0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Шпаргалка до екзамену з міжнародної економіки (ID:291795)

Тип роботи: інше
Сторінок: 97
Рік виконання: 2017
Вартість: 55
Купити цю роботу
Зміст
1. Світовий фінансовий ринок: сутність, функції, об’єкти та суб’єкти. 2. Підходи до структуризації світового фінансового ринку. 3. Характеристика міжнародного ринку інвестицій. 4. Міжнародний кредитний ринок в структурі світового фінансового ринку. 5. Міжнародний валютний фонд: історія створення, основні функції,особливості кредитування. 6. Група Світового банку, її організації та роль на фінансовому ринку. 7. Міжнародна заборгованість: чинники формування, види зовнішнього боргу, показники, класифікація країн за рівнем заборгованості. 8. Сутність і види валюти. 9. Валютний курс, його чинники та режими. 10.Визначення рівноважного валютного курсу за теорією загальної макроекономічної рівноваги. 11.Формування валютного курсу за теорією пкс. Закон єдиної ціни. Абсолютний і відносний пкс 12.Чинники валютного курсу за теорією паритету процентних ставок. Правило іноземного інвестування. Ефект Фішера. 13.Сутність, функції та структура валютного ринку. Національний, міжнародний і світовий валютні ринки. 14.Торгівля валютою. Валютне котирування. 15.Валютні операції та віх Класифікація. 16.Сутність валютної системи та її види. Основні завдання та елементи світової валютної системи. 17.Паризька і Генуезька валютні системи: особливості функціонування та причини розпаду. 18.Основні риси Бреттон-Вудської валютної системи. 19.Принципи побудови та особливості функціонування Ямайської валютної системи. 20.Становлення і розвиток Європейської валютної системи. Європейський валютний союз. 21.Європейський валютний союз на сучасному етапі розвитку. Співробітництво країн – учасниць Єврозони. 22.Необхідність, сутність і типи міжнародних розрахунків. Банки- кореспонденти. 23.Форми міжнародних розрахунків та особливості їх здійснення. 24.Економічний зміст та методологія складання платіжного балансу. 25.Структура платіжного балансу. Рахунки, активні і пасивні статті балансу. 26.Стандартне та аналітичне представлення платіжного балансу та відмінності між ними. Статті «над рискою» та «під рискою». 27.Поточний рахунок платіжного балансу, економічний зміст його статей і сальдо. 28.Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій платіжного балансу, його структура та значення для фінансування поточних операцій. 29.Дефіцит платіжного балансу: причини, наслідки та особливості фінансування. 30.Фактори впливу на стан платіжного балансу та його регулювання. 31.Сутність, рівні та фактори міжнародної регіональної інтеграції. 32.Форми і типи міжнародної економічної інтеграції. Відмінності між різними формами інтеграційних угруповань. 33.Ефекти міжнародних інтеграційних процесів. Інтеграція та дезінтеграція. 34.Загальна характеристика основних інтеграційних угруповань сучасного світу. 35.Завдання створення та специфіка діяльності Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA). 36.Співробітництво країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. АСЕАН та АТЕС. 37.Розвиток економічної інтеграції країн Південної Америки. Організаційно-економічні особливості МЕРКОСУР. 38.Завдання, проблеми і перспективи розвитку інтеграції країн Співдружності незалежних держав. 39.Формування та етапи розширення Європейського союзу. 40.Організаційна структура Європейського Союзу. Законодавчі та виконавчі органи ЄС. 41.Сучасний етап розвитку ЄС. Маастрихтський договір. Лісабонська угода. 42.Сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства. 43.Етапи розвитку та наслідки глобалізаційних процесів для розвинених країн та країн, що розвиваються. 44.Фінансова глобалізація та її прояви. 45.Глобальні проблеми: причини виникнення та шляхи розв’язання. 46.Міжнародне регулювання глобальних проблем. Міжнародні організації. 47.Об’єктивні передумови інтеграції України у світогосподарську систему. 48.Ключові чинники інтеграції України у світове господарство. 49.Україна і Європейський Союз: етапи та напрями співробітництва, Угода про асоціацію. 50.Участь України у регіональних інтеграційних угрупованнях: Організація Чорноморського економічного співробітництва, Співдружність Незалежних Держав, ГУАМ.
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
50.Участь України у регіональних інтеграційних угрупованнях: Організація Чорноморського економічного співробітництва, Співдружність Незалежних Держав, ГУАМ. Організація чорноморського економічного співробітництва — субрегіональне об'єднання 12 країн Чорноморського регіону (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина, а також Україна). З 1992 до 1998 називалася просто «Чорноморське Економічне Співробітництво» — ЧЕС, причому ця абревіатура так і закріпилася в засобах масової інформації і офіційних документах. Організація була створена з метою тісного економічного співробітництва країн-учасниць, вільного пересування товарів, капіталів, послуг і робочої сили і інтеграція економік цих країн в світову економічну систему. Штаб-квартира організації розташована в Стамбулі. До основних напрямків причорноморського співробітництва можна віднести такі: •формування інфраструктури бізнесу через створення та розвиток спільних фінансових та інформаційних мереж; •будівництво спільними зусиллями об'єктів транспортної інфраструктури, розвиток транспортно-експедиторського співробітництва; •комплексне використання і охорона ресурсів Чорного моря; •співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази регіону, у справі раціонального енергоспоживання; •реалізація спільних проектів щодо технологічного переобладнання металургійних виробництв країн-учасниць; •співробітництво в агропромисловій сфері, розвиток харчової і переробної промисловості; •участь у конверсії оборонної промисловості; •розвиток сучасної системи телекомунікацій, зокрема реалізація проекту будівництва оптиковолоконної лінії зв'язку між Туреччиною, Болгарією, Румунією та Україною; •кооперація в розвитку уніфікованої митної системи та вироблення ефективного механізму взаємних розрахунків з орієнтацією на створення в майбутньому Чорноморського платіжного союзу; •співробітництво в розвитку процесів приватизації підприємств, стимулювання малого і середнього бізнесу тощо. З точки зору основних інтеграційних критеріїв ЧЕС слід розглядати як потенційну зону вільної торгівлі. Одна з принципових відмінностей від інших регіональних інтеграційних угрупувань (СНД, ГУАМ, ЄврАзЕС) — ОЧЕС об'єднує країни, які залучені в інших інституційний міцно розвинені міжнародні структури. Співдружність Незалежних Держав створена 8 грудня 1991 року в садибі Віскулі (Біловезька пуща, Білорусь) як господарський, політичний та економічний союз Білорусі, Росії та України. 21 грудня на умовах Алма-Атинської угоди приєднались ще вісім колишніх республік СРСР (Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан). 23 жовтня 1993 року до СНД приєдналася Грузія. 26 серпня 2005 року зі складу СНД вийшов Туркменістан. Україна є співзасновницею СНД, але Статут організації Україною досі не ратифіковано, тому формально Україна залишається лише спостерігачем і не є членом СНД. 14 серпня 2008 парламент Грузії прийняв рішення залишити СНД, і, згідно зі Статутом СНД, 18 серпня 2009 Грузія офіційно перестала бути членом Співдружності. Головними цілями економічного союзу визначені: *формук умов стаб розвитку ек-к країн-учасниць; поетапне створ заг (спільного) екон простору на основі ринков відн-н; *забезпеч рівних можл-тей для всіх господар суб’єктів; *реаліз спільних економ проектів; виріш актуальн соц-ек завдань. З 1994 р діє міждерж екон комітет (МЕК), до президії якого увійшли віце-премєри кр-учасниць. Інтеграц процеси в межах СНД розвив в умовах погірш екон стану країн-учасниць. В межах СНД відбув не просто реінтегр колишнього Рад Союзу на новій, переважно економ (а не політ) основі, а й становлення нових незал держав у трансформованому геоеконом просторі. Україна розглядає Співдружність як міжнародний механізм багатосторонніх консультацій і переговорів, що доповнює процес формування якісно нових повномасштабних двосторонніх відносин між державами-учасницями і має на меті сприяння більш успішному вирішенню проблем, які виникли після розпаду Союзу РСР. Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира знаходиться у Києві на Майдані Незалежності. Спільні економічні інтереси держав ГУАМ найбільше сконцентровані навколо питань транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон. Напрямки економічного співтовариства: *розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту; *проблеми безпеки й стабільності в регіоні. Учасники об'єднання зацікавлені у всебічному розвитку співробітництва з третіми країнами та міжнародними організаціями, які виявляють інтерес до діяльності ГУАМ та можуть сприяти досягненню цілей та принципів, викладених у Ялтинській Хартії ГУАМ