціальної взаємодії;
- утворення економічного і валютного союзу та єдиної валюти;
- утворення власної ідентичності у міжнародній сфері, особливо шляхом проведення спільної зовнішньої політики і політики у галузі безпеки;
- розвиток співробітництва у сфері юстиції і внутрішніх справ;
- збереження і примноження загального надбання.
У своїй діяльності ЄС дотримується таких принципів: поважання національної ідентичності держав-членів з демократичними системами правління, поважання прав людини відповідно до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року і загальних принципів права Європейського співтовариства у поєднання з конституційним правом держав-членів.
Основним керуючим органом ЄС є Європейська комісія. Інституції ЄС – Європейський парламент, Рада Міністрів Європейського Союзу, Європейський суд аудиторів, Суд Європейського Союзу.