Зразок роботи
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
1.1 Прямі іноземні інвестиції : суть, значення, механізм функціонування
Іноземні інвестиції виступають потужним рушієм економічного розвитку для багатьох економік. Разом з тим позитивні наслідки надходження іноземних інвестицій (трансфер інноваційних знань, зниження рівня безробіття, підвищення продуктивності праці, оновлення матеріально-технічної бази промисловості, запозичення досвіду ефективного менеджменту тощо), супроводжуються загрозами для економічного розвитку держави (консервація чинної моделі залучення країни до міжнародного поділу праці, експансія імпортної продукції, екологічні загрози для зовнішнього середовища). В даній роботі під інвестиціями ми розглядаємо прямі іноземні інвестиції. Інвестиції – це довготермінові вкладення капіталу в різні сфери та галузі народного господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку.
Вплив іноземних інвестицій на економічний розвиток заслуговує особливої уваги, оскільки потоки іноземного капіталу в умовах глобальної економічної інтеграції є складником самого інтеграційного процесу, а також відображенням взаємовідношень елементів моделі соціально-економічної макросистеми [10,с.296].
Втрати та вигоди від ПІІ для приймаючої економіки аналізувалися у роботі Дж. Макдугала. Він використав теорію граничної продуктивності, щоб дослідити ефекти від надходження ПІІ та оцінити баланс переваг та недоліків, що накопичуються в різних секторах економіки [2,с.35].
У табл. 1.1 структуровано основні дослідження щодо впливу прямих іноземних інвестиції на економічне становище в приймаючій країні. Детальніший аналіз представлено нижче.
Таблиця 1.1 – Наслідки впливу надходжень ПІІ для економіки приймаючої країни [24]
Автор Вплив ПІІ
Позитивний вплив
К. Стоунмен Іноземні інвестиції покращують рівень продуктивності праці, але лише Африка продемонструвала покращення ВВП завдяки ПІІ. Для інших регіонів позитивний зв’язок між ПІІ та ВВП виявився
незначущим
В.Баласурбаман’ям ПІІ мають позитивний вплив на економічне зростання, але цей ефект обмежується експортноорієнтованими країнами. З іншої
сторони, для країн, що застосовують політику імпортозаміщення, такий вплив був слабший
І. Боренштейн Позитивний вплив ПІІ на економічне зростання зафіксовано, але
цей вплив залежав від якості людського капіталу в країні
К. Олофсодоттер Позитивний вплив ПІІ спостерігається завдяки трансферу технологій. Окрім того, такий ефект є сильнішим в тих країнах, де є вищий рівень інституційної забезпеченості, що вимірюється
захистом прав власності та бюрократичною ефективністю
Л. де Мело Приплив ПІІ може стимулювати надходження нових технологій та доступ до більш якісного менеджменту у приймаючій країні. З іншої сторони, докази того, що ПІІ істотно стимулюють
економічне зростання були досить слабкими
М. Бенгоа та
Б. Санчес-Роблес ПІІ здійснює вагомий вплив на економічне зростання приймаючої
країни, але значущість впливу залежить від умов в країні
А. Джонсон Потоки ПІІ симулюють економічне зростання у країнах, що роз-
виваються, але для розвинутих країн такий вплив не підтверджу- ється
Негативний вплив
Р. Джімбрін Для країн ЦСЄ не бажано повернення до моделі зростання через
надмірний приплив капіталу, оскільки волатильність потоків капіталу у цьому регіоні є значною
Р. Бруно і Н. Кампос 50% емпіричних досліджень виявляють позитивний вплив ПІІ на
економічне зростання, 11% – негативний, а у 39% досліджень зв’язок між притоком ПІІ та економічним зростанням відсутній
О. Онаран У короткостроковому періоді вплив ПІІІ на заробітну плату для країн ЦСЄ є позитивним, що стимулюється капіталоємними та працеємними галузями обробної промисловості. Однак у
середньостроковому періоді вплив змінюється на протилежний
П. Ніколовова При дослідженні впливу іноземного інвестування на мережі поставки сировини та товарів проміжного споживання у країнах ЦСЄ, було виявлено, що ПІІ змінюють ринкову структуру поставок товарів проміжного споживання, зміщуючи акценти із
національних виробників на імпортерів
По суті, робота Дж. Макдугала присвячувалася аналізу розподілу прибутку за умов досконалої конкуренції. З гідно з дослідженням, в той час як капіталоємкий сектор у приймаючій країні зазнавав втрат прибутків через зниження граничної продуктивності на капітал, оскільки завдяки ПІІ запаси капіталу у приймаючій країні зростали, то працеємкий сектор отримував переваги завдяки вищим зарплатам через вищу граничну віддачу на працю. Про створення чистого позитивного ефекту доходу від ПІІ в приймаючій країні можна говорити з того моменту, коли доходи працеємкого сектору перевершать втрати капіталоємкого сектору [5,с.188].
Однак, модель Дж. Макдугала застосовувалася до інвестування в традиційні галузі: виробництво сировини, промислове виробництво. Проте, коли інвестиційні потоки почали надходити у наукоємні сектори, тоді припущення цієї моделі втрачають свою значимість. К. Стоунмен проаналізував вплив ПІІ на економічне зростання в країнах, що розвиваються та виявив, що іноземні інвестиції покращують рівень продуктивності праці завдяки вищим запасам капіталу та покращують платіжний баланс. Для різних регіонів вивчався вплив ПІІ на економічне зростання, однак лише Африка продемонструвала покращення ВВП завдяки ПІІ. Для інших регіонів позитивний зв’язок між ПІІ та ВВП виявився незначущим.
В.Баласурбаман’ям вивчав вплив ПІІ на економічне зростання у країнах, що розвиваються. Згідно з результатами емпіричного дослідження було виявлено, що ПІІ мають позитивний вплив на економічне зростання, але цей ефект обмежується експортноорієнтованими країнами.
З іншої сторони, для країн, що застосовують політику імпортозаміщення, такий вплив був слабший. Поряд з тим, в подібному дослідженні І. Боренштейна також був виявлений позитивний вплив ПІІ на економічне зростання, але цей вплив залежав від якості людського капіталу у приймаючій країні. Відзначається, що однією з основних причин позитивного зв’язку є поширення технологій [21,с.114].
У роботі К. Олофсодоттера, де досліджувався вплив ПІІ на зростання ВВП у розвинених країнах та країнах, що розвиваються, було виявлено позитивний вплив завдяки трансферу технологій. Окрім того, такий ефект є сильнішим в тих країнах, де є вищий рівень інституційної забезпеченості, що вимірюється захистом прав власності та бюрократичною ефективністю. На противагу попереднім дослідженням, Л. де Мело виявив, що приплив ПІІ може стимулювати надходження нових технологій та доступ до більш якісного менеджменту у приймаючій країні.
З іншої сторони, докази того, що ПІІ істотно стимулюють економічне зростання були досить слабкими. М. Царковіч та Р. Левін також не виявили міцного зв’язку між притоком ПІІ та економічним зростанням приймаючої країни. М. Бенгоа та Б. Санчес-Роблес, використовуючи дані Латинської Америки, дійшли висновку, що ПІІ здійснює вагомий вплив на економічне зростання приймаючої країни, але значущість впливу залежить від умов в країні. Отож, ПІІ здійснюють більший вплив на економіку країн, що розвиваються, ніж розвинутих країн, про те цей вплив перебуває у значній залежності від вихідних умов: якості людського капіталу, інституційного забезпечення, макроекономічної ситуації в країні [13,с.352].
В той же час, Дж. Чо виявив двосторонній вплив між економічним зростанням та надходженням ПІІ. Однак, вплив ПІІ на зростання виявився слабким. П. Басу, К Чакраборти та Д. Регал, використовуючи дані 23 країн, встановили взаємний зв’язок між ПІІ та зростанням ВВП.
Торговельний лібералізм виступає ключовим елементом впливу ПІІ на економічне зростання. Для країн з відкритою економікою дослідники виявили двосторонній зв’язок між ПІІ та зростанням ВВП як в коротко-, так і в довгостроковій перспективі. Для країн з відносно закритими економіками спостерігається лише вплив зростанням ВВП на ПІІ у довгостроковій пер-спективі. Подібний результат для країн Азії був отриманий
Магістр