МІЖНАРОДНІ МЕХАНІЗМИ БОРОТЬБИ З МОРСЬКИМ ПІРАТСТВОМ (ID:274046)

ВСТУП Актуальність дослідження. Піратство і морський тероризм набули міжнародного масштабу, саме тому, сьогодні боротьба з ними є проблемою глобального характеру. В сучасних міжнародних відносинах спостерігається тенденція до збільшення кількості протиправних діянь, які спрямовані проти безпеки морського судноплавства. Жодна держава не здатна самостійно впоратися з такими неправомірними діяннями, тому потреба активізувати міжнародне співробітництво у сфері боротьби з морським піратством є нагальною. Особливість боротьби зі злочинами міжнародного характеру на морі насамперед пов’язана з властивостями географічних умов Світового океану, правовим режимом морських просторів, а також специфікою міжнародно-правових норм і процедур боротьби з піратством та морським тероризмом. Низька ефективність правових механізмів боротьби з піратством та морським тероризмом є однією із загроз національній безпеці кожної країни та міжнародному співтовариству загалом. Саме тому проблема міжнародних механізмів боротьби з морським піратством є унікальною, а окреслені питання зумовлюють значну актуальність визначеної теми. Мета дослідження: дослідити міжнародні механізми у сфері боротьби з морським піратством. Виходячи з мети дослідження, можемо виокремити такі завдання: - розкрити теоретико-методологічні засади дослідження проблеми морського піратства; - розглянути і дослідити історичні передумови виникнення морського піратства; - виявити та проаналізувати міжнародно-правові акти та сучасні розробки з питань безпеки судноплавства; - дослідити та оцінити міжнародно-політичні механізми боротьби з морським піратством; - розглянути можливі шляхи та перспективи подолання проблеми морського піратства; - проаналізувати позицію України у вирішенні даної проблеми. Об’єктом дослідження є феномен морського піратства у сучасних міжнародних відносинах. Предмет дослідження – особливості проявів морського піратства та механізми боротьби з цим явищем. Методи дослідження. Виконуючи роботу, ми користувалися такими методами, як загальнонаукові: порівняльний (співставлення рішень, дій та результатів міжнародних організацій), системний (розгляд багаторівневих зв’язків політичних інституцій та їхній вплив на зовнішнє середовище), структурно-функціональний (розгляд складових організацій, державних та недержавних акторів, а також нетрадиційних суб’єктів міжнародних відносин, що взаємодіють між собою та визначають майбутні тенденції), історичний (дослідження передумов та причин зародження морського піратства; визначення чинників, що впливають на зовнішню та внутрішню політики держав), прогностичний (вироблення рекомендацій та формування прогнозів на основі тенденцій еволюції проблеми); емпіричні: аналіз документів (дослідження нормативно-правових актів організацій, зовнішньополітичних заяв України), аналіз статистичних даних (використання статистичних даних міграційних потоків, звітності щодо прийняття резолюцій Радою Безпеки ООН); логічні та спеціальні методи: інституціональний (характеристика особливостей функціонування міжнародних установ у контексті вирішення проблеми), метод узагальнення (визначення успішних рішень та дій, а також невдач організацій), аналіз і синтез, індукція та дедукція, кейс-стаді. Наукова новизна – проблема врегулювання морського піратства є актуальною, адже досі не знайдено дієві механізми залагодження цієї проблеми. Саме тому, потрібно здійснити комплексний аналіз правових механізмів та інструментів міжнародних організацій щодо протидії морському піратству, а також запропонувати систему забезпечення безпеки морських просторів від незаконних актів насильства. Теоретичне та практичне значення роботи полягає у тому, що результати дослідження можна використовувати на практиці, а саме у подальшому плануванні дій міжнародних установ стосовно врегулювання проблеми морського піратства. Беручи до уваги позитивні й негативні наслідки уже застосованих механізмів, керівники організацій мають змогу виробити таку систему заходів, яка буде кращою за попередню та зможе наблизитися до досягнення кінцевої мети. Апробація результатів дослідження. Положення і результати дослідження були апробовані на V-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми міжнародних відносин та зовнішньої політики» (м. Львів, 29 березня 2018р.). Структура роботи: бакалаврська кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, п’яти підрозділів, висновків і списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг бакалаврської кваліфікаційної роботи – 56 сторінок, в тому числі список використаних джерел та літератури налічує 59 позицій.