Енергетична безпека країн Європейського Союзу на тлі нестабільної міжнародної політики Російської Федерації як основного постачальника енергоресурсів (ID:837568)

ВСТУП: 1. Загальна проблематика дослідження: Світова енергетична криза значно загострила проблему енергозабезпечення, особливо економічно розвинених промислових країн. Найбільше занепокоєння викликають обмежені запаси нафти та природного газу, що призводить до потреби переходу на використання енергоресурсів і, відповідно, збільшення видобутку енергоносіїв для їх виробництва, а також пошуку нових ефективних альтернативних джерел енергії. Даний фактор суттєво позначився на міжнародній енергетичній безпеці, поставивши всі країни світу в пряму залежність від можливості імпорту необхідних енергоносіїв. В числі перших, хто зазнає значного ризику та піддається загрозам дестабілізації енергетичної системи, знаходяться країни ЄС, оскільки вони не здатні забезпечити свої потреби самотужки і тому змушені імпортувати енергоносії, здебільшого від РФ, міжнародна енергетична політика якої в даний час є доволі нестабільною. 2. Актуальність обраної теми: З кожним роком світова спільнота приділяє все більше уваги вирішенню глобальних проблем в сфері енергетичної безпеки, які мають значний вплив на економічне процвітання та добробут населення всіх країн світу, чим зумовлюють темпи їх економічного розвитку і сприяють можливості промислового еволюціонування та виживання людства в цілому. Однак, ефективної стратегії енергетичного розвитку, яка б раз та назавжди вирішила існуючу проблему, досі так і не запропоновано, тож щороку ситуація лиш загострюється. За таких умов особливого значення набувають питання формування інноваційної стратегії розвитку ефективних енергокомплексів. Саме тому сформовано концепцію безпеки системи енергопостачання, основні напрямки якої й становлять предмет дослідження даної статті. Тож, як наслідок, енергетична криза може загрожувати не лише окремо взятій державі, чи континенту, а і всьому людству. Відповідно, гарантування енергетичної безпеки є питанням актуальним для усіх країн, незалежно від рівня їх забезпечення енергетичними ресурсами. А ступіть забезпечення ресурсами впливає на складність завдань в сфері енергетичної безпеки. 3. Суть актуальної проблеми: Одними з основних індикаторів національної економічної безпеки кожної країни, після її територіальної цілісності та державної незалежності, є енергетична безпека та економічна стабільність. Виходячи з цього, забезпечення держави всіма необхідними природними ресурсами та енергоносіями є вкрай важливим питанням. Це обумовлено, перш за все, вичерпністю природних ресурсів на планеті в цілому, і різним рівнем забезпечення ними держав, зокрема. Що, в свою чергу, власне і створює потенційну загрозу постійного посилення боротьби за право користування цими ресурсами. Тож сировинні ресурси як були, так завжди і будуть найважливішими інструментами міжнародного політичного та військового тиску. Відповідно, для забезпечення економічної безпеки, кожна країна повинна регулярно здійснювати різноманітні заходи й приймати міри, спрямовані на захист своїх національних інтересів, опираючись, при цьому, виключно на довгострокову стратегію власного розвитку. Реалізація глобальних державних стратегічних цілей, як відомо, досягається лише шляхом здійснення якісної й ефективної державної економічної політики. Насамперед, це відбувається за допомогою організації виконання різних державних цільових програм, побудованих на основі аналізів та прогнозів, тобто ймовірного сценарію розвитку подій у всіх країнах світу. Однак, на фоні нещодавніх подій – мова про нестабільну міжнародну політику РФ, першопричиною якої стало небажання членів ЄС миритися з проявами російської військової агресії на території України і, як наслідок, введення ними відповідних міжнародних санкцій проти РФ, – ситуація в сфері міжнародної енергетичної політики суттєво ускладнюється. Що, в результаті, призводить до загрози дестабілізації енергетичної безпеки в країнах ЄС, оскільки Росія є їхнім основним постачальником таких вкрай необхідних для них енергоресурсів. 4. Аналіз останніх досліджень та публікацій: Питання забезпечення економічної безпеки країн ЄС і стабілізації рівня її надійності, особливостей здійснення ефективної енергетичної політики, формування якісних стратегій енергетичного розвитку і створення надійної системи енергозабезпечення, вивчалися багатьма вітчизняними й закордонними науковцями і вченими, серед яких: С.Г. Денисюк [1], О.В. Гончарук [2], О.М. Суходоля [3], І.В. Бураковський [4], М.П. Ковалко [5], Г.П. Ситник [6], І.І. Бінько [7], Д.Г. Пастернак-Таранушенко [8], М.О. Кизим [9], Н.Р. Нижник [10], М.І. Воропай [11], В. Шлемко [12], В.Л. Жовтянський [13], В.М. Геєць [14], Г.М. Калетнік [15], А.Ф. Прилепский [16], В. Колупаев [17], Я.А. Жаліло [18], В. Мунтіян [19], Х. Маховскі [20], М. Ніколас [21]. Однак, проблемність енергетичної безпеки країн ЄС, зважаючи на нестабільну міжнародну політику РФ, станом на даний час залишається питанням не вивченим, не дослідженим і в науковій літературі не розкритим, що додає тематиці статі наукової новизни. 5. Невирішені проблемні питання: Незважаючи на існування значної кількості наукових публікацій, урядових постанов та монографічних видань, в яких розкриваються особливості національної енергетичної безпеки і досліджуються різноманітні аспекти стратегії ефективного енергозабезпечення в країнах ЄС, дана тематика залишається розкритою не повною мірою, зокрема тому, що питанням аналізу стану індикаторів національної енергетичної безпеки та методам подолання існуючої світової енергетичної кризи сучасними авторами приділено недостатньо уваги, а питання енергетичної безпеки країн ЄС на фоні нестабільної міжнародної політики РФ, як і шляхам виходу з даної проблемної ситуації, а також питанням формування ефективної енергетичної стратегії країн ЄС, враховуючи наявні ускладнюючі фактори зовнішнього і внутрішнього впливу, в умовах активного стратегічного розвитку та нестабільної ситуації у сфері міжнародної економічної політики, пов’язаної з активною воєнною агресією РФ проти України, в науковій літературі взагалі не розкриті, більше того, широкий спектр проблемних питань, зокрема, які стосуються варіацій альтернативного вибору інноваційних енергоефективних джерел електроенергії, досі є невивченими, тож ці напрямки підлягають подальшому осмисленню, аналізу та оцінці, що власне і передбачає здійснюване наукове дослідження на базі якого написано дану статтю. 6. Мета написання статті: Основна мета написання даної статті полягає у потребі висвітлення методичних основ та факторів формування енергетичної безпеки, аналізу ситуації на світових енергетичних ринках й особливостей здійснення міжнародної енергетичної політики, оцінки енергетичної надійності за допомогою різних методичних і науково-практичних підходів, описання наявних проблем в сфері енергозабезпечення та методів їх вирішення, вказання ймовірних загроз для енергетичної безпеки, факторів прояву енергетичної залежності й методів її подолання, а також залучення досвіду, здобутого фахівцями з інших країн, для гармонізації міжнародної енергетичної політики і формування ефективної міжнародної енергетичної стратегії, з метою подальшого забезпечення енергетичної безпеки і, як наслідок, формування альтернативної системи якісного та надійного енергозабезпечення країн ЄС в недалекій перспективі. 7. Ціль та завдання наукового дослідження: Основною ціллю наукового дослідження є теоретичне обґрунтування і практичне його застосування, а також формування концептуальних положень й розробка науково-практичних рекомендацій з метою забезпечення енергетичної безпеки та стабільного функціонування енергетичного комплексу країн ЄС в умовах світової енергетичної кризи та нестабільної міжнародної політики РФ, що обумовило необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме: виявлення головних чинників, від яких залежить розвиток енергетичного ринку країн ЄС та аналіз видобуток і структури споживання електроенергетичних ресурсів. 8. Об’єкт, предмет і методи дослідження: Об’єктом дослідження є енергетична безпека країн ЄС на фоні світової енергетичної кризи та нестабільної міжнародної політики РФ, як основного постачальника енергоресурсів. А предметом дослідження є рекомендації щодо забезпечення енергетичної безпеки країн ЄС. Під час написання наукової статті використовувались наступні методи дослідження: • спостереження (визначення зовнішніх і внутрішніх загроз енергетичній безпеці країн ЄС); • порівняльний аналіз (аналіз динаміки видобутку і постачання енергетичних ресурсів); • абстрагування (дослідження енергетичної залежності країн ЄС від інших країн); • індукції (реформування електроенергетичних комплексів країн ЄС); • дедукції (визначення потенційних ресурсів для розвитку альтернативних джерел енергії); • моделювання (оцінка ефективності сучасного стану енергетичної безпеки країн ЄС). 9. Короткий огляд змісту: В статті розглянуто теоретичні аспекти енергетичної безпеки країн, описано її сутність та особливості, зазначено фактори її формування і основні напрямки їх забезпечення, а також здійснено дослідження рівня енергетичної безпеки країн ЄС, детально розписано етапи даного дослідження та послідовність здійснення супутніх процедур, подано загальну характеристику процесу енергозабезпечення, зазначено досліджувані індикатори енергетичної безпеки і їх показники, розкрито особливості аналізу та методи оцінки енергетичної безпеки й рівня її надійності, здійснено аналіз і подано оцінку отриманих в ході даних досліджень результатів. Проведено огляд особливостей здійснення міжнародної енергетичної політики РФ, як основного постачальника електроенергії для країн ЄС, зроблено аналіз і оцінку надійності системи енергетичної безпеки в цих країнах та рівня впливу нестабільної міжнародної політики РФ на стан енергетичної безпеки в них, а також розраховано показники рівня енергетичної залежності країн ЄС від імпорту енергоресурсів з РФ. Стаття також висвітлює сучасні проблеми в сфері енергетичної безпеки в країнах ЄС та методи їх вирішення, й існуючі загрози для ефективного розвитку, ризики енергетичної залежності і способи їх подолання. В роботі проаналізовано іноземний досвід із гармонізації міжнародної енергетичної політики, зокрема: американський досвід з забезпечення енергетичної безпеки та німецький досвід здійснення енергетичної політики, подано практичні рекомендації для підвищення рівня енергетичної безпеки в країнах ЄС, а також висловлено поради та пропозиції щодо формування комплексу заходів з метою випередження, запобігання і протистояння ймовірним загрозам енергетичній безпеці цих країн та заходи ліквідації можливих наслідків, враховуючи нестабільну міжнародну політику РФ, як їхнього основного постачальника енергоресурсів. І, на останок, коротко охарактеризовано власне бачення якісної, надійної та ефективної системи енергозабезпечення, з метою посилення рівня енергетичної безпеки країн ЄС та світу, узагальнено подано інноваційну пропозицію для ефективного вирішення даної проблеми й описано новітню енергетичну стратегію «Вічний електрогенератор – унікальна інноваційна концепція енергоефективної, екологічнобезпечної і конкурентоспроможної енергетики». 10. Концептуальна модель вирішення існуючої проблеми: В статті узагальнено подано інноваційну пропозицію зі створення енергоефективного електрогенератора, який допоможе вирішити існуючу проблему з браком енергоресурсів та забезпечить стабільне функціонування ефективних енегрокомплексів країн ЄС і світу. 11. Наукова новизна результатів проведеного дослідження: Наукової новизни даній статті додає той факт, що тема роботи, як і описана в ній проблематика, є досі не дослідженою і не розкритою в жодній науковій публікації, що створює ауру дослідницького новаторства, яке здатне привернути увагу зацікавлених читачів. 12. Практичне значення одержаних результатів дослідження: Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що основні положення та рекомендації, описані в науковій статті, можуть бути використані при розробці і здійсненні національної політики у сфері паливно-енергетичного комплексу, а реалізація рекомендацій, що містяться в роботі, також сприятиме підтримці та забезпеченню енергетичної безпеки країн ЄС та світу, і майбутньому стабільному функціонуванню паливно-енергетичному комплексу. 13. Інформаційна база даної наукової статті: Інформаційну базу даної наукової статті становлять: наукові джерела, нормативно-правові акти, урядові постанови, монографічні видання, статистичні дані Європейської комісії, Всесвітньої енергетичної ради та Міжнародного енергетичного агентства, а також власні дослідження автора.