Попит домогосподарств та їх споживання, купівельна спроможність домогосподарств України (ID:131659)

Вступ Актуальність обраної теми для дослідження пояснюється тим, що ринкова економіка має лише два суб'єкти мікроекономічного рівня господарської діяльності: домашні господарства (сім'я) і підприємства. Першим суб'єктом є домашні господарства (сім'я). Домогосподарство — унікальне соціально-економічне утворення, основа життєдіяльності будь-якого суспільства. У ньому концентруються всі аспекти людського життя: біологічні, соціальні, економічні; а основою завжди була, є та залишається сім'я — засноване на шлюбі і кровному зв'язку об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю. Принципова відмінність між поняттями "домогосподарство" і "сім'я" полягає в тому, що домогосподарство ширше за своїм складом за рахунок осіб, які ведуть загальне із сім'єю домашнє господарство, але не пов'язані з членами сім'ї відносинами спорідненості. З цих міркувань, одна людина, котра живе окремо, не вважається сім'єю, проте її діяльність із самостійної організації побуту є домогосподарством, яке може складатися з однієї або кількох сімей. Давньогрецький філософ Ксенофонт придумав слово– економія Колись воно означало "мистецтво керувати домашнім господарством. У багатьох книгах в домашньому оточенні головних героїв фігурує персонаж, який називався ключницею. У Європі її називали економкою. Вона керувала всім господарством будинку, розпоряджалася прислугою, відала покупками, вела облік доходів і витрат. Економка була менеджером, плановиком, бухгалтером домашнього господарства, тобто домоправителькою. Будинок означав ціле помістя з усіма, хто трудився в ньому. Аристотель, філософ Древньої Греції, утворив слово "політика" це наука про державний устрій. Антуан де Монтеск’є придумав назву "політична економія". Країна представлялася великим загальним будинком, правитель господарем, населення прислугою. Економкою був міністр фінансів.